ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2020 року
Київ
справа №804/3473/17
адміністративне провадження №К/9901/1268/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя: Богданенко І.Ю., судді: Уханенко С.А. Дадим Ю.М.) від 30.11.2017 у справі № 804/3473/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" звернулося в Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000824700 від 20 грудня 2016 року, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 16885,56 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що підприємство не допускало наведених в акті перевірки порушень законодавства, що свідчить про незаконність і необґрунтованість його висновків, з огляду на що, податкове повідомлення-рішення СДПІ №0000824700 від 20.12.2016, прийняте на підставі хибних висновків акту перевірки, - є протиправним та підлягає скасуванню.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2017, в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" відмовлено з мотивів доведеності складу податкового правопорушення, яке полягає у порушенні термінів сплати узгоджених сум грошового зобов`язання.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення №0000824700 від 20 грудня 2016 року, яким застосовані штрафні санкції з орендної плати у сумі 16885,56 гривень.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що методологічна помилка, допущена при заповненні уточнюючого розрахунку (податкової декларації) не є порушенням умов самостійного внесення змін до податкової звітності, що виключає застосування до спірних відносин положень пункту 120.2 статтею 120 Податкового кодексу України.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, відповідач подав до касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування ними норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилався на помилковість позиції суду апеляційної інстанції, оскільки позивачем допущено порушення пункту 50.1 статті 50 ПК України, яке полягає у поданні останнім самостійно задекларованого в уточнюючій податковій декларації з плати за землю за 2016 рік від 12.09.2016 року №9165720370 узгодженої суми податкового зобов`язання, яка останнім не була сплачена.
Товариством надані заперечення на касаційну скаргу податкового органу, в яких позивач вказує на законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення.
Переглянувши судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального права і дотримання процесуальних норм, Верховний Суд виходить з наступного.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 12 вересня 2016 року №9165720370 Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" (вид декларації - орендна плата), за результатами якої складений акт від 28 листопада 2016 року.
За висновками акту, Товариством порушено вимоги, передбачені абзацом 4 пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності, а саме не сплачено штраф у розмірі трьох відсотків від суми заниження податкового зобов`язання до подання уточнюючого розрахунку від 12 вересня 2016 року №9165720370.
За виявленими порушеннями контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000824700 від 20 грудня 2016 року, яким застосовано штрафні санкції з орендної плати в розмірі 16885,56 гривень .
За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем самостійно задекларована в уточнюючій податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 12 вересня 2016 року №9165720370 узгоджена сума податкового зобов`язання, яка не сплачена, як наслідок необґрунтованості позовних вимог.
Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платник податків зобов`язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.