Постанова
Іменем України
05 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 201/8493/18
провадження № 61-11748св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя - доповідач),
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Дніпроважмаш",
відповідач - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тема-07",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 травня 2019 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" (далі - АТ "Дніпроважмаш") звернулося до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О. М. та просило стягнути з останнього безпідставно отримані кошти в розмірі 99 767, 26 грн.
В обґрунтування позову зазначало, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2016 року у справі №904/5664/16 стягнуто з АТ "Дніпроважмаш" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тема-07" (далі - ТОВ "Тема-07") заборгованість за договором поставки, а саме суму основного боргу у розмірі 2 474 173, 99 грн, пеню у розмірі 18 860, 51 грн, судовий збір у розмірі 37 395, 52 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О. М. від 11 грудня 2017 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду № 904/5664/16, відповідно до якої залишок заборгованості АТ "Дніпроважмаш" перед ТОВ "Тема-07" складає 997 672, 55 грн. Цією ж постановою і розрахунком основної винагороди приватного виконавця передбачено стягнення з боржника на користь приватного виконавця Сивокозова О. М. основної винагороди у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, у розмірі 99 767, 26 грн.
Постановою приватного виконавця від 14 грудня 2017 року накладено арешт на кошти та інші цінності боржника у межах суми заборгованості в розмірі 1 035 697, 18 грн, у зв`язку з чим 15 грудня 2017 року АТ "Дніпроважмаш" платіжним дорученням № 25650 перерахувало приватному виконавцю Сивокозову О. М. кошти в розмірі 1 035 697, 18 грн з урахуванням його винагороди і витрат виконавчого провадження.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 лютого 2018 року у справі №904/5664/16 визнано неправомірними дії приватного виконавця Сивокозова О. М. в частині стягнення залишку заборгованості в розмірі 935 790, 92 грн. Апеляційним судом встановлено, що приватний виконавець, не з`ясувавши доводів боржника, безпідставно розпочав примусове виконання та повторно стягнув з АТ "Дніпроважмаш" борг в розмірі 935 790, 92 грн.
Оскільки проведені приватним виконавцем Сивокозовим О. М. дії з примусового виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2016 року щодо стягнення 935 790, 92 грн визнані судом неправомірними, отримання приватним виконавцем основної винагороди також суперечить вимогам закону.
Відтак грошові кошти у розмірі 99 767, 26 грн, стягнуті приватним виконавцем Сивокозовим О. М. у якості основної винагороди приватному виконавцю, отриманні за відсутності законних підстав, вони підлягають поверненню на підставі статті 1212 ЦК України.
Враховуючи наведене, АТ "Дніпроважмаш" просило позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2019 року у задоволенні позову АТ "Дніпроважмаш" відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач був обізнаний про перерахування ним коштів на виконання рішення суду на користь ТОВ "Тема-07" і на користь приватного виконавця, підтвердив факт існування правовідносин за господарським договором з ТОВ "Тема-07", а також правовідносин з примусового виконання рішення суду, що унеможливлює безпідставне набуття відповідачем грошових коштів, тому відсутні підстави для застосування статті 1212 ЦК України. Спірні правовідносини на думку позивача виникли у зв`язку з безпідставним стягненням основної винагороди приватного виконавця, яка не може вважатися безпідставно набутими коштами у розумінні статті 1212 ЦК України, а є витратами виконавчого провадження, оскарження дій зі стягнення яких підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 травня 2019 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2019 року скасовано та ухвалене нове рішення про задоволення позову.
Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О. М. на користь АТ "Дніпроважмаш" безпідставно отримані кошти в розмірі 99 767, 26 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення апеляційного суду обґрунтоване тим, що стягнувши грошові кошти у розмірі 1 035 697, 18 грн з позивача на користь третьої особи відповідач фактично дискреційно трансформував частину платежу у розмірі 99 767, 26 грн у витрати, пов`язані з вчиненням виконавчих дій, а саме винагороду приватного виконавця.
Визнання неправомірними дій приватного виконавця Сивокозова О. М. постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 лютого 2018 року у справі №904/5664/16, які полягають у проведенні виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 55362209 з примусового виконання наказу господарського суду у справі № 904/5664/16 в частині стягнення залишку заборгованості в розмірі 935 790, 92 грн, виключає можливість отримання основної винагороди, сплаченої на користь приватного державного виконавця за стягнення вказаної суми.
Оскільки приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов О. М. отримав грошові кошти від АТ "Дніпроважмаш", вказані особи не пов`язані договірними правовідносинами, у відповідача виникло кондикційне зобов`язання з повернення отриманих грошових коштів, підстава набуття яких згодом припинила існувати, тому наявні правові підстави для задоволення позову.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У червні 2019 року приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов О. М. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасуватипостанову Дніпровського апеляційного суду від 16 травня 2019 року та залишити в силі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2019 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що стягнення суми основної винагороди і витрат виконавчого провадження здійснюється на підставі імперативних приписів закону, зокрема статей 27, 42, 45 Закону України "Про виконавче провадження".
Підставою для стягнення виконавчого збору і основної винагороди приватного виконавця у межах виконавчого провадження є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документів сум.
Закон України "Про виконавче провадження" встановлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 зазначила, що відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Оскільки у господарському суді Дніпропетровської області оскаржувалися дії приватного виконавця Сивокозова О. М. у ВП № 55362209 з примусового виконання наказу № 904/5664/16, виданого 26 жовтня 2016 року господарським судом Дніпропетровської області, та за наслідками розгляду частково задоволені вимоги АТ "Дніпроважмаш" і дії приватного виконавця визнані неправомірними лише в частині безпідставного стягнення залишку заборгованості у розмірі 935 790, 92 грн, а в частині стягнення суми основної винагороди приватного виконавця у ВП № 55362209 в розмірі 99 767, 26 грн АТ "Дніпроважмаш" у встановленому порядку не оскаржувало та фактично визнало, вказана основна винагорода не може вважатися безпідставно набутими коштами у розумінні статті 1212 ЦК України, а є витратами виконавчого провадження, оскарження дій зі стягнення яких підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою судді Верховного Суду від 03 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
15 жовтня 2019 року справа № 201/8493/18 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2016 року у справі № 904/5664/16 стягнуто з ПАТ "Дніпроважмаш" на користь ТОВ "Тема-07" заборгованість за договором поставки, а саме стягнуто суму основного боргу в розмірі 2 474 173, 99 грн, пеню в розмірі 18 860, 51 грн, судовий збір в розмірі 37 395,52 грн.