ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2020 року
Київ
справа №642/6354/17
адміністративне провадження №К/9901/57267/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Кашпур О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 642/6354/17
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Луганській області, Новопсковського районного суду Луганської області
про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018, постановлену у складі колегії суддів: П`янової Я.В., Бандара В.О., Зеленського В.В.
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Луганській області (далі - відповідач-1, ТУ ДСАУ у Луганській області), Новопсковського районного суду Луганської області (далі - відповідач 2), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив:
- визнати протиправною відмову голови Новопсковського районного суду Луганської області у видачі наказу про виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги у зв`язку з виходом у відставку в розмірі 3-х місячних суддівських винагород за останньою посадою у розмірі - 66144,00 грн;
- визнати протиправною відмову ТУ ДСАУ у Луганській області у виплаті ОСОБА_1 вихідної допомоги у зв`язку з виходом у відставку в розмірі 3-х місячних суддівських винагород за останньою посадою у розмірі 66144,00 гривень;
- зобов`язати голову Новопсковського районного суду Луганської області видати наказ про виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги у зв`язку з виходом у відставку в розмірі 3-х місячних суддівських винагород за останньою посадою у розмірі - 72205 грн (сімдесят дві тисячі двісті п`ять гривень) 35 коп;
- зобов`язати ТУ ДСАУ у Луганській області у Луганській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у зв`язку з відставкою у розмірі 3-х місячних суддівських винагород за останньою посадою у розмірі 72205 грн (сімдесят дві тисячі двісті п`ять гривень) 35 копійок.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом голови Новопсковського районного суду Луганської області від 05.10.2016 № 65-к на підставі постанови Верховної Ради України № 1600-VII від 22.09.2016 відраховано зі штату суддів Новопсковського районного суду Луганської області у зв`язку із звільненням з посади судді відповідно до поданої заяви про відставку. Позивач вказав на те, що 07.11.2017 звернувся до відповідача-1 з письмовою заявою про нарахування та виплату йому вихідної допомоги у зв`язку із відставкою та 07.11.2017 позивач звернувся також до голови Новопсковського районного суду Луганської області щодо виплати вихідної допомоги у розмірі 3-х місячної суддівської винагороди. Проте, позивачу відмовлено у виплаті вихідної допомоги, посилаючись на відсутність підстав для її виплати. таким чином, ОСОБА_1 вважає, що вказані відмови є протиправними.
Вважаючи свої права порушеними у зв`язку із невиплатою вихідної допомоги, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 позов задоволено:
- визнано протиправною відмову голови Новопсковського районного суду Луганської області у видачі наказу про виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги у зв`язку з виходом у відставку в розмірі 3-х місячних суддівських винагород за останньою посадою;
-визнано протиправною відмову ТУ ДСАУ у Луганській області у виплаті ОСОБА_1 вихідної допомоги у зв`язку з виходом у відставку в розмірі 3-х місячних суддівських винагород за останньою посадою;
- зобов`язано голову Новопсковського районного суду Луганської області видати наказ про виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги у зв`язку з виходом у відставку в розмірі 3-х місячних суддівських винагород за останньою посадою у розмірі 72205 грн (сімдесят дві тисячі двісті п`ять гривень) 35 коп;
- зобов`язано ТУ ДСАУ у Луганській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у зв`язку з відставкою у розмірі 3-х місячних суддівських винагород за останньою посадою у розмірі 72205 грн (сімдесят дві тисячі двісті п`ять гривень) 35 копійок.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що станом на 30.09.2016 позивач перебував на посаді судді і на нього відповідно поширюється дія норми частини 1 статті 143 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII щодо виплати вихідної допомоги в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою, оскільки наказом відповідача-2 № 65-к від 05.10.2016 ОСОБА_1 відраховано зі штату Новопсковського районного суду Луганської області з 05.10.2016.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018, скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що датою звільнення судді у разі подання заяви про відставку є дата прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення з посади (22.09.2016), а не дата відрахування судді зі штату (05.10.2016), а тому у позивача відсутнє право на отримання вихідної допомоги в розмірі 3-х місячних суддівських винагород за останньою посадою, передбачене частиною 3 статті 143 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIІ, оскільки зазначений закон набрав чинності з 30.09.2016.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що рішення апеляційного суду було прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 12.09.2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що до спірних правовідносин мають застосовуватися положення закону, які діяли станом на момент відрахування судді зі штату (05.10.2016), а не прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення позивача (22.09.2019). Так, на момент видання наказу про відрахування його зі штату частиною 3 статті 143 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016р. №1402-VIІ передбачено виплату вихідної допомоги в розмірі 3 місячних суддівських винагород судді, який вийшов у відставку.
Відзиву на касаційну скаргу відповідачами не подано, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 30.10.1999 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Лутугинського районного суду Луганської області.
З 15.10.2015 позивача переведено на посаду судді Новопсковського районного суду Луганської області відповідно до Указу Президента України "Про переведення суддів" № 564/2015 від 26.09.2015.
22 вересня 2016 року Верховною Радою України прийнято постанову № 1600-VIII, якою, у зв`язку з поданням заяви про відставку, звільнено з посади суддю ОСОБА_1
Наказом голови Новопсковського районного суду Луганської області № 65-к від 05.10.2016 позивача відраховано зі штату Новопсковського районного суду Луганської області з 05.10.2016, у зв`язку із звільненням його з посади за заявою про відставку.
Відповідно до довідки про доходи від 26.12.2017, загальна сума заробітної плати, яка виплачувалась ОСОБА_1 за останні три місяці перед звільненням, становить 72205,35 грн.
07 листопада 2017 року позивач звернувся із письмовою заявою до ТУ ДСАУ в Луганській області про нарахування та виплату йому вихідної допомоги у зв`язку з відставкою.
Листом № 2037/17 від 05.12.2017 відповідач-1 повідомив позивача про те, що на час прийняття постанови Верховної Ради України № 1600-VII від 22.09.2016 "Про звільнення суддів", Закон України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07.07.2010 не містив положень щодо виплати вихідної допомоги судді у зв`язку з відставкою, а тому підстави для виплати такої допомоги відсутні.
Також, 07 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до голови Новопсковського районного суду Луганської області з листом про вирішення питання щодо виплати вихідної допомоги у розмірі 3-х місячної суддівської винагороди.
Листом № 01/264/2017 від 20.11.2017 головою Новопсковського районного суду Луганської області повідомлено позивача про те, що станом на час прийняття постанови Верховної Ради України № 1600-VII від 22.09.2016 "Про звільнення суддів", стаття 143 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016, яка передбачає, що судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 3-х місячних суддівських винагород за останньою посадою, не набрала чинності та зазначено, що положення вищезазначеного Закону набрало чинності 30.09.2016 р.
Також вказано на те, що враховуючи, що на момент реалізації ОСОБА_1 права на відставку діяла норма Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07.07.2010р. (в редакції, чинній на 22.09.2016 р.), яка не передбачала виплату вихідної допомоги суддям, які вийшли у відставку, а норма Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016, яка передбачала виплату вихідної допомоги суддям, які вийшли у відставку, у розмірі 3-х місячних заробітних плат за останньою посадою не набрала чинності, підстави для виплати вихідної допомоги у розмірі 3-х місячних суддівської винагороди відсутні.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд звертає увагу, що 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.