Постанова
Іменем України
13 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 824/100/19
провадження № 61-18676ав19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
секретар судового засідання - Алекса М. Є.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - акціонерне товариство "Авіа-Фед-Сервіс";
боржник (особа, яка подала апеляційну скаргу) - державна акціонерна холдингова компанія "Артем";
за участю представників:
заявника - Білоуса Василя Васильовича,
боржника: Волкова Всеволода Миколайовича, Козаренка Сергія Миколайовича, Левчука Миколи Олексійовича;
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду (проспект Повітрофлотський, 28, м. Київ) апеляційну скаргу державної акціонерної холдингової компанії "Артем" на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 вересня 2019 року у складі судді Рейнарт І. М. у справі за заявою акціонерного товариства "Авіа-Фед-Сервіс" про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 12 січня 2018 року у справі за позовом акціонерного товариства "Авіа-Фед-Сервіс" до державної акціонерної холдингової компанії "Артем" про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У липні 2019 року акціонерне товариство "Авіа-Фед-Сервіс" звернулося до апеляційного суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 12 січня 2018 року, в яке внесено зміни постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 16 серпня 2019 року, (далі також - рішення МКАС при ТПП РФ) у справі за позовом акціонерного товариства "Авіа-Фед-Сервіс" (далі - заявник, стягувач, АТ "Авіа-Фед-Сервіс") до державної акціонерної холдингової компанії "Артем" (далі - боржник, ДАХК "Артем") про стягнення заборгованості.
Заява мотивована тим, що 12 січня 2018 року Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації у справі № 247/2016 за позовом АТ "Авіа-Фед-Сервіс" до ДАХК "Артем" про стягнення заборгованості прийнято рішення, яким стягнуто з ДАХК "Артем" на користь АТ "Авіа-Фед-Сервіс" суми попередньої оплати у розмірі 38 325 доларів США, нараховані станом на 21 грудня 2016 року, на суму попередньої оплати відсотків у розмірі 2 770 доларів 44 центи США, відсотки за користування грошовими коштами, що підлягають подальшому нарахуванню на суму попередньої оплати у розмірі 38 325 доларів США, що розраховуються за ставкою 5,85 % річних за період з 22 грудня 2016 року по день фактичного виконання зобовʼязання зі сплати заборгованості, витрати на юридичні послуги у розмірі 450 тис. російських рублів та 325 496,54 російських рублів на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору.
Посилалося на те, що боржник у добровільному порядку рішення міжнародного комерційного арбітражу не виконує.
Ураховуючи викладене, заявник просив суд визнати та надати дозвіл на виконання на території України вказаного рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 12 січня 2018 року.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду, як суду першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 вересня 2019 року заяву АТ "Авіа-Фед-Сервіс" задоволено. Визнано і надано дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 12 січня 2018 року, в яке внесено зміни постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 16 серпня 2019 року, у справі за позовом АТ "Авіа-Фед-Сервіс" до ДАХК "Артем" про стягнення заборгованості.
Видано виконавчий лист на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 12 січня 2018 року, в яке внесено зміни постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 16 серпня 2019 року, про стягнення з ДАХК "Артем" на користь АТ "Авіа-Фед-Сервіс" суми попередньої оплати у розмірі 38 325 доларів США, нарахованої станом на 21 грудня 2016 року на суму попередньої оплати відсотків у розмірі 2 770 доларів 44 центи США, відсотків за користування грошовими коштами, що підлягають подальшому нарахуванню на суму попередньої оплати у розмірі 38 325 доларів США, що розраховуються за ставкою 5,85 % річних за період з 22 грудня 2016 року по день фактичного виконання зобовʼязання зі сплати заборгованості, витрат на юридичні послуги у розмірі 450 тис. російських рублів та 325 496,54 російських рублів на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 12 січня 2018 року, змінене постановою цього ж суду від 16 серпня 2019 року, є остаточним та підлягає виконанню. Підстав для відмови у задоволенні клопотання, передбачених статтею 478 України та статтею 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", суд не встановив.
