ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2020 року
Київ
справа № 826/13793/17
адміністративне провадження № К/9901/47664/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/13793/17
за позовом Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2017 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Пащенка К.С., суддів Чудак О.М., Шейко Т.І.,
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2018 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У жовтні 2017 року приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач 1), Державного підприємства "Національні інформаційні системи" (далі - відповідач 2) з позовом, в якому з урахуванням доповнень до адміністративного позову, просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 20 жовтня 2017 року № 3255/5 та зобов`язати відповідача вчинити дії необхідні для відновлення їй доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
1.2. зобов`язати ДП "Національні інформаційні системи" відновити їй доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
2. В обґрунтування позову позивач вказує на протиправність наказу Міністерства юстиції України від 20 жовтня 2017 року № 3255/5 про застосування тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на чотири місяці, оскільки під час його винесення позивач була позбавлена можливості захистити свої права та законні інтереси шляхом подання відповідних пояснень чи документів. Оскаржуваний наказ винесений з порушенням принципів публічності, справедливості, незалежності і безсторонності. Відповідачем порушено вимоги, встановлені статтями 6,13 Європейської конвенції "Про захист прав людини та основоположних свобод".
2.1. Позивач зазначила, що висновки відповідача, викладені у довідці від 09 жовтня 2017 року, складену за результатами камеральної перевірки, про неправильність сплату нею адміністративного збору зроблені без врахування пункту 3 статті 35 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження" відповідно до якого фінансове забезпечення приватних нотаріусів та акредитованих суб`єктів здійснюється за рахунок 60% коштів адміністративного збору, що залишається у приватного нотаріуса або акредитованого суб`єкта, які здійснюють державну реєстрацію прав. Перерахування 40 % коштів адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав здійснюється в установленому законодавством порядку. Позивач зазначила, що вона дійсно неправильно сплатила адміністративний збір, проте, в більшому розмірі ніж це передбачено законодавством.
2.2. У зв`язку з недоліками реєстру, які систематично виникають, постійним проведенням технічних робіт з реєстром, що унеможливлює нормальний режим роботи з реєстром, часто деякі функції реєстру неактивні. Під час сканування в реєстрі документів, реєстр помилки не зазначав. Тому їй не було відомо про те, що скановані копії документів не збереглися на сервері. Проте по всім заявам при передачі реєстраційних справ в місце її зберігання (Центр надання адміністративних послуг Києво-Святошинської райдержадміністрації) паперові копії всіх необхідних документів були передані згідно з внутрішніми описами реєстраційних справ. Висновки відповідача, викладені на аркуші 3 абзацу 1 є необгрунтованими оскільки містять загальне посилання на номер реєстраційних заяв, проте не назначено які саме реєстраційні дії проводились, які документи (їх електронні копії) не були долучені та на підставі якого закону позивач повинен був залучити вказані документи.
2.3. У період з 12 по 17 січня 2017 року позивачем здійснювались однотипні реєстраційні дії щодо однієї і тієї самої особи ОСОБА_2, що підтверджується відповідними витягами, тому була здійснена одна загальна перевірка по цій особі, в якій було зазначено все її майно та обтяження, арешти щодо цього майна. Потреби дублювати таку інформацію не було. Крім того, наявність арештів щодо об`єктів було видно під час знаходження до кожного розділу об`єкта нерухомого майна, потреби дублювати інформацію не було.
2.4. Заяви №№ 20578602, 20675774, 20675928 відносяться до договорів іпотеки щодо квартир, по яким в цей же день оформлялися договори купівлі-продажу і в яких здійснювалися всі необхідні перевірки, що підтверджується витягами та інформаційними довідками. Таким чином висновки, викладені у довідці від 09 жовтня 2017 року щодо відсутності перевірок не відповідають фактичним обставинам справи.
2.5. Щодо порушення черговості розгляду заяв №№ 20529950, 20578602, 20578726, 20675774, 20675928, 20676175, то позивач зазначила, що деякі з ним були предметом розгляду в попередньому абзаці, одночасно реєструвалися іпотека та заборона по одному і тому самому договору іпотеки, заяви по яким могли задовольнятися не в хронологічному порядку. Вказане відповідає вимогам абзацу 2 пункту 11 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2016 року № 553.
2.6. Щодо висновків в акті вказаних на сторінці 6-7 щодо заяв № 20752627 та № 20503348 то жодних суперечностей не має. Висновок про те, що начебто у заяві № 20752627 були подані документи на реєстрацію квартири, а зареєстроване нежитлове приміщення спростовуються копією відповідної заяви та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копією технічного паспорта, що міститься в зазначеному Державному реєстрі.
2.7. Відносно державної реєстрації припинення іншого речового права - арешту, помилково було зареєстровано заяву про реєстрацію права власності № 20565034 від 28 грудня 2016 року. Щодо цієї заяви ніяких реєстраційних дій не вчинялось, електронна копія документа не залучалась. Така заява замість скасування була просто помилково задоволена. Для припинення арешту по цьому об`єкту (розділу), була зареєстрована ще одна, правильна заява, яка була задоволена.
2.8. Під час реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна на забудовника (квартири, нежитлові приміщення), як зазначено у довідці про результати перевірки, позивачем зареєстрована заява № 20503348 - створена системна папка щодо багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1. В цю папку було відскановано всі необхідні документи, реєстрація права власності на квартири та нежитлові приміщення вищевказаного будинку АДРЕСА_1 здійснювалась з урахуванням наявності системної папки будинку, що була створена за заявою № 2053348, на підставі технічного паспорту на конкретний об`єкт. Тобто такі дії відповідають вимогам пунктів 40, 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.
