ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2020 року
Київ
справа №813/8570/14
адміністративне провадження №К/9901/14498/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУНАЙ АГРО"
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року (судді: Гуляк В.В. (головуючий), Коваль Р.Й., Судова-Хомюк Н.М.)
у справі № 813/8570/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУНАЙ АГРО"
до Львівської митниці ДФС, першого заступника начальника Львівської митниці ДФС Марченко О.С.
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДУНАЙ АГРО" (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС (далі - Митниця), першого заступника начальника Львівської митниці ДФС Марченко О.С., в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 19 вересня 2014 року № 209000006/2014/000008/2;
- зобов`язати Митницю визначити митну вартість товарів, щодо яких прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 19 вересня 2014 року №209000006/2014/000008/2 за методом визначення митної вартості за ціною контракту від 25 березня 2014 року № UA01-2014;
- стягнути суму гарантії, наданої позивачем, у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України, у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 19 вересня 2014 року №209000006/2014/000008/2 у розмірі 91 922,31 грн;
- визнати незаконними дії першого заступника начальника Львівської митниці ДФС Марченка О.С. щодо нескасування рішення про коригування митної вартості товарів від 19 вересня 2014 року № 209000006/2014/000008/2 у зв`язку з ненаданням обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, поданих супровідним листом від 17 листопада 2014 року за вих. № 01-17/11-2014.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Митниця на порушення норм МК України безпідставно прийняла оскаржуване рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 13 травня 2015 року адміністративний позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 19 вересня 2014 року №209000006/2014/000008/2; зобов`язав Митницю визначити митну вартість товарів, щодо яких прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 19 вересня 2014 року № 209000006/2014/000008/2 за методом визначення митної вартості за ціною контракту від 25 березня 2014 року № UA01-2014. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 13 квітня 2016 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року скасував у частині задоволення позовних вимог і у цій частині ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства. В іншій частині постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року залишив без змін.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідач мав обґрунтовані сумніви щодо правильного визначення позивачем митної вартості товарів, які не були спростовані Товариством шляхом надання додаткових витребуваних Митницею документів та пояснень, а тому відповідач правомірно відмовив у митному оформленні товарів за заявленою позивачем митною вартістю та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів.
Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, Товариство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року. У касаційній скарзі зазначені доводи, аналогічні тим, що були викладені в позовній заяві.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 09 червня 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу Митниця, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просила залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення.
02 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 16 вересня 2014 року позивач з метою митного оформлення товару - насіння озимої м`якої пшениці Triticum aestivum врожаю 2013 року, сорту "BALATON" (БАЛАТОН) супер еліта, необробленого, імпортованого на підставі контракту від 25 березня 2014 року № UA01-2014, подав до Митниці митну декларацію № 209160000/2014/013619, в якій митна вартість товару визначена за ціною договору у розмірі 11 600 євро (580 євро за тонну).
На підтвердження заявленої митної вартості товару позивач разом із митною декларацією подав митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 25 березня 2014 року № UA01-2014 з доповненням, рахунок-фактура (інвойс) від 02 вересня 2014 року № UA03-2014, міжнародна автомобільна накладна від 12 вересня 2014 року № 402236, сертифікати країни експортера на насіння, садивний матеріал від 04 вересня 2014 року ISTA № 01654547 та OECD A4M1717/1, фітосанітарний сертифікат від 08 вересня 2014 року № 153416 (2014/55231), сертифікат про походження товару від 08 вересня 2014 року №L 709748 158172, копія митної декларації країни відправлення від 12 вересня 2014 року №14AT100000EVKX5QA8.
19 вересня 2014 року Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № 209000006/2014/000008/2, в якому митну вартість імпортованого позивачем товару визначила за резервним методом у сумі 22 600 євро, та склала картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Підставою для прийняття вказаного рішення про коригування митної вартості товарів стало встановлення митним органом розбіжностей у поданих декларантом документах, а також неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-третій статті 53 МК України. Зокрема, відповідачем встановлено, що у поданій декларації країни відправлення від 12 вересня 2014 року № 14AT100000EVKX5QA8 зазначена вартість товару 8900 євро, а відповідно до рахунку-фактури - 11 600 євро. Згідно з інформацією, наведеною у прайс-листі від 15 вересня 2014 року, при купівлі генерації "супер-еліта" додатково укладається ліцензійна угода на сплату роялті за кожну тонну, проте для митного оформлення товару зазначена угода не подавалася, ліцензійні платежі до митної вартості не додані, тобто не враховано усі складові митної вартості товару.
Товар, який надійшов на адресу позивача, випущено у вільних обіг за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій статті цієї статті.
Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.