1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


19 лютого 2020 року

м. Київ


справа № 295/8420/17-ц

провадження № 61-1657св17


Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:


головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараш А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач),


учасники справи:


позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",

відповідач - ОСОБА_1,


розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", поданою представником Сокуренком Євгеном Сергійовичем, на рішення апеляційного суду Житомирської області в складі суддів: Микитюк О. Ю., Борисюка Р. М., Галацевич О. М., від 27 листопада 2017 року,


В С Т А Н О В И В :


Описова частина


Короткий зміст позовних вимог


У серпні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - банк, ПАТ КБ "Приватбанк") звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.


В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 29 вересня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, за яким останній отримав кредит у розмірі 700 грн у формі встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Умови договору відповідач не виконував належним чином, кредит щомісячно не погашав, в наслідок чого станом на 13 липня 2017 року утворилась заборгованість в сумі 13 726,08 грн.

Посилаючись на зазначене, позивач просив суд стягнути указану заборгованість з відповідача.


Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 09 серпня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 13 726 грн 08 коп. боргу та 1 600 грн судового збору.


Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач отримав у борг вказану позивачем суму кредиту, однак не виконував належним чином обов`язок із погашення заборгованості, у зв`язку із чим визначена банком сума боргу підлягає стягненню з позичальника.


Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 29 вересня 2017 року заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.


Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції


Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 27 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 09 серпня 2017 року скасовано.

Ухвалено нове рішення про відмову у позові за безпідставністю.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.


Рішення суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені не повно, а доводи апеляційної скарги підтверджені належними та допустимими доказами і спростовують висновки суду першої інстанції. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту укладення кредитного договору із відповідачем, отримання останнім за спірним кредитним договором кредитної картки, кредитних коштів із визначеним кредитним лімітом та відповідно наявності у відповідача заборгованості за указаним кредитним договором.


Короткий зміст вимог касаційної скарги


У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Верховного Суду, ПАТ КБ "Приватбанк", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.


Аргументи учасників справи


Доводи особи, яка подала касаційну скаргу


Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, на думку скаржника, не повно дослідив зібрані у справі докази та дійшов помилкових висновків про відмову у позові. Банком були надані необхідні докази, а саме: копія кредитного договору, розрахунок заборгованості, копія паспорта відповідача, за яким кредитний договір було оформлено. Банк надав також довідку про отримані відповідачем банківські карти. Факт укладення договору підтверджується підписаною відповідачем анкетою-заявою на отримання кредитних коштів, у якій містяться дані про згоду позичальника з Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами банку.


Доводи інших учасників справи


Відзив на касаційну скаргу не надходив.


Рух справи в суді касаційної інстанції


Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі. Витребувано справу із суду першої інстанції.


03 квітня 2018 року справу передано судді-доповідачу.


Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи в складі п`яти суддів.


Обставини справи, встановлені судами


Судами встановлено, що 29 вересня 2010 року ОСОБА_1 подав ПАТ КБ "Приватбанк" анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Указана анкета-заява містить персональні данні ОСОБА_1, адресу його проживання, контактний телефон.


Інших даних анкета-заява не містить.


Апеляційним судом установлено, що згідно наданої банком довідки відповідачу була видана кредитна карта на підставі договору без номера від 28 березня 2014 року, проте такий договір позивач суду не надав.


В іншій довідці банк вказував на те, що за договором від 29 вересня 2010 року були видані три кредитні карти.


Розрахунок заборгованості не містить даних про номер кредитної карти, за якою утворилась спірна заборгованість.


Мотивувальна частина


Позиція Верховного Суду


Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.


Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.


Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.


За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.


Касаційна скарга не підлягає задоволенню.


Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.


Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права


Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.


Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.


Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.


Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).


За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.


Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).


Під час розгляду справи позивач не надав суду підписаних відповідачем Умов та Правил надання банківських послуг, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою Кредитка "Універсальна, 30 днів пільгового періоду". Не надано будь-яких відомостей про номер карткового рахунку, дати вручення картки відповідачеві, повідомлення йому пін-коду, строку дії картки саме за цим позовом та наданим розрахунком заборгованості.


................
Перейти до повного тексту