ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2020 року
Київ
справа №813/8631/14
адміністративне провадження №К/9901/26948/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року (головуючий суддя - Кузан Р.І.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року (колегія суддів: головуючий суддя - Гулида Р.М., судді: Кузьмич С.М., Улицький В.З.)
у справі №813/8631/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентком"
до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рентком" (далі - Товариство) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (ДПІ у Личаківському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що надані ним первинні документи в повній мірі підтверджують реальність господарських відносин позивача з контрагентом СФГ "Сермір Захід-Агро".
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року, залишеною без змін Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року, адміністративний позов задоволено повністю:
- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області №0001072201 та №0001082201 від 09.12.2014
- стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентком" судовий збір в сумі 214 грн 00 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані позивачем первинні документи відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", містять усі необхідні реквізити та повністю відображають зміст господарських операцій між позивачем та СФГ "Сермір Захід-Агро".
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що операції позивача з СФГ "Сермір Захід-Агро" реально не виконувались, а були спрямовані на мінімізацію податкових зобов`язань Товариства. Також скаржник посилається на свідчення голови СФГ "Сермір Захід-Агро" Фарина Я.С., в яких останній зазначив, що жодних документів по реалізації сої від імені СФГ "Сермір Захід-Агро" не підписував.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
21 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
20 грудня 2016 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких платник зазначило про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з СФГ "Серміш Захід-Агро " та ФГ "Згода" за період з 01.01.2012 по 30.09.2014 та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від вищезазначених контрагентів.
За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 21.11.2014 №490/22-01/37693601 (далі - Акт перевірки).
Як вбачається з Акта перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог:
- п.138.2, п.138, ч4 п. 138.6, п. 138.8, п.138.10 ст.138, п.п. 139.1.9. ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено сплату податку на прибуток за 2013 рік на суму 41 521 грн;
- п. 44.1 ст. 44 п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198,6 ст.198, п.201.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, занижено податковий кредит на суму 43 706 грн в т.ч. за листопад 2013 на суму 43 706 грн в результаті чого занижено сплату податку на додану вартість загальну суму 43 706 грн. в т.ч. за березень 2014 року на суму 43 706 грн.
На підставі Акта перевірки, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення- рішення від 09 грудня 2014 року: №0001072201, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму - 51 901 грн, з яких за основним платежем - 41 521 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10 380 грн; № 0001082201, яким позивачем збільшено суму податку на додану вартість на загальну суму 54 633 грн, з яких за основним платежем - 43 706 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10 927 грн.
Контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарських відносин позивача з СФГ "Серміш Захід-Агро" у періоді, що перевірявся.
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015).
На думку колегії суддів, оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій зазначеним вимогам не відповідають виходячи з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та ПК України в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з п. 14.1.181 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, у тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.