ПОСТАНОВА
Іменем України
18 лютого 2020 року
Київ
справа №815/2736/15
адміністративне провадження №К/9901/42597/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 815/2736/15
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, за участю третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання дій протиправними та скасування реєстрації декларації, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Одеського окружного адміністративного суду, прийняту 18 листопада 2016 року у складі судді Андрухіва В.В. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду, прийняту 20 лютого 2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді Вербицької Н.В., суддів Джабурія О.В., Крусяна А.В.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_5 , ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись з позовом до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, яка в подальшому замінена на належного правонаступника - департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання дій з реєстрації декларації від 24 березня 2014 року № ОД 082140830565, поданою ОСОБА_3 і ОСОБА_4, про початок виконання будівельних робіт з реконструкції дворового флігелю у межах існуючої площі забудови з надбудовою другого мансардного поверхів під 6 квартир за адресою: АДРЕСА_1, неправомірними та скасування реєстрації декларації.
В обґрунтування позову зазначено, що наприкінці 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розпочали будівельні роботи всередині двору АДРЕСА_1 з реконструкції нежитлового приміщення, яке раніше належало фабриці "Чайка". Після звернення до будівельників позивачами була отримана декларація від 24 березня 2014 року № ОД 082140830565 про початок виконання будівельних робіт з реконструкції дворового флігелю у межах існуючої площі забудови з надбудовою другого мансардного поверхів під 6 квартир за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачі вважають, що зазначена декларація містить недостовірні відомості, оскільки проектна документація щодо площі забудови є значно більшою, ніж існуючої забудови. Таким чином, забудовники порушують земельне законодавство, оскільки не оформили право на земельну ділянку, яку використовують не за призначенням. Крім того, позивачі зазначали, що треті особи є власниками нежитлових приміщень першого поверху, і при цьому зазначили у декларації про реконструкцію дворового флігелю в цілому, власниками якого вони не являються.
Проведенням будівництва на підставі зареєстрованої 24 березня 2014 року декларації № ОД 082140830565 порушено право спільної власності мешканців багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 щодо самовільного розпорядження спільним майном - горищем вказаного дворового флігелю, оскільки треті особи зруйнували горище та згідно декларації надбудовують другий та мансардний поверх замість горища. Крім того, нежитлове приміщення, в якому проводиться реконструкція, межує з будинком АДРЕСА_2, який є пам`ятником культурної спадщини та знаходиться під охороною держави. Зазначена реконструкція, на думку позивачів, може призвести до руйнування пам`ятника архітектури.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року адміністративний позов задоволений частково. Скасована реєстрація декларації від 24 березня 2014 року за № ОД082140830665 про початок виконання будівельних робіт з реконструкції дворового флігелю у межах існуючої площі забудови з надбудовою другого і мансардного поверхів під 6 квартир за адресою: АДРЕСА_1 . В решті позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року вирішено постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року змінити, виключивши з мотивувальної частини посилання на обставини, встановлені постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року у справі № 815/2516/16.
В решті постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року - залишено без змін.
Як встановлено судами, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 20 грудня 2012 року набули право власності на нежилі приміщення першого поверху № 501, що розташовані за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 135,9 кв.м.
24 березня 2014 року Інспекцією ДАБК в Одеській області зареєстрована за № ОД082140830665 декларація про початок виконання будівельних робіт з реконструкції дворового флігелю у межах існуючої площі забудови з надбудовою другого мансардного поверхів під квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Замовниками вказаної реконструкції зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Згідно даних декларації, зареєстрованої 24 березня 2014 року за № ОД082140830665, вбачається намір позивачів здійснити реконструкцію дворового флігелю у межах існуючої площі забудови з надбудовою другого мансардного поверхів.
Також встановлено, що замовники будівництва демонтували повністю дворовий флігель літ. "Г" по АДРЕСА_1 та частково фундамент. Вказані обставини підтверджуються актом дільниці № 5 КП "ЖКС "Порто-Франківський" від 03 квітня 2014 року, фотофіксацією міста будівництва.
З наведеного вбачається, що відбувається не реконструкція дворового флігелю, а нове будівництво об`єкту.
На підтвердження обставин планування забудовником проведення нового будівництва, а не реконструкції існуючого об`єкту, свідчать дані робочого проекту, розробленого ПП "Архмайстер", 2013, які передбачають демонтування зовнішніх стін дощенту, влаштування нового посиленого фундаменту та містять вимоги щодо матеріалу, який має використовуватися для кладки зовнішніх стін.
До того ж, згідно з проектом реконструкції дворового флігелю площа забудови становить 196,5 кв.м., яка є більшою, ніж існувала до реконструкції.
Так, з листа КП "ОМБТІ та РОН" від 06 червня 2017 року № 2579-11/689 вбачається, що площа забудови літ. "Г" по АДРЕСА_1, тобто зовнішній периметр складає 169 кв.м. Зазначений розмір вказаний на підставі технічного паспорту на будівлю від 10 лютого 1969 року, а також даних журналу зовнішніх вимірювань від 30 листопада 1963 року.
Таким чином, площа забудови за проектом реконструкції є більшою на 27,5 м. ніж та, яка існувала до реконструкції.
Виконання нового будівництва вимагає від забудовника отримання земельної ділянки, на якій планується будівництво, у власність чи користування з правом її забудови.
