ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 910/13088/18
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2018 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду з позовом до дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи" про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу, сплачену з порушенням строку, встановленого умовами договору.
Під час розгляду заявлених вимог суд першої інстанції встановив, що 28.10.2016 між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та дочірнім підприємством "КиївГазЕнерджи" (покупець) укладено договір № 16-480-Н купівлі-продажу природного газу (договір), умовами якого передбачено, що продавець зобов`язується передати покупцеві у 2016-2017 роках природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.
Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 договору природний газ, що передається за цим договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам. За цим договором може бути переданий природний газ власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00, ввезений публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України).
Згідно з пунктом 2.1 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 28.10.2016, продавець передає покупцеві з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 127 528,294 тис. куб. метрів, у тому числі за місяцями (тис. куб. м): з жовтня по березень (жовтень 17 828,294; січень 27 700,000; листопад 20 000,000; лютий 21 000,000; грудень 22 000,000; березень 19 000,000; ІV квартал 2016 - 59 828,294; І квартал 2017 - 67 700,00).
Пунктом 3.2 договору передбачено, що приймання-передача природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі-продажу, оформляється актом приймання-передачі.
За умовами пунктів 3.3, 3.4 договору покупець зобов`язується подати не пізніше 8-го числа місяця, що настає за місяцем постачання природного газу, продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця (за її наявності) два примірники акту приймання-передачі природного газу, у якому зазначаються фактичні обсяги переданого природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість. Продавець до 12-го числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу, після подачі покупцем документів визначених пунктом 3.3, повертає покупцеві один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою (за її наявності). У разі не підписання продавцем акта приймання-передачі природного газу продавець у той же строк письмово повідомляє покупцеві про причини такого не підписання акта та надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта.
Сторони погодили у пункті 5.1 договору, що ціна за 1 000 куб. метрів природного газу, який передається за цим договором, без урахування податку на додану вартість у розмірі 20%, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, торгової націнки постачальника газу із спеціальними обов`язками (включно) становить 4 939,20 грн за 1 000 куб. метрів природного газу, крім того податок на додану вартість у розмірі 20 %.
У відповідності до пункту 6.1 договору плата за природний газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу природного газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.
Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі, якщо продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5 денний строк.
Вартість фактично переданого природного газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом третім цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (в тому числі, коригуючих актів) за відповідний місяць, підписаних покупцем та розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються покупцем продавцеві до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.
У разі не надання покупцем продавцеві до 25 числа (включно) передбачених в абзаці 4 цього пункту актів звіряння розрахунків за відповідний місяць, остаточний розрахунок за весь фактично переданий у відповідному місяці купівлі-продажу природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.
Покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків, передбачений в абзаці четвертому цього пункту до закінчення 90-го дня, що відраховується з першого числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля-продаж природного газу. При цьому, у випадку, якщо покупець надасть продавцеві, передбачений абзацом четвертим цього пункту, акт звіряння пізніше 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газ, в частині суми зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватись в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту, але з такими особливостями. З дати надання продавцеві покупцем зазначеного вище акта звіряння, припиняється нарахування продавцем неустойки, 3% річних, а також інфляційних збитків на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акта звіряння продавцеві і до закінчення 90 днів що відраховуються з першого числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за придбаний покупцем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005, має бути здійснений до закінчення 90-го дня, що відраховується з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому була здійснена купівля-продаж природного газу, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5 денний строк.
Покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 і після спливу 90 денного строку, передбаченого абзацом 3 цього пункту.
Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5 денний строк.
Пунктом 6.2 договору визначено, що оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.10.2016, і діє в частині продажу природного газу до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 11.1 договору).
На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачеві 117 405,812 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 695 868 943,93 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками, а також зведеними актами звірки.
Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" між головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві, департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), департаментом соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), дочірнім підприємством "КиївГазЕнерджи" та національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", з метою погашення взаємної заборгованості, укладені спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України: № 658 від 30.01.2017 на суму 27 897 215,63 грн (за грудень 2016 року); № 659 від 30.01.2017 на суму 21 148 139,36 грн (за грудень 2016 року); № 2011 від 22.03.2017 на суму 8 134 940,16 грн (за лютий 2017 року); № 2516 від 25.04.2017 на суму 44 926 050,82 грн (за січень-лютий 2017 року); № 2515 від 25.04.2017 на суму 27 759 186,68 грн (за березень 2017 року); № 2830 від 29.05.2017 на суму 10 637 742,74 грн (за квітень 2017 року); № 3047 від 17.07.2017 на суму 11 183 111,83 грн (за травень - червень 2017 року); № 3421 від 23.08.2017 на суму 9 445 821,73 грн (за липень 2017 року у розмірі 5 252 199,43 грн по договору № 16-480-Н від 28.10.2016).
