ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2020 року
Київ
справа №185/1389/17(2-а/185/152/17)
адміністративне провадження №К/9901/39058/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2017 року (суддя Палюх Т.Д.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року (колегія суддів: Божко Л.А., Лукманова О.М., Круговий О.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Павлоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -
УСТАНОВИВ:
У лютому 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Павлоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, в якому просив визнати протиправними дії Павлоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області щодо відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком. Зобов`язати відповідача призначити пенсію за віком з 12.01.2017 року відповідно до ст..26 Закону №№ 1058-ІV із застосуванням показника середньої зарплати працівників зайнятих в галузях економіки України за три останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком та забезпечити її виплату.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що пенсія за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивачу не призначалася, а відтак, звернувшись за її призначенням має право на обрахування заробітної плати із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні та залишити судові рішення без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 25.01.1999 перебуває на обліку в Павлоградському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області та отримує пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991. З 01.01.2004 пенсія позивачу обчислена за нормами Закону 1058-ІV.
29 січня 2010 року позивачу виповнилося 60 років.
12 січня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, надавши всі необхідні документи, просив призначити йому пенсію за віком з застосуванням для розрахунку пенсії середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Листом №1745/07/18 від 18 січня 2017 року позивачу було відмовлено у застосуванні середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Відповідач зазначив, що позивачу вже призначено пенсію за віком на пільгових умовах.
Не погодившись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку згідно ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Отже в даному випадку не відбулося призначення пенсії чи переведення на інший вид пенсії, який було призначено за іншим законом, а тому законні підстави для перерахунку пенсії за віком з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії відсутні.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 14 Закону №1788 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон №1058, який, згідно преамбули, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Отже, з 1 січня 2004 року Закон №1058 є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.