2.9. Таким чином, порушень порядку реєстрації права власності по заявах №№ 21924193, 21944615, 21945963, 21946007, 22190579, 22190929, 22201117, 22250107, 225662208 не було. Під час реєстрації права власності забудовника на вбудоване нежитлове приміщення в будинку за заявою № 20503348 від 01 листопада 2016 року було залучено тільки технічний паспорт. Тому посилання відповідача на пункти 77, 78 Порядку № 1127 є протиправними, оскільки інвестування коштів фізичних та юридичних осіб не здійснювалось.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2018 року, позов задоволено частково.
3.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 20 жовтня 2017 року № 3255/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".
3.2. Зобов`язано Державне підприємство "Національні інформаційні системи" відновити доступ приватному нотаріусу Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Частково задовольняючи адміністративний позов, суди першої та апеляційної інстанцій вказали на те, що оскаржуваний наказ відповідачем винесено з порушенням вимог частини 3 статті 2 КАС України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990.
4.1. Відповідачем не здійснено жодного дослідження або перевірки фактів, викладених у довідці від 09 жовтня 2017 року, складеної за результатами камеральної перевірки позивача. Оскаржуваний наказ відповідача ніяким чином не мотивований. В оскаржуваному наказі не вказано норми, які порушив позивач та які є підставою для винесення цього наказу та невмотивовано необхідність блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на чотири місяці. Відповідачем жодним чином не аргументовано співрозмірність прийняття оскаржуваного наказу з діями, які були вчинені позивачем.
4.2. Також суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що як під час проведення камеральної перевірки так і під час прийняття оскаржуваного наказу не забезпечено право позивача на участь у розгляді матеріалів перевірки та/або на надання письмових пояснень по суті виявлених порушень.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
5. У квітні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України, в якій скаржник просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2017 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2018 року.
6. В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій неповно та не всебічно з`ясували обставини, що мають значення для справи, допустили посилання на недоведеність обставин та порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Оскаржувані судові рішення не відповідають фактичним обставинам справи.
6.1. Скаржник зазначив, що чинним законодавством чітко визначено, що рішення Міністерства юстиції України, приймається у формі наказу на підставі довідки комісії за результатами проведення камеральної перевірки, в якій викладені усі підстави і мотиви, що слугують прийняття такого рішення. При цьому у довідці викладається зміст порушень та норми законодавства, що були порушені приватним нотаріусом. Крім того, позивач під час розгляду справи фактично визнала законність оскаржуваного рішення відповідача та наголосила, що в подальшому таких помилок не допускає.
6.2. Також скаржник вказав на те, що визначення строку блокування позивачу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є дискреційним повноваженням, яке здійснюється Міністерством юстиції України з урахуванням співрозмірності вчинених правопорушень та можливим настанням негативних наслідків. При цьому враховується, що результат вчинення одного і того ж порушення може мати різні правові наслідки.
6.3. Скаржник звертає увагу, що з огляду норми статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ні в наказі, ні в довідці, ні в запереченнях не може міститись опису ймовірних негативних наслідків, що можуть виникнути в результаті вчинення порушень законодавства у сфері державної реєстрації. Натомість вказаним Законом чітко визначено вимоги до суб`єктів державної реєстрації, процедури проведення останньої, алгоритм проведення реєстраційних дій та підстави прийняття рішень суб`єктами реєстрації.
6.4. Також скаржник звернувся увагу на те, що Міністерство юстиції України не має обов`язку вимагати та витребовувати від суб`єктів державної реєстрації пояснень. Зазначене є лише правом відповідача і застосовується у разі необхідності. Так, витребування документів на паперових носіях, що відсутні у реєстрі у сканованому вигляді не може застосовуватись, адже відсутність таких копій саме по собі і є порушенням.
6.5. Скаржник вказав на правомірність висновків за результатами проведеної камеральної перевірки позивача про державним реєстратором ОСОБА_1 вимог статтей 3, 5, 10, 11, 16, 18, 20, 24, 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, пункту 9 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990, викладених у довідці від 09 жовтня 2017 року.
7. 11 квітня 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Білоус О.В., судді Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.
8. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Білоуса О.В., суддів Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г. від 13 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
9. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року, який здійсненого на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 06 червня 2019 року № 639/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Білоуса О.В. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 19 лютого 2020 року дана касаційна скарга була прийнята до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до частини 1 статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
11. Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Установлені судами фактичні обставини справи
12. Міністерством юстиції України відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990 (далі - Порядок № 990) 03 жовтня 2017 року видано наказ № 3556/7 про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме державного реєстратора - приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області ОСОБА_1, а також утворено комісію для її проведення.
13. На підставі даного наказу Міністерством юстиції України проведено вказану камеральну перевірку, за результатами якої складено довідку від 09 жовтня 2017 року. За результатами камеральної перевірки встановлено, що позивачем порушено приписи статей 3, 5, 10, 11,16, 18, 20, 24, 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 10, 12, 13, 18, 19, 25 Порядку № 1127, пунктів 4, 10-13, 56 Порядку № 1141, у зв`язку з чим запропоновано тимчасово заблокувати доступ позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 (чотири) місяці.
14. 20 жовтня 2017 року Міністерством юстиції України, на підставі довідки, відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку № 990, прийнято наказ № 3255/5, яким тимчасово заблоковано позивачу доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 (чотири) місяці, а виконання наказу у зазначеній частині покладено на Державне підприємство "Національні інформаційні системи".
15. Не погоджуючись з таким наказом, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Позиція Верховного Суду
Джерела права й акти їх застосування
16. За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Правовідносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-IV (в редакції чинній на момент спірних правовідносин, далі - Закон №1952-IV).
18. Відповідно до частини 1 та 2 статті 37-1 Закону № 1952-IV, контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав. За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.