Постанова
Іменем України
12 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 569/11956/15-ц
провадження № 61-45247св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи за первісним позовом:
позивач - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк",
відповідач - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
учасники справи за зустрічним позовом:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 жовтня 2016 року у складі головуючого-судді Кухарця В. М. та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 29 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Боймиструк С. В., Шимків С. С., Хилевич С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк (далі - ПАТ АБ) "Укргазбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 08 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк", правонаступником якого є ПАТ АТ "Укргазбанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з яким останньому надано кредит у розмірі 60 000 доларів США, строком до 07 лютого 2020 року, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 12,5 % річних.
Для забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором в цей же день між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, згідно з яким останній поручився перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором в повному обсязі.
У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором утворилась заборгованість, яка станом на 23 вересня 2016 року, становить 30 362,61 доларів США, 112 840,79 грн та складається з: строкової заборгованості за кредитом - 17 082,99 доларів США; простроченої заборгованості за кредитом - 9 491,86 доларів США; простроченої заборгованості за процентами - 3 787,76 доларів США; пені за несвоєчасне погашення кредиту в межах позовної давності - 89 50635 грн; пені за несвоєчасну сплату процентів - 23 334,44 грн та яку позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути солідарно як з боржника так і з поручителя.
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ АБ "Укргазбанк" про розірвання кредитного договору, укладеного 08 лютого 2008 року між нею та банком, посилаючись на те, що банк в односторонньому порядку підвищив проценти за користування кредитом, що суперечить статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та є істотним порушенням умов договору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28 жовтня 2016 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АТ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором від 08 лютого 2008 року в сумі 30 362,61 доларів США та 11 840,79 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Зустрічний позов залишено без розгляду.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, утворилась заборгованість, яка не спростована відповідачами, а тому підлягає стягненню солідарно, як з боржника, так і з поручителя. Залишаючи зустрічний позов без розгляду, місцевий суд виходив із положень пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки представник позивача подав відповідну заяву.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 29 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 жовтня 2016 року змінено в частині розподілу судових витрат та викладено в такій редакції: "Стягнути в рівних долях з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АТ "Укргазбанк" судові витрати в сумі 6 321,83 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, апеляційний суд виходив із того, що солідарне стягнення судових витрат не передбачено законом. В іншій частині судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що судом першої інстанції не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Апеляційний суд не переглядав рішення суду першої інстанції в частині залишення зустрічного позову без розгляду, оскільки в цій частині рішення місцевого суду не оскаржувалось. З огляду на викладене, Верховний Суд здійснює перевірку судових рішень в частині вирішення позову ПАТ АТ "Укргазбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Короткий зміст касаційної скарги та узагальнення її доводів
У жовтні 2018 року ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про стягнення заборгованості з поручителя, оскільки право вимоги, ураховуючи те, що банком 15 жовтня 2014 року на адресу поручителя направлялась вимога про погашення заборгованості за кредитним договором, спливло протягом шести місяців після надіслання вказаної вимоги поручителю, однак позов був поданий лише 19 серпня 2015 року - майже через 10 місяців після надіслання претензії. Також заявник вважає, що суди не звернули уваги на те, що порука припиналась на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України, оскільки банк в односторонньому порядку збільшив проценти за користування кредитом, що призвело до збільшення обсягу відповідальності.
Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У лютому 2019 року ПАТ АТ "Укргазбанк" подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, у якій посилаючись надуманість доводів скарги, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду -без змін. При цьому банк посилався на те, що дійсно 15 жовтня 2014 року на адресу поручителя надсилалась вимога про усунення порушень та виконання зобов`язань за кредитним договором, однак вимога про дострокове повернення кредиту не надсилалась ні боржнику ні поручителю.
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2020 року справу № 569/11956/15-ц за позовом ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За правилами частини першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційного скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною другою статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди попередніх інстанцій встановили, що 08 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з яким банк надав останній грошові кошти в розмірі 60 000 доларів США строком до 07 лютого 2020 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 12,5 % річних.
Для забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, в цей же день між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, згідно з яким останній поручився перед банком за виконання ОСОБА_1 (позичальником) своїх зобов`язань за кредитним договором.
Згідно розрахунку наданого ПАТ АТ "Укргазбанк" у ОСОБА_1, станом на 23 вересня 2016 року, наявна заборгованість, яка становить 30 362,61 доларів США, 112 840,79 грн та складається з: строкової заборгованості за кредитом - 17 082,99 доларів США; простроченої заборгованості за кредитом - 9 491,86 доларів США; простроченої заборгованості за процентами - 3 787,76 доларів США; пені за несвоєчасне погашення кредиту в межах позовної давності - 89 50635 грн; пені за несвоєчасну сплату процентів - 23 334,44 грн.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права