Постанова
Іменем України
05 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 166/448/18
провадження № 61-46439св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Волинської області від 28 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Осіпука В. В.,
Матвійчук Л. В., Русинчука М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
На обгрунтування позовних вимог зазначала, що з 17 березня 2017 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, під час якого у них народилася донька - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На момент звернення з позовом до суду шлюбні відносини з відповідачем фактично припинені, сторони проживають окремо, донька залишилася проживати разом з нею. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча має таку можливість. ОСОБА_3 є важко хворою дитиною, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого
№ НОМЕР_1 та випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 7502, перебуває на диспансерному обліку та потребує дороговартісного лікування.
Посилаючись на наведене, просила стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 4 000,00 грн щомісячно до досягнення дочкою повноліття.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 21 травня
2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000,00 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 квітня
2018 року та до досягнення донькою повноліття.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Допущено до негайного виконання рішення суду у межах платежу за один місяць.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач зобов`язаний утримувати дитину та створювати необхідні передумови для розвитку і забезпечення організації її життя. Урахувавши вік малолітньої дитини, стан її здоров`я, наявність хронічних захворювань, матеріальне становище відповідача, що він є працездатною особою і не має на утриманні інших осіб, суд вважав можливим стягнути з нього аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі
3 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Волинської області від 28 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 21 травня 2018 року змінено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1 500,00 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 квітня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність стягнення аліментів з відповідача на утримання дитини ОСОБА_3 та вірно визначив спосіб їх стягнення у твердій грошовій сумі, урахувавши мінливий дохід батька дитини. Разом з тим, визначаючи розмір аліментів, у сумі 3 000,00 грн щомісячно на одну дитину до досягнення нею повноліття, суд першої інстанції не в повній мірі урахував матеріальне становище платника аліментів та його реальну спроможність сплачувати аліменти у вказаному розмірі, який з точки зору звичайних потреб малолітньої дитини та матеріальної спроможності відповідача, з якого стягуються аліменти на утримання іншої дитини у розмірі ј частки від всіх видів його заробітку, є надмірним. Урахувавши наведене, апеляційний суд дійшов висновку про зменшення розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача до 1 500,00 грн.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У жовтні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 , у якій вона просила скасувати постанову Апеляційного суду Волинської області від 28 вересня 2018 року та залишити в силі рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 21 травня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції необгрунтовано зменшив розмір аліментів до 1 500,00 грн, оскільки не урахував в першу чергу інтереси дитини, а також однакову відповідальність батьків за виховання і розвиток дитини, та неспроможність її самостійно утримувати дитину, на яку вона у зв`язку з її захворюванням, змушена витрачати
6 000,00 грн щомісячно, та матеріальну можливість сплачувати аліменти у розмірі 3 000,00 грн. Апеляційний суд належно не перевірив майнового стану відповідача, у власності якого є автомобіль, та не урахував, що ОСОБА_2 не надав жодного доказу на підтвердження понесених ним витрат на утримання іншої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та непрацездатної дружини ОСОБА_5 . У порушення норм процесуального права, суд апеляційної інстанцій дослідив докази, які не були предметом перевірки суду першої інстанції, за відсутності поважних причин не надання їх до суду першої інстанції, та не звернув увагу, що надана відповідачем довідка Самарівської сільської ради Ратнівського району Волинської області
від 31 травня 2018 року № 366, єнедопустимим доказом на підтвердження або спростування факт працевлаштування відповідача, оскільки орган місцевого самоврядування не є повноважним органом із забезпечення зайнятості населення. Крім того вказувала на те, що апеляційна скарга була подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, і в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, суд не обґрунтував наявності підстав для поновлення цього строку, чим порушив принцип правової визначеності.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня
2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, витребувано справу з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Установлені судами фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій установлено, що згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2, виданим Ратнівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 17 березня 2017 року.
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Подружжя проживає окремо, малолітня дочка знаходиться на утриманні позивача ОСОБА_1, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Відповідач ОСОБА_2 не має постійного місця роботи, з нього стягуються аліменти на утримання дружини та дитини від попереднього шлюбу у розмірі по 1/4 частці зі всіх видів його заробітку щомісячно.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № НОМЕР_1, виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 7502, довідки Волинської обласної інфекційної лікарні від 15 травня 2018 року № 345, ОСОБА_6 постійно хворіє, неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні, починаючи з народження, зокрема, у період з 30 липня 2017 року по