Суд вважав, що Закон України "Про міжнародне приватне право" не регулює питання про виконання рішень міжнародних арбітражних судів, тому є безпідставним посилання боржника на частину другу статті 81 цього закону, яка забороняє визнавати та виконувати рішення іноземних судів щодо стягнення заборгованості з підприємств оборонно-промислового комплексу, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, на користь юридичної особи держави-агресора.
Доводи ДАХК "Артем" про те, що заявник та компанія, яка є кінцевим користувачем товару, підпадають під дію санкцій, введених нормативними актами України, є підставою для зупинення виконання або нездійснення примусових заходів виконання щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу і стосується органів, які здійснюють примусове виконання рішень, проте не може бути підставою для відмови у визнанні рішення міжнародного арбітражного суду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У листопаді 2019 року ДАХК "Артем" звернулося до Верховного Суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Київського апеляційного суду від 06 вересня 2019 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви.
Провадження в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною, оскільки постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 12 січня 2018 року суперечить публічному порядку України, оскільки стягувач - АТ "Авіа-Фед-Сервіс" є компанією Російської Федерації, яка визнана в Україні державою-агресором, Законом України припинено дію договору про дружбу, співробітництво та партнерство з Російською Федерацією, рішенням Ради національної безпеки та оборони України було припинено будь-яке військово-технічне співробітництво у воєнній сфері безпеки з Російською Федерацією, постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року припинено дію угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про виробничу і науково-технічну кооперацію підприємств оборонної галузі промисловості, яка дозволяла здійснювати поставку військової продукції на основі контрактів, що укладаються господарюючими субʼєктами сторін, Указом Президента України від 27 серпня 2014 року № 691/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки та оборони України від 27 серпня 2014 року "Про заходи щодо удосконалення державної військово-технічної політики", пунктом 7 якого припинено експорт до Російської Федерації товарів військового призначення та подвійного використання з метою їх військового кінцевого використання Російською Федерацією.
Про те, що виконання рішення МКАС при ТПП РФ порушуватиме публічний порядок України, свідчить також застосування санкцій до боржника на підставі рішень РНБО від 14 травня 2018 року та від 21 червня 2018 року.
Посилається на положення частини другої статті 81 Закону України "Про міжнародне приватне право", згідно з яким в Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу, внесеного до переліку обʼєктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта.
Крім того, відповідно до пункту "b" частини другої статті V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (далі також Нью-Йоркська Конвенція) та пункту 2 частини першої статті 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" у визнанні та виконанні арбітражного рішення може бути відмовлено, зокрема, якщо компетентна влада держави, в якій вона запитується, визнає, що визнання та виконання цього рішення суперечить публічному порядку цієї країни.
Цим нормам міжнародного та національного законодавства оскаржене судове рішення суперечить, що є підставою для його скасування та ухвалення нового судового рішення про відмову у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП РФ.
Доводи особи, яка подала відзив
У грудні 2019 року АТ "Авіа-Фед-Сервіс" направило відзив на апеляційну скаргу, у якому посилалась на безпідставність її доводів.
Зазначає, що боржник не довів, що визнання та виконання рішення МКАС при ТПП РФ у справі № 247/2016 за позовом АТ "Авіа-Фед-Сервіс" до ДАХК "Артем" суперечить публічному порядку України.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про санкції" санкції згідно з цим Законом не є заходами захисту прав та інтересів субʼєктів зовнішньоекономічної діяльності, порядок та умови застосування яких регулюються спеціальним законом. Зобовʼязання за договором від 24 травня 2013 року № 2013-05-13 боржник не виконав, а отриманий аванс не повернув. При цьому, захищаючи свій протиправний інтерес з неповернення законному власникові належних останньому грошей, вдався до безпідставного апелювання до положень Закону України "Про санкції". Такий вид санкцій, як блокування виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду Законом України "Про санкції" не передбачено.
Положеннями статті 81 Закону України "Про міжнародне приватне право" регламентовано можливість визнання та виконання в Україні виключно рішень іноземних судів і жодним чином не стосується визнання та виконання в Україні рішень міжнародного комерційного арбітражу, зокрема, рішення МКАС при ТПП РФ, оскільки міжнародний комерційний арбітраж не відноситься до числа іноземних судів.
