ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2020 року
Київ
справа №815/253/16
адміністративне провадження №К/9901/26800/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року (головуючий суддя - Токмілова Л.М.)
та на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Турецька І.О., судді - Стас Л.В., Косцова І.П.)
у справі №815/253/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум"
до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило про правомірність визначення своїх податкових зобов`язань.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року, залишеною без змін Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року, адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0004042203 від 11.12.2015 ;
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0004052203 від 11.12.2015 ;
- стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39565551) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум" (код ЄДРПОУ 25417282) судовий збір у загальному розмірі 84882,39 грн. (вісімдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят дві гривні тридцять дев`ять копійок).
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач надав всі необхідні первинні документи, які підтверджують реальне здійснення правочинів, укладених між позивачеи та ТОВ "Євробілд компані", ТОВ "Укрбілд ЛТД", а тому платником правомірно сформовано податковий кредит за наслідками господарських операцій з вказаними вище контрагентами.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що контрагенти позивача не мають достатньої кількості трудових ресурсів та основних засобів для виконання умов зазначених договорів.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
21 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи у період з 22.10.2015 по 28.10.2015 посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "ЕВРОБІЛД КОМПАНІ" та ТОВ "УКРБІЛД ЛТД" за період з 01.04.2015 по 30.06.2015.
За результатами перевірки складено акт від 04.11.2015 №123/22-213/25417282 (далі- Акт перевірки).
Як вбачається з Акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог: п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в сумі 3 165 000 грн, в тому числі за квітень 2015 року в сумі 1 396 511 грн, за травень 2015 року в сумі 755 767 грн, за червень 2015 року в сумі 1 012 722 грн та завищення від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 911 325 грн у тому числі за червень 2015 року на суму 911 325 грн.
На підставі Акта перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 11.12.2015:
- №0004042203, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 3 165 000, 00 грн за основним платежем та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 582 500, 00 грн;
- №0004052203 від 11.12.2015, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 911 325, 00 грн.
Контролюючий орган дійшов висновку про протиправність включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "ЕВРОБІЛД КОМПАНІ" та ТОВ "УКРБІЛД ЛТД", по яким не підтверджено реальність здійснення господарських відносин.
Висновки контролюючого органу про порушення позивачем норм податкового законодавства ґрунтуються на інформації отриманій від інших органів державної фіскальної служби відносно контрагентів Товариства.
Надаючи правову оцінку викладеним вище обставинам, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).
Таким чином, господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які мають відображати реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.