Постанова
Іменем України
12 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 753/10137/15-ц
провадження № 61-8143св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (судді-доповідача),
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 лютого 2017 року, ухвалене у складі судді Леонтюк Л. К., та постанову Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Поліщук Н. В., Андрієнко А. М., Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
В лютому 2013 року публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк"
(далі - ПАТ "Альфа-Банк") звернулось з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
В обґрунтування позову посилалось на те, що 15 липня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (далі - ВАТ "Сведбанк"), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Сведбанк"
(далі - ПАТ "Сведбанк"),та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2621/0708/71-155, відповідно до умов якого позичальнику надано кредитні кошти в сумі 100 000 доларів США на строк до 13 липня 2032 року за користування якими позичальник зобов`язалась сплатити проценти.
Кредитні зобов`язання забезпечені іпотекою квартири АДРЕСА_1, згідно з іпотечним договором № 2621/0708/71-155-Z-1, укладеним 15 липня 2008 року між сторонами.
25 травня 2012 року кредитор відступив своє право вимоги на користь
ПАТ "Дельта Банк", яке, в свою чергу, 15 червня 2012 року відступило його на користь ПАТ "Альфа-Банк".
У зв`язку із неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань, не усунення існуючих порушень, кредитор скористався правом вимагати дострокового виконання зобов`язання, яке станом на 01 грудня 2012 року складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 59 590,55 доларів США, що еквівалентно 476 307,26 грн; заборгованості за процентами у розмірі 3 014,61 доларів США, що еквівалентно 24 095,78 грн; пені у розмірі
49,21 доларів США, що еквівалентно 393,34 грн.
За таких обставин позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2621/0708/71-155 від 15 липня 2008 року, яка станом на 01 грудня 2012 року становить 500 446,31 грн та складається із заборгованості за кредитом у розмірі 476 307,26 грн, заборгованості за процентами у розмірі 24 095,78 грн та пені у розмірі 393,34 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру
АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дмухом Б. Л. 15 липня 2008 року, зареєстрованого за № 2419, шляхом проведення публічних торгів відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеного на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 лютого 2017 року позов ПАТ "Альфа-Банк" задоволено.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2621/0708/71-155 від 15 липня 2008 року, яка станом на 01 грудня 2012 року становить 500 446,31 грн та складається з 476 307,26 грн заборгованість за кредитом, 24 095,78 грн заборгованості за процентами та 393,34 грн пені, звернуто стягнення на предмет іпотеки на користь ПАТ "Альфа-Банк", саме: на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дмухом Б. Л. 15 липня 2008 року за реєстровим № 2419, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України "Про виконавче провадження" за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.
Відстрочено виконання рішення суду в частині звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 на час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань утворилась заборгованість, яка позичальником не спростована, відтак наявні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану її представником ОСОБА_2, залишено без задоволення, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 лютого 2017 року залишено без змін.
Приймаючи постанову від 14 березня 2019 року, апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції про існування правових підстав для задоволення позову та зазначив, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.
Короткий зміст вимог касаційної скарг
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2019 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 лютого 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з Дарницького районного суду м. Києва.
У серпні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
02 жовтня 2019 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду, у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_3 справу № 753/10137/15-ц передано судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що зі змісту договору купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року не вбачається відомостей про відступлення ПАТ "Сведбанк" на користь ПАТ "Дельта Банк" будь-яких вимог до
ОСОБА_1 . Крім того, акт приймання-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу прав вимоги нотаріально не посвідчений. Таким чином договір купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року відносно відповідача фактично є неукладеним у зв`язку із недотриманням нотаріальної форми правочину при оформленні однієї зі складових частин цього договору: акту приймання передачі прав вимоги і додатку до нього. На думку заявника, недійсність договору про відступлення права вимоги зумовлює недійсність відступлення прав вимоги за договором про передачу прав за іпотечним договором. Також вказує, що відповідача не повідомили про заміну кредитора у зобов`язанні.
Суди не врахували часткове погашення відповідачем боргу згідно квитанцій № 156185115 від 07 червня 2012 року на суму 981 долар США та № 156185115 від 07 липня 2012 року на суму 1 000 доларів США.
Судами не встановлено з якої дати виникла заборгованість з погашення чергових платежів, як наслідок, не встановлено дату з якої у позивача виникло право для звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів. На думку заявника, судами помилково не застосовано наслідки спливу позовної давності до частини щомісячних платежів, за якими спливла позовна давність.
Відзив на касаційну скаргу у встановлений судом строк не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 15 липня 2008 року між ВАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2621/0708/71-155, за умовами якого банк надав кредит у розмірі 100 000 доларів США на строк з 15 липня 2008 року по 13 липня
2032 року включно зі сплатою 11,9 процентів річних за весь строк фактичного користування кредитом із можливістю їх зміни.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором
15 липня 2008 року між його сторонами укладено іпотечний договір № 2621/0708/71-155-Z-1, за умовами якого позичальник передала банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
Суди встановили, що 25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами. 15 червня 2012 року між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Альфа-Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги.
За вказаними договорами відступлено право вимоги за кредитним договором № 2621/0708/71-155 та іпотечним договором № 2621/0708/71-155-Z-1.
27 грудня 2012 року ПАТ "Альфа-Банк" надіслало Бойченко Н. В.
претензію-вимогу про наявність простроченої заборгованості за кредитним договором, необхідність повного дострокового погашення кредиту та можливість звернення стягнення на предмет іпотеки. Вимога залишилась без задоволення.
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі за текстом, в редакції на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.