Обставини, на які посилається боржник, за певних умов можуть бути визнані підставою виключно для зупинення вчинення виконавчих дій після звернення рішення МКАС при ТПП РФ від 12 січня 2018 року у справі № 247/2016 до примусового виконання.
Вважає, що судове рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Заслухавши пояснення представників ДАХК "Артем", які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення представника АТ "Авіа-Фед-Сервіс", який заперечив проти доводів апеляційної скарги й просив залишити її без задоволення, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Щодо підстав для визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу
22 серпня 1960 року Указом Президії Верховної Ради УРСР ратифікована Нью-Йоркська Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року. Її учасником також є Російська Федерація.
Конвенція застосовується до визнання та виконання арбітражних рішень, ухвалених на території держави іншої, ніж держава, в якій подане клопотання про визнання і виконання таких рішень, у спорах, сторонами в яких можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Вона застосовується також до арбітражних рішень, які не вважаються внутрішніми рішеннями у тій державі, в якій запитується їх визнання і виконання (стаття І).
Згідно зі статтею ІІІ Нью-Йоркської Конвенції кожна Договірна Держава визнає арбітражні рішення як обовʼязкові і виконує їх згідно з процесуальними нормами тієї території, на якій запитується визнання і виконання цих рішень, на умовах, викладених у Конвенції.
Вирішуючи питання про надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не надає оцінки цьому рішенню по суті, а перевіряє дотримання строків звернення з відповідним клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо форми та змісту цього клопотання та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в його задоволенні.
Згідно з пунктом "b" частини другої статті V Нью-Йоркської Конвенції у визнанні та виконанні арбітражного рішення може бути відмовлено, якщо компетентна влада країни, в якій запитується визнання і виконання, встановить, що визнання і виконання цього рішення суперечить публічному порядку цієї країни.
Аналогічні приписи закріплені у статті 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".
Згідно з частиною першою статті 81 Закону України "Про міжнародне приватне право" в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини другої статті 81, статті 82 Закону України "Про міжнародне приватне право" в Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу, внесеного до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта. Визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.
Порядок визнання та виконання рішень міжнародних комерційних судів в Україні встановлений главою 3 розділу ІХ ЦПК України. Зокрема, відповідно до пункту "б" частини другої статті 478 ЦПК України суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо суд визнає, що визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
Задовольняючи заяву стягувача про визнання та надання згоди на примусове виконання на території України рішення МКАС при ТПП РФ, Київський апеляційний суд вказав, що, не дивлячись на нормативні акти, які були прийняті в Україні протягом 2014 року, 24 грудня 2014 року між ДАХК "Артем" та АТ "Авіа-Фед-Сервіс" було укладено додаткову угоду № 11 до договору від 24 травня 2013 року № 2013-05-13 про збільшення загальної вартості договору, а пунктом 12.10 сторони погодили дії на випадок припинення поставки товарів до Російської Федерації. Тому суд вважав, що вказані дії підтверджують, що арбітражне рішення стосувалося виключно юридичної особи, учасника господарських відносин. Суд вказав, що норми Закону України "Про санкції" носять тимчасовий характер, отже, визначаються як відстрочка виконання зобовʼязань. Тому суд вважав, що застосування санкцій не звільняє від виконання зобовʼязання, а є відстроченням виконання певних обовʼязків, відкладення певних дій на визначений період на підставі спеціального акта. Ці обставини є підставою для зупинення виконання або нездійснення примусових заходів виконання щодо стягнення заборгованості, однак не можуть бути підставою для невизнання рішення міжнародного арбітражного суду.
У свою чергу, боржник звертає увагу на те, що визнання та виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 12 січня 2018 року, зміненого постановою цього ж суду від 16 серпня 2019 року, порушуватиме публічний порядок України, оскільки дозволяє стягнути грошові кошти із підприємства оборонно-промислового комплексу, що має стратегічне значення для безпеки держави, на користь підсанкційної юридичної особи держави-агресора.
