ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2020 року
Київ
справа №812/988/17
адміністративне провадження №К/9901/34454/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Радишевська О.Р.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 812/988/17
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Луганській області
третя особа - Управління Державної казначейської служби України в м.Рубіжному Луганської області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.07.2017, постановлену у складі судді: Свергуна І.О.,
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2017, постановлену у складі колегії суддів: Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., Сухарька М.Г.,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Луганській області (далі - відповідач, ТУ ДСАУ у Луганській області), третя особа - Управління Державної казначейської служби України в м.Рубіжному Луганської області, в якому просила:
- визнати протиправними дії ТУ ДСАУ у Луганській області щодо нарахування та виплати судді Рубіжанського міського суду Луганської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за червень 2017 року виходячи з посадового окладу у 16000 гривень;
- зобов`язати ТУ ДСАУ у Луганській області здійснити донарахування та виплату судді Рубіжанського міського суду Луганської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за червень 2017 року виходячи з посадового окладу у 32000 гривень, з урахуванням раніше сплачених сум.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що згідно довідки ТУ ДСАУ у Луганській області від 06.07.2017 розмір суддівської винагороди позивача за червень 2017 року нарахований виходячи з розміру посадового окладу у 16000,00 гривень. Згідно листа від 06.07.2017 № 1164/17 відповідач здійснює нарахування та виплату суддівської винагороди позивачу з січня 2017 року, виходячи з посадового окладу у розмірі 16000 грн, на підставі положень чинного законодавства та роз`яснень Державної судової адміністрації України, як головного розпорядника бюджетних коштів, а саме: пункту 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII); пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"; листа Державної судової адміністрації України від 20.03.2017 № 11-2306/17 "Про оплату праці". Позивач не погоджується з діями відповідача щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за червень 2017 року виходячи з розміру посадового окладу у 16000 грн та вважає ці дії протиправними.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.07.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2017, відмовлено задоволені позовних вимог.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач при виплаті позивачу суддівської винагороди, виходячи з посадового окладу у розмірі 16 000,00 грн, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та законами України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, оскільки вважає, що рішення судів попередніх інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
18.09.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача, яка 06.03.2018 року була передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що суди попередніх інстанцій застосували до спірних правовідносин п.3 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України №1774 від 06.12.2016 року "Про внесення до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 1774), яку не належить, оскільки законодавцем не вносилися зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VІ (далі - Закон № 2453-VІ) та/або Закону № 1402 в частині розміру суддівської винагороди, у тому числі й розрахункової величини, з огляду на яку здійснюється її нарахування. Враховуючи гарантії передбачені частиною 2 статті 130 Конституції України стосовно встановлення розміру винагороди судді законом про судоустрій, процедура прийняття якого (чи внесення змін до нього) визначає особливий порядок, скаржник вважає, що застосування відповідачем при виплаті їй суддівської винагороди пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1774 та не виконання пункту 23 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402 порушує гарантоване державою право на належне матеріальне забезпечення судді як одну із складових його незалежності.
Відзиву на касаційну скаргу відповідачем не подано, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Указом Президента України від 23.08.2012 № 484/2012 ОСОБА_1 призначено строком на п`ять років на посаду судді Рубіжанського міського суду Луганської області.
Наказом Рубіжанського міського суду Луганської області від 27.09.2012 № 41-ОС позивачу наказано приступити до виконання обов`язків судді Рубіжанського міського суду Луганської області з окладом згідно штатного розпису з 01.10.2012.
Згідно з штатним розписом Рубіжанського міського суду Луганської області на 2017 рік посадовий оклад судді складає 16000,00 гривень.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.