За умовами розділу 3 спільних протокольних рішень, сторони зобов`язуються:
- забезпечити подання до органів Державної казначейської служби України належним чином оформлених спільних протокольних рішень та платіжних доручень згідно з Порядком, проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України № 493/688 від 03.08.2015;
- перерахувати кошти наступній стороні, а остання сторона - до загального фонду Державного бюджету України або на рахунок електронного адміністрування податку на додану вартість не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок;
- оперативно обмінюватись наявною інформацією, виходячи з принципів задоволення взаємних інтересів, у процесі реалізації цього Спільного протокольного рішення;
- забезпечити проведення розрахунків відповідно до цього Спільного протокольного рішення та з урахуванням укладених договорів на рахунково-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів органи Державної казначейської служби України своїм платіжним дорученням можуть самостійно перераховувати кошти за схемою, передбаченою Спільним протокольним рішенням.
У пункті 4 спільних протокольних рішень зазначено, що сторони, які підписали це спільне протокольне рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог Постанови Уряду № 20 від 11.01.2005 та Порядку проведення розрахунків за невиконання своїх зобов`язань за цим спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України.
Спільне протокольне рішення набирає чинності з моменту його підписання всіма сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим спільним протокольним рішенням (п. 5.2 спільних протокольних рішень).
Судами встановлено, що на виконання вказаних протокольних рішень з 30.12.2016 по 13.03.2018 продавцю перераховано заборгованість за договором; при цьому з`ясовано, що вказані платежі - це розподіл коштів від населення, проведений згідно з постановами НКРЕКП № 2053 від 25.11.2016, № 47 від 19.01.2017, № 192 від 14.02.2017, № 295 від 21.03.2017, постанови Кабінету Міністрів України № 187 від 22.03.2017, а також за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України - постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 (на виконання спільних протокольних рішень).
В обґрунтування заявлених у даній справі позовних вимог продавець стверджує, що покупець оплату за отриманий природний газ здійснював несвоєчасно, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 6.1 договору, що й є підставою для нарахування 16 389 678,15 грн пені, 4 128 399,92 грн 3 % річних за загальний період прострочення з 26.11.2016 по 12.03.2018 та 12 811 787,90 грн інфляційних втрат за загальний період з 26.11.2016 по 28.02.2018.
Господарський суд першої інстанції дійшов висновку про здійснення відповідачем оплати за поставлений позивачем природний газ з порушенням строку, встановленого пунктом 6.1 договору, що є підставою для нарахування пені та застосування наслідків за порушення грошового зобов`язання на суму боргу, яка не була предметом регулювання спільними протокольними рішеннями.
За таких обставин Господарський суд міста Києва рішенням від 07.02.2019 частково задовольнив позов, стягнув з відповідача 16 389 669,10 грн пені, 4 128 399,92 грн 3% річних, 12 619 389,03 грн інфляційних втрат з урахуванням здійсненого судом перерахунку розміру вказаних сум. В іншій частині нарахування суд визнав помилковими та відмовив у їх задоволенні.
Північний апеляційний господарський суд дійшов протилежного висновку щодо заявлених позовних вимог, тому постановою від 01.10.2019 рішення місцевого суду скасував, в позові відмовив повністю.
Не погоджуючись з постановою апеляційного суду у повному обсязі, а з рішенням місцевого суду - в частині відмови в позові, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, а також на помилковість висновків про те, що розрахунки за договором здійснювались відповідачем не власними коштами, а виключно через поточний рахунок із спеціальним режимом використання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 792 від 30.09.2015 на суму 532 746 640,92 грн та за рахунок коштів державного бюджету (пільги та субсидії), отриманих відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005, на підставі спільних протокольних рішень на суму 163 122 540,01 грн, і відповідач не міг вплинути на порядок розрахунків з позивачем в силу норм діючого законодавства, а саме затвердженого алгоритму розподілу коштів та підписання спільних протокольних рішень, які змінили порядок і строк проведення розрахунків за договором.
Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів в оскаржуваній частині, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, засади функціонування ринку природного газу в Україні визначаються нормами Закону України "Про ринок природного газу", за приписами статті 1 якого оптовим продавцем є суб`єкт господарювання, який реалізує природний газ оптовому покупцю або постачальнику на підставі договору купівлі-продажу; постачальником природного газу є суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
За приписами частин 1, 2 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
За змістом ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а тому обов`язок покупця сплатити продавцеві повну ціну переданого товару складає зміст основних його зобов`язань відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України.
За змістом статті 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За умовами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судами обох інстанцій, продавцем виконано зобов`язання з поставки покупцю природного газу за договором купівлі-продажу природного газу на загальну суму 695 868 943,93 грн, а оплату за отриманий газ було здійснено у повному обсязі в порядку, встановленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств та за рахунок коштів державного бюджету, отриманих на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України.
Спірним у даній справі є питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача пені та застосування наслідків за порушення виконання грошового зобов`язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, у зв`язку з несвоєчасною оплатою покупцем коштів за отриманий природний газ.
Так, в силу приписів ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.