Щодо поняття публічний порядок
Під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу, стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканності, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо (аналогічне розуміння було відображене у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 12 "Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України").
Такі принципи та засади стосуються насамперед національної безпеки України, тобто захищеності державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про національну безпеку України"), а державна політика у сфері означеної безпеки спрямована, зокрема, на захист людини і громадянина (частина перша статті 3 вказаного Закону).
Публічний порядок як перешкода для виконання арбітражного рішення повʼязується з визначенням міжнародного публічного порядку, який слід розуміти як сукупність визнаних державою принципів і правил, які можуть перешкоджати визнанню та виконанню арбітражних рішень, винесених міжнародним комерційним арбітражем, якщо визнання та виконання призведе до порушення цих принципів або у процесуальному плані, або в частині змісту самого рішення. Міжнародний публічний порядок будь-якої країни включає, зокрема, правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок).
Одним із нових аспектів публічного порядку в Україні є санкційне регулювання, яке зʼявилось із прийняттям Закону України "Про санкції" внаслідок збройної агресії щодо України.
Імперативною перешкодою для визнання та виконання рішення іноземного суду є обставини, визначені у частині другій статті 81 Закону України "Про міжнародне приватне право", зокрема, у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу, внесеного до переліку обʼєктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, на користь юридичної особи держави-агресора.
Суд вважає безпідставними посилання суду першої інстанції та АТ "Авіа-Фед-Сервіс" на те, що Закон України "Про міжнародне приватне право" не застосовується до правовідносин з приводу виконання рішень міжнародних арбітражних судів, оскільки розділ XIII цього закону "Визнання та виконання рішень іноземних судів", який регулює порядок поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України та його виконання, стосується також і рішень іноземних арбітражів, про що прямо зазначено у частині першій статті 81 вказаного закону. Рішення іноземних арбітражів, які, серед інших, визначені у статті 81 цього Закону, можуть бути визнані та виконані в Україні у порядку, встановленому законом України (стаття 82 Закону України "Про міжнародне приватне права", глава 3 розділу ІХ ЦПК України).
Також суд відхиляє як необґрунтовані аргументи суду першої інстанції про те, що частина друга статті 81 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначає інші правила для визнання та виконання в Україні рішення міжнародного комерційного арбітражу, ніж це передбачено міжнародним договором, оскільки застереження про публічний порядок як правило щодо захисту національного правопорядку від можливих негативних наслідків визнання і виконання іноземного арбітражного рішення передбачено й пунктом "b" частини другої статті V Нью-Йоркської Конвенції.
При цьому положення Нью-Йоркської конвенції, Законів України "Про міжнародний комерційний арбітраж" та "Про міжнародне приватне право" не повʼязують відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення МКАС із моментом чи періодом укладення арбітражної угоди та доповнень до неї, оскільки положення Конвенції та зазначених Законів передбачають однією із підстав відмови саме "порушення публічного порядку".
(3) Щодо можливості визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП РФ в контексті застереження про публічний порядок
ДАХК "Артем" (код ЄДРПОУ 14307699) відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року "Про затвердження переліку підприємств, установ та організацій оборонно-промислового комплексу" включено до зазначеного переліку як підприємство оборонно-промислового комплексу України, а відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83 "Про затвердження переліку обʼєктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" - до переліку обʼєктів, які здійснюють діяльність у сфері оборони та мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2012 року № 716 "Деякі питання управління державним концерном "Укроборонпром" корпоративними правами держави" прийнято рішення про передачу державному концерну "Укроборонпром" повноважень з управління корпоративними правами держави щодо низки акціонерних товариств, серед яких визначено 100 % акцій ДАХК "Артем".
Відповідно до частини першої статті 2-1 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" встановлено, що відносно зобов`язань щодо стягнення заборгованості, де кредитором (стягувачем) є юридична особа держави-агресора та/або держави окупанта або юридична особа з іноземними інвестиціями чи іноземне підприємство держави-агресора та/або держави-окупанта, а боржником - підприємство оборонно-промислового комплексу, внесене до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, примусове виконання рішень щодо стягнення заборгованості не допускається.