Постанова
Іменем України
19 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 390/1740/18
провадження № 61-11410св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Клинцівська сільська рада Кіровоградського району Кіровоградської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 23 травня 2019 року у складі колегії суддів: Черненка В. В., Авраменко Т. М., Суровицької Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Клинцівська сільська рада Кіровоградського району Кіровоградської області, про поділ спільного сумісного майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що з 03 серпня 1996 року по 17 листопада 2000 року проживала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . В цей період ними був викуплений зколгоспу житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок є її та ОСОБА_2 спільною сумісною власністю, оскільки був придбаний у період шлюбу. Право власності на будинок оформлене на ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 24квітня 2000 року.
Таким чином,просила визнати за нею право власності на Ѕ частинижитлового будинку з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_1 , в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, також визнати за нею право користування Ѕ частиноюземельної ділянки для будівництва та обслуговування вказаного житлового будинку, як власника відповідної частки житлового будинку та стягнути судові витрати з відповідача на її користь.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовлено, скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 12 листопада 2018 року.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач пропустила трирічний строк для звернення до суду із указаним позовом.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 23 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2019 року скасовано в частині відмови поділити житловий будинок та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково; в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частини житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями АДРЕСА_1 ; в іншій частині рішення суду залишено без змін; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є передчасними, оскільки про порушення свого права позивач дізналася у 2018 році, коли відповідач почав оформлювати документи для отримання земельної ділянки (на якій розташований будинок) в особисту приватну власність.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у червні 2019 року до Верховного Суду ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно дійшов висновків про задоволення позову, оскільки про порушення свого права позивач дізналася у 2013 році коли вперше зверталася до суду з позовом про поділ майна подружжя.
Короткий зміст вимог відзиву на касаційну скаргу
У липні 2019 року ОСОБА_1 подала відзив, у якому просить залишити без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_2, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2020 року справу № 390/1740/18 призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що 03 серпня 1996 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб, а 17 листопада 2000 року шлюб між сторонами розірвано.
28 травня 2014 року ОСОБА_1 уклала шлюб із ОСОБА_3, змінивши прізвище на ОСОБА_1 .
Відповідно до свідоцтва про право власності від 24 квітня 2000 року та архівної довідки ОКП "Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" від 22 жовтня 2018 року ОСОБА_2 належить цілий жилий будинок АДРЕСА_2 . Згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок площа вказаного будинку становить 66,1 кв. м.
У висновку про вартість житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 66,10 кв. м зазначено, що вартість спірного будинку складає 67 800,00 грн.
Установлено, що ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 29 березня 2013 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є суб`єктом спільної сумісної власності подружжя, залишено без розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини другої статті 72 Сімейного кодексу України (далі - СК України) до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до частини першої статті 261 ЦК Україниперебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.