Постанова
Іменем України
13 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 344/10313/19
провадження № 61-19774св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 червня 2019 року у складі судді Шамотайло О. В. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Максюти І. О., Василишин Л. В., Матківського Р. Й.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову
10 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позовна заява мотивована тим, що протягом 2016-2017 між ним та відповідачами були укладені усні договори позики, він свої зобов`язання щодо надання в позику коштів виконав належним чином, а от відповідачі свої зобов`язання щодо повернення отриманих в позику коштів належним чином не виконують, у зв`язку з чим у них утворила заборгованість перед ним.
У зв`язку з чим позивач просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку на його користь заборгованість за договорами позики з урахуванням інфляційних втрат в розмірі 1 291 242,26 грн.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 червня 2019 року відкрито провадження у справі.
Одночасно із поданням позовної заяви, позивач також звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме: однокімнатну квартиру, що розташована на АДРЕСА_1, що належить відповідачу ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від
06 лютого 2015 року № 33233363 та до дня набрання чинності рішенням у цій справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо вказаного нерухомого майна.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що відповідачі отримані в позику кошти не мають наміру повертати, оскільки на його неодноразові вимоги про повернення цих коштів не реагують. Крім того, останнім часом відповідачі у справі фактично не проживають за своїм місцем реєстрації, телефонного або якось іншого зв`язку у нього з ними не має та під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018090010001513 встановити їх місцезнаходження не вдалося, то у позивача виникають сумніви стосовно того, що вони взагалі збираються йому їх повертати. Крім того, нерухоме майно, яке було у власності ОСОБА_2, який з 06 грудня 2017 року виїхав за межі території України, вже відчужене, тому у нього виникають сумніви, що й ОСОБА_3 , яка досить часто виїздить за межі України, має намір продати квартиру
АДРЕСА_1 , тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробить неможливим виконання рішення суду у цій справі.
У зв`язку з викладеним позивач просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони будь-яким засобом, або у будь-який спосіб вчиняти дії щодо квартири АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 червня 2019 року, залишеною без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на майно до завершення строків, визначених статтею 158 ЦПК України, а саме: однокімнатну квартиру на АДРЕСА_1, що належить на підставі свідоцтва про право власності від 06 лютого 2015 року № 33233363 - відповідачу ОСОБА_3 .
До набрання чинності рішенням у справі заборонено будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо майна, а саме: однокімнатної квартири на АДРЕСА_1, що належить на підставі свідоцтва про право власності від 06 лютого 2015 року № 33233336 - відповідачу ОСОБА_3 .
Судові рішення мотивовані тим, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду, або зробити його неможливим, тому з урахуванням принципу співмірності, визначеної у ціни позову, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу ОСОБА_3 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2019 року ОСОБА_3 подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не встановили обставин, які мають значення для правильного вирішення заяви про забезпечення позову. Зокрема вказує на те, що суди обох інстанцій не надали належної оцінки обґрунтованості доводів ОСОБА_1 щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом такої позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, не встановив з яких підстав поданий позов та з приводу чого виник спір між сторонами. Також вказує про те, що суд першої інстанції взагалі в оскаржуваній ухвалі вказав, що ним вбачається, що між сторонами у справі виник спір щодо поділу спільно нажитого за час шлюбу майна, а суд апеляційної інстанції на вказані її доводи належним чином не відреагував. Наголошує на тому, що суди обох інстанцій навіть не встановили, яким саме чином вона вживає заходів до можливого невиконання рішення суду чи утруднення його виконання, оскільки позивачем не надано доказів, які не стосуються заявлених ним ризиків невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі ухвалення рішення на його користь.
Доводи інших учасників справи
У відзиві ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСОБА_3 вказано, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення на його користь солідарно з відповідачів грошових коштів у розмірі 1 291 242,26 грн, з тих підстав, що останні шляхом зловживання його довірою отримували від нього грошові кошти, привласнили їх, не маючи наміру повертати для надання своїм діям вигляду законності засвідчували даний факт своїми особистими підписами та рукописними записами (а. с. 3-9).
Одночасно з поданням позовної заяви позивач подав заяву про забезпечення позову посилаючись на те, що існує реальна загроза невиконання судового рішення, яке може бути прийняте у випадку незастосування заходів забезпечення позову, оскільки відповідачі з грудня 2017 року фактично не проживають за місцем своєї реєстрації, не виявляють наміру повернути свій борг, з ними немає жодного зв`язку (а. с. 63-65).
Також судами встановлено, що згідно даних системи "Аркан" відповідач ОСОБА_2 перетнув державний кордон 06 грудня 2017 року та по даний час не повернувся на територію України, на зв`язок не виходив (а. с. 66).
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав, сформованої
19 лютого 2019 року накладено арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру
АДРЕСА_3 , що належать ОСОБА_2 (а. с. 67-70).
Відповідач ОСОБА_3 є власником однокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру від 10 травня 2019 року (а. с. 72).
З паспортних даних ОСОБА_3 судами було встановлено, що вона періодично здійснює виїзд за межі України, що підтверджується відмітками, наявними у її паспорті (а. с. 84-86).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга в частині видачі дубліката виконавчого листа не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.