Постанова
Іменем України
20 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 756/13650/17-ц
провадження № 61-14586св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк",
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: ОСОБА_2, Центр надання адміністративних послуг Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві держаної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року у складі судді Тітова М. Ю. та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року у складі колегії суддів: Головачова Я. В., Вербової І. М., Шахової О. В.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" (далі - ПАТ "ПУМБ") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Центр надання адміністративних послуг Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві держаної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та зняття з реєстрації.
Позовна заява мотивована тим, що 30 листопада 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 5878853.
У забезпечення виконання умов кредитного договору, 30 листопада 2007 року між ПАТ "ПУМБ" та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № 5878857, за умовами якого ОСОБА_2 передала позивачу в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
29 травня 2014 року у вказаній квартирі були зареєстровані члени сім`ї ОСОБА_2 : ОСОБА_1 (чоловік), ОСОБА_3 (син), ОСОБА_4 (син).
У зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором, 16 серпня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В. С. за ПАТ "ПУМБ" зареєстровано право власності на іпотечну квартиру.
Посилаючись на те, що після звернення стягнення на предмет іпотеки відповідачі не виконують письмові вимоги про добровільне звільнення вказаної квартири, зокрема, не знімаються з реєстраційного обліку, крім того, у вказаній квартирі не проживають, банк просив суд усунути перешкоди у користуванні житловим приміщенням шляхом позбавлення відповідачів права користування квартирою АДРЕСА_1, а також зняти їх з реєстраційного обліку.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року, залишеним без змін постановою постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що банком неправильно обрано спосіб захисту, оскільки вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом позбавлення відповідачів права користування житловим приміщенням не передбачено ні договором іпотеки, ні Законом України "Про іпотеку".
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду ПАТ "ПУМБ",посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову банку.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що банком обрано неправильний спосіб захисту свого права є неправильними, оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 346 ЦК України власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом.
Короткий зміст вимог відзиву на касаційну скаргу
У вересні 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали відзив, у якому просять залишити без задоволення касаційну скаргу банку, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ "ПУМБ" на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року, яку відповідно до протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 01 серпня 2019 року, передано судді-доповідачу Тітову М. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2019 року заяву судді Тітова М. Ю. про самовідвід у вказаній справі задоволено, з тих підстав, що суддя приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції та провадження за касаційною скаргою банку передано для проведення повторного автоматичного розподілу.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 30 серпня 2019 року справу призначено судді-доповідачу Ігнатенку В. М.
Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що 30 листопада 2007 року між ПАТ "ПУМБ" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 5878853, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит у розмірі 694 500,00 доларів США зі сплатою 11,9 % річних з кінцевим строком повернення до 30 листопада 2014 року.
Відповідно до пунктів 1.2., 1.2.1. кредитного договору кредит надавався в сумі 495 000,00 доларів США на рефінансування заборгованості позичальника за кредитом, наданим згідно кредитного договору від 30 жовтня 2007 року № 0174/4038/82/63347, укладеним з ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", виконання за яким забезпечено іпотекою відповідно до іпотечного договору укладеного між попереднім кредитором та позичальником; 199 500,00 доларів США надано для використання на розсуд позичальника.
У забезпечення виконання умов вказаного кредитного договору, 30 листопада 2007 року між ПАТ "ПУМБ" та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № 5878857, за умовами якого ОСОБА_2 передала банку в іпотеку п`ятикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Статтею 4 договору іпотеки передбачено право іпотекодержателя у разі, зокрема, невиконання чи неналежного виконання основного зобов`язання звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог за рахунок вартості предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.
Пунктами 4.7.1., 4.7.2. договору іпотеки встановлено, що у разі виникнення у іпотекодержателя права звернути стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель може прийняти рішення про прийняття предмету іпотеки у свою власність про що письмово повідомляє іпотекодавця. Зазначене застереження, яке вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
Після прийняття іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодавець зобов`язаний на письмову вимогу іпотекодержателя добровільно звільнити предмет іпотеки та максимально сприяти звільненню іншими особами протягом 14 календарних днів з дня отримання такої вимоги, незалежно від факту наявності чи не наявності житла для проживання, можливості чи неможливості придбати або найняти інше житло. У випадку, якщо іпотекодавець та інші особи не звільняють предмет іпотеки у зазначений строк добровільно, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду (пункт 4.5. договору іпотеки).
У зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором, 16 серпня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В. С. звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності спірної квартири за ПАТ "ПУМБ".
У квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані члені сім`ї ОСОБА_2 : ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
21 серпня 2017 року ПАТ "ПУМБ" направило ОСОБА_1, ОСОБА_2 письмову вимогу про добровільне звільнення квартири АДРЕСА_1 у зв`язку із звернення стягнення на предмет іпотеки.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У силу частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині першій статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) законодавець установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначив способи здійснення захисту цивільних права та інтересів судом (частина 2 статі 16 ЦК України). До них належать: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.