Земельна ділянка по АДРЕСА_1 відповідно до рішення виконкому Одеської міської ради від 24 серпня 1956 року № 723, площею 2014 кв.м., виділена будинкогосподарству № 96 у користування.
Будь-які дані, що ОСОБА_3 або ОСОБА_4 отримали частину вказаної земельної ділянки у користування під забудову, відсутні.
Відповідно до витягу КП "ОМБТІтаРОН" від 30 грудня 2011 року про державну реєстрацію прав та витягу з державного реєстру правочинів від 27 грудня 2011 року, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Згідно з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 21 грудня 2009 року КП "ОМБТІтаРОН", ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2, що має суміжну стіну з будинком АДРЕСА_2, у тому числі позивач ОСОБА_2, неодноразово зверталися до контролюючих органів м. Одеси (Управління архітектури та містобудування Одеської міськради, управління охорони об`єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації, Департаменту ДАБІ в Одеській області) з приводу самочинного будівництва третіми особами за адресою м. Одеса, вул. Успенська, 17, чим порушуються права мешканців сусідніх будівель. З відповіді управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради від 23 березня 2016 року № 01-36/21 мешканцям будинку АДРЕСА_1 та будинку АДРЕСА_2 вбачається, що за адресою АДРЕСА_2 розташований "Комплекс прибуткових будинків", віднесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, включений до пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення.
Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували наявність у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права власності на дворовий флігель, відтак, позначення ними у спірній Декларації інформації стосовно реконструкції дворового флігелю, не відповідає даним правовстановлюючих документів третіх осіб, а тому права на реконструкцію дворового флігелю треті особи не мають.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в спірній Декларації в графі - "найменування об`єкта будівництва" зазначено: "Реконструкція дворового флігелю у межах існуючої площі забудови з надбудовою другого мансардного поверху під квартири".
В Містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки в п.6 Загальних даних зазначено: "Площа земельної ділянки: в межах існуючої площі дворового флігелю"; у п.3 Загальних даних зазначено: "Намір забудови: реконструкція дворового флігелю у межах існуючої площі забудови з надбудовою другого та мансардного поверхів під квартири" (т. 1 а.с. 19).
Однак, відповідно до проекту реконструкції, копію якого надано суду третіми особами, площа забудови складає 196,5 кв.м, а треті особи є власниками лише 135,9 кв.м., тобто, площа забудови є більшою від фактичної площі нерухомого майна, що належить третім особам, на 60,6 кв. м.
Крім того, листом Управління культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації за № 26-інф/01-19 від 22 квітня 2016 року визначено, що у разі проведення, реконструкції зазначеної будівлі ( АДРЕСА_1 ) зі зміною існуючих параметрів та габаритів необхідно у встановленому порядку розробити відповідне історико-містобудівне обґрунтування та погодити його в Міністерстві культури України.
Однак, не зважаючи на збільшення площі забудови, зміну існуючих параметрів, у третіх осіб відсутнє відповідне історико-містобудівне обґрунтування та його погодження з Міністерством культури України.
Крім того, у графі Декларації про початок виконання будівельних робіт "Характеристика житлових будинків" зазначено кількість поверхів - ІІ, в той час як право власності треті особи набули лише на приміщення І поверху.
Тобто, відповідно до правовстановлюючих документів третіх осіб, останні мали право лише на реконструкцію приміщень І поверху.
При цьому, як зазначено, третіми особами у спірній Декларації, реконструкція повинна відбуватися з надбудовою "другого мансардного поверхів під квартири", що свідчить про фактичне створення іншого об`єкта, який за наслідками проведення будівельних робіт створить підстави для виникнення у третіх осіб права власності на двоповерховий флігель, який фактично є окремою будівлею, розташованою на певній земельній ділянці.
Таким чином, за висновками суду першої інстанції, третіми особами у спірній декларації зазначені недостовірні відомості, які є очевидними.
Також, суд першої інстанції вказав, що факт виконання будівельних робіт третіми особами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з реконструкції дворового флігелю у межах існуючої площі забудови з надбудовою другого мансардного поверхів під квартири за адресою: АДРЕСА_1, із внесенням до декларацій від 24.03.2014 року за № ОД082140830565 та від 23 липня 2015 року №ОД 082152040423 недостовірних даних також підтверджується постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року по справі 815/2516/16.
Суд апеляційної інстанції, змінив постанову суду першої інстанції шляхом виключення посилання на преюдиційне рішення, проте погодився із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з огляду на те, що у спірних правовідносинах має місце не реконструкція дворового флігелю, а нове будівництво об`єкту. До того ж, згідно проекту реконструкції дворового флігелю, як вірно встановлено судом першої інстанції, площа забудови становить 196,5 кв.м., яка є більшою, ніж існувала до реконструкції. Також, будь-які дані, що ОСОБА_3 або ОСОБА_4 отримали частину вказаної земельної ділянки у користування під забудову, відсутні. Враховуючи це, є підстави вважати вказане будівництво об`єкту самочинним.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 заявив вимогу про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення про відмову у позові.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, вважає скаргу необґрунтованою, у зв`язку з чим просить відмовити у її задоволенні.
У звязку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд на підставі пункту 2 частини 1 статті 345 КАС України здійснив касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.