Постанова
Іменем України
20 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 686/25045/17
провадження № 61-16222св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, у складі судді Козак О. В., від 21 лютого 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В., від 24 червня 2019 року.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк") звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.
Позовна заява ПАТ "Універсал Банк" мотивована тим, що 15 серпня 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Банк Універсальний" (далі - ВАТ "Банк Універсальний"), правонаступником якого є АТ "Універсал Банк, і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 03-2/7265-К, відповідно до умов якого банк надав останньому кредитні кошти у розмірі 45 000,00 дол. США, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у порядку та на умовах, зазначених у договорі. Кінцевою датою погашення кредиту встановлено 14 серпня 2037 року. За користування кредитними коштами передабчена процентна ставка у розмірі 11,95 % річних, а з 15 липня 2008 року у розмірі 12,95 % річних.
16 червня 2015 року у зв`язку з проведенням реструктуризації простроченої заборгованості між банком та позичальником була укладена додаткова угода до кредитного договору, згідно з якою у період з 16 червня 2015 року по 09 червня 2016 року встановлено базову процентну ставку у розмірі 3,15 % річних, а починаючи з 10 червня 2016 року - 11,95 % річних.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком і ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 03-2/7265-П від 15 серпня 2007 року та договір поруки № б/н від 16 червня 2015 року.
Позичальник допустив неналежне виконання умов кредитного договору, у зв`язку з чим станом на 15 листопада 2017 року виникла заборгованість у розмірі 24 498,22 дол. США та 9 855,37 грн, з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 973,83 дол. США; сума дострокового стягнення кредиту - 21 070,31 дол. США; відсотки - 2 454,08 дол. США; пеня 9 855,37 грн.
Посилаючись на зазначені обставини, з урахуванням уточнених позовних вимог, ПАТ "Універсал Банк" просило суд стягнути у солідарному порядку із ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 03-2/7265-К у розмірі 24 498,22 дол. США та 9 855,37 грн.
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Універсал Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2, про визнання недійсним кредитного договору.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що при укладені кредитного договору банк недотримався вимог статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" і письмово не повідомив його про основні умови кредитування, чим позбавив можливості зробити свідомий і компетентний вибір щодо придбання фінансової послуги. У кредитному договорі не встановлено вартісну величину (ціну) фінансової послуги, що є істотною умовою кредитного договору. Зазначене свідчить про те, що сторонами не було досягнуто в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
Зі змісту кредитного договору вбачається його обмеженість у правах як позичальника, обсяг визначених відповідачем в кредитному договорі прав і обов`язків містить суттєву диспропорцію на користь відповідача, що суперечить принципу рівності сторін у договорі. У кредитному договорі за банком закріплено право на внесення змін (доповнень) до кредитного договору в односторонньому порядку, у той час як у нього такого права у разі порушення банком строків зарахування сплачених платежів або порушення інших умов договору немає.
Окрім того, валюта кредитного договору долар США і договір укладався на 30 років, а він як споживач - слабша сторона кредитного договору, яка не може володіти необхідним і достатнім обсягом інформації у такій сфері як кредитування в іноземній валюті, та не може врахувати усіх валютних ризиків, зокрема, різкого підняття курсу долара США стосовно гривні.
Банк при укладенні кредитного договору ввів його оману, щодо кінцевої вартості кредиту.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним кредитний договір № 03-2/7265-К від 15 серпня 2007 року.
Короткий зміст ухвали та рішення суду першої інстанції
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 березня 2018 року первісний позов об`єднано в одне провадження із зустрічним позовом для спільного розгляду.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2019 року задоволено первісні позовні вимоги ПАТ "Універсал Банк". Стягнуто у солідарному порядку із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором № 03-2/7265-К від 15 серпня 2007 року у розмірі 24 498,22 дол. США, що у еквіваленті за курсом НБУ станом на 21 лютого 2019 року складає 663 411,79 грн, яка складається із: простроченої заборгованості по кредиту у сумі 973,83 дол. США; суми дострокового стягнення кредиту - 21 070,31 дол. США; відсотків - 2 454,08 дол. США та пені - 9 855,37 грн.
Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ "Універсал Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, про визнання недійсним кредитного договору. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що боржник, отримавши від банку кошти у кредит, не виконував належним чином взяті за кредитним договором зобов`язання, що призвело до утворення заборгованості. Враховуючи те, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, останній має нести цивільно-правову відповідальність, а поручитель повинен нести цивільно-правову відповідальність за порушення боржником взятих на себе зобов`язань.
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, місцевий суд вказав про відсутність правових підстав для визнання недійсним кредитного договору. Спірний договір укладено у письмовій формі та підписаний повноважними особами, містить усі суттєві умови передбачені законом для договорів. ОСОБА_1 на час укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов кредитного договору та у подальшому виконував його умови. Перед укладенням кредитного договору у анкеті-заяві позичальник власноручним підписом підтвердив факт отримання у повному обсязі інформації (у письмовій формі) щодо кредитування, що передбачена пунктом 2 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів". При укладенні договору в іноземній валюті, сторони прийняли на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення кредитного договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що така зміна не настане.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 24 червня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Місцевим судом всебічно та повно з`ясував обставини, які мають значення для справи, досліджено у судовому засіданні усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості, надано їм правильну оцінку.
При вирішенні справи місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення первісних позовних вимог та відсутність підстав для визнання договору про надання споживчого кредиту недійсним, з огляду на те, що позичальник добровільно погодившись на отримання кредиту в іноземній валюті, діяв на власний розсуд та ризик і сам повинен був передбачати у момент його укладення можливість зміни курсу української гривні до іноземної валюти.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 червня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ "Універсал Банк" у задоволенні заявлених позовних вимог та задовольнити його зустрічні позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з`ясували обставини справи. Ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд дійшов безпідставного висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених банком позовних вимог і відсутність підстав для визнання недійсним кредитного договору. Судом не було враховано положення статей 6, 11, 18, 19, 21 Закону України "Про захист прав споживачів".
У січні 2020 року ОСОБА_1 направлено до Верховного Суду про зупинення виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2019 року або зупинення його дії.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
28 жовтня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою. Відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2019 року.
28 листопада 2019 року ухвалою Верховного Суду ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2019 року або зупинення його дії.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 серпня 2007 року між ВАТ "Банк Універсальний", правонаступником якого є АТ "Універсал Банк", і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 03-2/7265-К, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 45 000,00 дол. США, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у порядку та на умовах, зазначених у договорі. Кінцевою датою погашення кредиту встановлено 14 серпня 2037 року. За користування кредитними коштами встановлена процентна ставка у розмірі 11,95 % річних, а з 15 липня 2008 року у розмірі 12,95 % річних.
16 червня 2015 року у зв`язку з проведенням реструктуризації простроченої заборгованості між банком та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до кредитного договору, згідно з якою у період з 16 червня 2015 року по 09 червня 2016 року встановлено базову процентну ставку у розмірі 3,15 % річних, а починаючи з 10 червня 2016 року - 11,95 % річних.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком і ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 03-2/7265-П від 15 серпня 2007 року та договір поруки № б/н від 16 червня 2015 року, згідно з якими поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_1, що випливають з кредитного договору № 03-2/7265-К від 15 серпня 2007 року, а також за виконання боржником усіх його зобов`язань перед кредитором, що виникли з додаткової угоди б/н від 16 червня 2015 року.
Встановлено, що позичальник допустив неналежне виконання умов кредитного договору, у зв`язку з чим станом на 15 листопада 2017 року виникла заборгованість у розмірі 24 498,22 дол. США та 9 855,37 грн, з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 973,83 дол. США; сума дострокового стягнення кредиту - 21 070,31 дол. США; відсотки - 2 454,08 дол. США; пеня 9 855,37 дол. США.
09 серпня 2017 року банк надіслав позичальнику та поручителю вимоги про сплату простроченої заборгованості за кредитом, нарахованими процентами та штрафними санкціями. Банком було повідомлено, що у випадку невиконання цієї вимоги термін повернення кредиту визнається банком таким, що настав достроково на шістдесят перший день з моменту отримання цієї вимоги, та банк буде стягнути всю суму кредиту у примусовому порядку.
Вказана вимога була отримана позичальником 21 вересня 2017 року, поручителем 11 вересня 2017 року.
З даним позовом банк звернувся 14 грудня 2017 року.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюються відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною до 08 лютого 2020 року.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.