Постанова
Іменем України
17 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 751/10627/16-ц
провадження № 61-40100св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 21 травня
2018 року у складі колегії суддів: Вінгаль В. М., Кузюри Л. В., Онищенко О. І.
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з останнього на користь банку заборгованість за кредитним договором № CNGLG50000003666 від 25 лютого 2008 року у розмірі 12 875,75 доларів США, що еквівалентно 329 361,69 грн.
Свої вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" обґрунтовувало тим, що у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором № CNGLG50000003666 від 25 лютого 2008 року станом на 02 листопада 2016 року виникла заборгованість в розмірі 12 875,75 доларів США, яка складається з: 7 903,43 доларів США заборгованості за кредитом (тілом кредиту), 2 301,16 доларів США заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 486,73 доларів США заборгованості по комісії за користування кредитом, 1 561,99 доларів США пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, 9,77 доларів США штраф (фіксована частина) та 612,67 доларів США штраф (процентна складова).
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ КБ "ПриватБанк", в якій просив визнати дії ПАТ КБ "Приватбанк" щодо підвищення в односторонньому порядку фіксованої відсоткової ставки від 25 липня 2008 року за кредитним договором № CNGLG50000003666 від 25 лютого 2008 року, укладеним між ЗАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 з 15,00% до 25,08% річних незаконними та зобов`язати ПАТ КБ "Приватбанк" здійснити перерахунок відсотків за користування кредитом, починаючи з 25 липня 2008 року з 25,08% річних до розміру 15,00% річних відповідно до умов кредитного договору № CNGLG50000003666 від 25 лютого 2008 року та провести перерахунок його платежів по погашенню кредиту та сплаті нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за період з 25 липня 2008 року по 18 серпня 2008 року за ставкою у розмірі 15,00% річних, а також визнати додаткову угоду від 18 серпня 2008 року до кредитного договору № CNGLG50000003666 від 25 лютого 2008 року недійсною.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що він дізнався про порушення своїх прав тільки після пред`явлення банком позову до суду у грудні 2016 року. Всі умови кредитного договору від 25 лютого 2008 року він належним чином виконував, але 14 липня 2008 року в результаті недобросовісних дій (введення в оману працівниками банку і створення серйозних загроз для втрати новопридбаного житла) та погроз банку щодо зміни істотних умов кредитування він змушений був підписати ініційовані банком та надані на підпис "заяву на конвертацію гривневого кредиту", а 18 серпня 2008 року "заяву № 2 про продаж іноземної валюти" та договір "додаткова угода до кредитного договору № CNGLG50000003666 від 25 лютого 2008 року".
ОСОБА_1 вказував, що банком було порушено механізм зміни відсоткової ставки в односторонньому порядку, а його не було повідомлено про зміну процентної ставки за кредитом, що суперечить пункту 2.3.1 кредитного договору та частині четвертій статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів". При цьому "заява № 2 про продаж іноземної валюти" від 18 серпня 2008 року, підписана між ним та банком, не могла бути виконана банком, оскільки вона оформлена з чисельними порушеннями імперативних приписів та не є доказом надання кредитних коштів. При укладанні договору від 18 серпня 2008 року обман банку полягав у відсутності механізму надання кредиту, рахунку, відкритого в доларах США, та фактичного надання кредиту готівкою в розмірі 40 132,00 грн з порушенням вимог частини другої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", без досягнення згоди щодо усіх істотних умов договору, що призвело до укладення споживачем кредитного договору на невигідних для нього умовах та прибутковою для банку системою платежів.
Також ОСОБА_1 наполягав на тому, що договір від 18 серпня 2008 року є неукладеним і таким, що не набрав чинності, тому що банк не надав жодного документу щодо перерахування позичальнику коштів в іноземній валюті у розмірі 8 762,79 доларів США на рахунок № НОМЕР_1 на виконання умов саме додаткової угоди від 18 серпня 2008 року до кредитного договору №CNGLG50000003666 від 25 лютого 2008 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 листопада 2017 року у складі судді Ченцової С. М. у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про захист прав споживачів, визнання договору недійсним задоволено частково.
Визнано незаконним рішення ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо підвищення в односторонньому порядку з 25 липня 2008 року фіксованої відсоткової ставки з 15,00% до 25,08% річних за кредитним договором № CNGLG50000003666 від 25 лютого 2008 року, укладеним між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 .
