1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



20 лютого 2020 року

Київ

справа №1940/1880/18

адміністративне провадження №К/9901/20786/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л., суддів: Білоуса О.В., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року (головуючий суддя Осташ А.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року (колегія суддів у складі: головуюча суддя - Шевчук С.М., судді - Кухтей Р.В., Попко Я.С.) у справі №1940/1880/18 за позовом Приватного підприємства "Імекс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

У вересні 2018 року Приватне підприємство "Імекс" (далі -ПП "Імекс", Підприємство) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області (далі - ГУ ДФС у Тернопільській області), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 червня 2017 року №0004391600, №0004401600 та №0004411600. На обґрунтування позовних вимог вказувало, що висновки контролюючого органу щодо порушень ним вимог податкового законодавства, на підставі яких прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам, оскільки реальність господарських операцій з контрагентами підтверджується первинними документами.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року позов Підприємства задоволено у повному обсязі.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року змінено в частині викладених в ньому мотивів до задоволення позову; у решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення. На обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник посилається те, що кримінальне провадження відносно директора ПП "Імекс" ОСОБА_1 було порушене у 2016 році, а тому спірні правовідносини не підпадають під дію норм пункту 36 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України зі змінами, внесеними Законом України від 17 липня 2015 року №655-8 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на платників податків".

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу податкового органу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Наголошує на тому, що орган державної податкової служби не має права виносити податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили рішенням в кримінальній справі, якщо грошове зобов`язання розраховується органом ДФС за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, незалежно від того, коли було розпочате кримінальне провадження, у ході якого проводилась податкова перевірка.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Суди встановили, що на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 11 квітня 2017 року, з врахуванням матеріалів кримінального провадження та відповідно до пп.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у Тернопільській області прийнято наказ №608 від 12 квітня 2017 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ПП "Імекс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року по взаємовідносинах із ПП "Компанія Фотоніка", ТОВ "Нафта Торг-ЛТД", ТОВ "БК Оптима", ПП "Аква-Медікум", ТОВ "Профі Хаус", результати якої оформлені актом від 3 травня 2017 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 на суму 2263790,00 грн; п.198.3, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок, на додану вартість всього на суму 2481353 грн.

За результатами перевірки відповідачем 13 червня 2017 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0004391600 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за податковим зобов`язанням на суму 2481353,00 грн та за штрафними санкціями на суму 620338,25 грн;

- №0004401600 про завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 33969,00 грн;

- №0004411600 про збільшення грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями з податку на прибуток приватних підприємств на суму 2263790,00 грн.

Задовольняючи позов та скасовуючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав суду належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій з контрагентами, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Апеляційний суд з такими мотивами суду першої інстанції не погодився та при дослідженні господарської діяльності позивача з контрагентами дійшов висновку, що такі не мали реального характеру. Апеляційним судом при цьому було враховано наявність вироку Тернопільського міськрайонного суду від 27 жовтня 2017 року №607/4307/17, яким директора ПП "Імекс" ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України (службове підроблення; складання, видача неправдивих офіційних документів, внесення до них завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів для відображення в бухгалтерському обліку підприємства та врахування при підготовці та подачі податкової звітності первинних документів тощо) та вироку Сихівського районного суду міста Львова від 10 серпня 2017 року, яким встановлено факт створення суб`єкта підприємницької діяльності ПП "Компанія Фотоніка" з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою групою осіб.

Разом із тим, апеляційний суд вважав прийняті податкові повідомлення-рішення відповідача передчасними, з огляду на те, що податкова перевірка Підприємства була призначена у межах кримінального провадження. У зв`язку з цим апеляційний суд вважав, що відповідач не мав права виносити податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним рішення у кримінальній справі.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.

За приписами підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.


................
Перейти до повного тексту