ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2020 року
Київ
справа №810/1048/17
адміністративне провадження №К/9901/39488/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніком Груп" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2017 (суддя - Балаклицький А.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 (колегії суддів: Федотов І.В., Губська Л.В., Оксенеко О.М.) у справі № 810/1048/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніком Груп" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання недійсним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Даніком Груп" (далі - Товариство) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу від 03.03.2017 №365 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Даніком Груп" код ЄДРПОУ 39744645".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС у Київській області 3.03.2017 було прийнято наказ №365, яким на підставі п.п.78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку Товариства. Позивач вважає, що перевірка з підстав, визначених вказаним підпунктом, може бути призначена виключно у випадку ненадання платником податку пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу. Проте, як стверджує позивач, контролюючому органу були надані витребувані документи, які підтверджують достовірність даних, які містяться у податкових деклараціях з ПДВ за жовтень-листопад 2016 року, що свідчить про незаконність оспорюваного наказу.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017, у задоволені позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що спірний наказ вичерпав свою дію фактом його виконання та його скасування не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки такий наказ не є юридично значимим для нього, при цьому позивачем здійснено допуск співробітників податкової інспекції до перевірки. Зокрема, проведення перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його позову та апеляційної скарги.
Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що 3..03.2017 року Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято наказ №365, яким було призначено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань правильності задекларованих у податковій звітності з ПДВ даних щодо суми бюджетного відшкодування за жовтень-листопад 2016 року.
Як на підставу для проведення перевірки оскаржуваний наказ містить посилання на п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а саме, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
У період з 6.03.2017 по 13.03.2017 у зв`язку з наданням не в повному обсязі пояснень та їх документальних підтверджень на письмові запити від 19.12.2016 №13543/10-02-15-01-20 "Про надання пояснень та документального підтвердження" та від 10.01.2017 №158/10/10-02-12-01 "Про надання пояснень та документального підтвердження", наданих у зв`язку з виявленням недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях по взаємовідносинах з ТОВ "Метінвест-Шіппінг", ПП "Зелений Гай Стандарт Плюс", ПП "ВКФ "Матрікс", поданих ТОВ "Даніком Груп" до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області за період з 1.10.2016 по 30.11.2016 та на підставі наказу ГУ ДФС у Київській області від 3.03.2017 №365 посадовою особою контролюючого органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Даніком Груп" з питань недостовірності даних, задекларованих у податковій звітності за жовтень-листопад 2016 року по взаємовідносинах з ТОВ "Метінвест-Шіппінг", ПП "Зелений Гай Стандарт Плюс", ПП "ВКФ "Матрікс" за період з 01.10.2016 по 30.11.2016, результати якої оформлені Актом від 20.03.2017 №150/10-02-14-01/39744645.
Також, судами встановлено, що зі змісту Акту перевірки від 20.03.2017 №150/10-02-14-01/39744645, копію наказу Головного управління ДФС у Київській області від 03.03.2017 №365 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Даніком Груп" код ЄДРПОУ 39744645", а також видане відповідно до нього направлення на перевірку від 06.03.2017 №519, були вручені особисто директору ТОВ "Даніком Груп" Ніколаєнко Л.П . 06.03.2017, до початку проведення перевірки.
Перевірку проведено з відома директора ТОВ "Даніком Груп" Ніколаєнко Л.П. та в присутності головного бухгалтера ТОВ "Даніком Груп" Достоєвської Н.Г.
При цьому, в журналі реєстрації перевірок ТОВ "Даніком Груп" здійснено запис за №3.
Не погоджуючись із наказом про призначення вказаної перевірки, позивач звернувся до суду, який відмовив у задоволені позовних вимог, з чим погоджується Суд, з огляду на наступне.
Так, згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).