Зобов`язано ПАТ КБ "ПриватБанк" здійснити перерахунок відсотків за користування кредитом, починаючи з 25 липня 2008 року з 25,08% річних до розміру 15,00% річних відповідно до умов кредитного договору № CNGLG50000003666 від 25 лютого 2008 року, укладеного між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ПАТ КБ "ПриватБанк" не надано суду об`єктивних та безспірних доказів на обґрунтування позовних вимог, а надані докази та докази, встановлені судом, протирічать одне одному і це протиріччя за відповідних наведених позицій сторін не було усунуте у судовому засіданні, а тому вимоги ПАТ КБ " Приватбанк" не можуть бути задоволені.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ КБ "Приватбанк" визнані такими, що підлягають до часткового задоволення, оскільки банк 27 липня 2008 року збільшив процентну ставку за кредитом, що мало місце до набрання чинності Законом України від 12 грудня 2008 року № 661-VІ щодо заборони банку в односторонньому порядку змінювати розмір фіксованої процентної ставки, але банк не повідомив про це позичальника в порядку, передбаченому кредитним договором, тому дії банку щодо збільшення процентної ставки за кредитом в односторонньому порядку визнані неправомірними. В той же час при укладенні додаткової угоди від 18 серпня 2008 року до кредитного договору № CNGLG50000003666 від 25 лютого 2008 року порушень вимог чинного законодавства судом не встановлено. При цьому судом також вказано на пропуск ОСОБА_1 позовної давності при зверненні з цією вимогою до суду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 21 травня
2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 листопада 2017 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення.
Позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитом договором № GNGLG50000003666 від 25 лютого 2008 року та додатковою угодою до нього від 18 серпня 2008 року в розмірі 5 190, 09 дол. США та заборгованість за процентами в розмірі 1 497, 86 дол. США, а всього 6 687, 95 дол. США.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав незаконним рішення ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо підвищення в односторонньому порядку з 25 липня 2008 року фіксованої відсоткової ставки з 15,00 % до 25,08 % річних за кредитним договором № CNGLG50000003666 від 25 лютого 2008 року. Згідно з висновком судово-економічної експертизи № 1054/18-24 від 19 квітня 2018 року, складеним Чернігівським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № CNGLG50000003666 від 25 лютого 2008 року станом на 02 листопада 2016 року може складати суму в розмірі 6 687,95 доларів США, в тому числі: за кредитом в розмірі 5 190,09 доларів США, за процентами 1 497,86 доларів США. Суд апеляційної інстанції зазначив, що при укладанні 18 серпня 2008 року додаткової угоди до кредитного договору № CNGLG50000003666 від 25 лютого 2008 року волевиявлення учасників правочину було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, що підтверджено власноручними підписами; правочин вчинено у формі, встановленій законом та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, позичальнику надано кредит, зобов`язання по якому він виконував тривалий час до жовтня 2014 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 21 травня 2018 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції не відповідають обставинам справи, суд апеляційної інстанції порушив вимоги щодо представництва сторони в суді, на закрив апеляційне провадження при наявності для цього підстав, надав право представнику банку збирати докази, призначив судову експертизу з порушенням вимог частини третьої статті 367 ЦПК України. На думку заявника, суди були зобов`язані залишити заяви банку без руху. Суди не надали відповіді на всі аргументи позивача за зустрічним позовом, порушили право на доступ до правосуддя. ОСОБА_1 звертає увагу, що банк не передавав йому кошти в іноземній валюті, висновок експерта ґрунтується на припущеннях, а його було введено в оману при укладенні додаткової угоди та проведенні банківських операцій 18 серпня 2008 року. В касаційній скарзі також зазначено про неправильне застосування судами строку позовної давності, оскільки про введення в оману заявник дізнався у грудні 2016 року.
У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 підтримав доводи касаційної скарги.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за поданими касаційними скаргами.
У вересні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
25 лютого 2008 року між ЗАТ КБ "Приватбанк" (правонаступник ПАТ КБ "ПриватБанк") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №CNGLG50000003666, за яким банк зобов`язався надати позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 25 лютого 2008 року по 25 лютого 2028 року включно у вигляді строкового кредиту у розмірі 40 132 грн на споживчі цілі, шляхом перерахування відповідно до пункту 1.2, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,25 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00 у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,00 від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з пунктом 3.11 даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно пункту 6.2 даного договору. Періодом сплати вважати період з 25 по 25 число кожного місяця.
Відповідно до пункту 2.3.1 кредитного договору № CNGLG50000003666 від 25 лютого 2008 року банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон`юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого Національним банком України на момент укладення даного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США.
Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору № CNGLG50000003666 від 25 лютого 2008 року, зазначена в договорі процентна ставка - 15 % застосовувалась до 18 липня 2017 року, з 25 липня 2008 року проценти нараховувались за ставкою - 25,08 %.
14 липня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до банку із заявою про зміну валюти кредиту по договору про іпотечний кредит № CNGLG50000003666, просив залишок заборгованості 40 527,89 грн конвертувати у валюту долари США по курсу процессінга на дату укладення додаткової угоди до договору.
Станом на 18 серпня 2008 року залишок заборгованості по договору № CNGLG50000003666 від 25 лютого 2008 року складає 40 527,89 грн, що еквівалентно 8 762,79 доларів США.
18 серпня 2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до кредитного договору № CNGLG50000003666 від 25 лютого 2008 року.
Згідно пункту 4.1 зазначеної додаткової угоди для виконання зобов`язань за договором банк резервує ресурси у розмірах, зазначених у графіку погашення кредиту (додаток №2) до договору і надає позичальнику право на їх використання.
Згідно пункту 5.1 зазначеної угоди у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі, який зазначений у пункті 8.4 договору за кожний день просрочки. При цьому відсотки за користування кредитом на суму простроченої заборгованості додатково до вищезазначеної пені банком не нараховуються. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.