1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України

13 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 462/457/16-ц

провадження № 61-38627св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник (боржник) - Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго",

суб`єкт оскарження - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області,

представник суб`єкта оскарження - Зубик Олег Іванович,

стягувач - ОСОБА_1,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на ухвалу Апеляційного суду Львівської області, у складі судді Ванівського О. М., від 24 квітня 2018 року.


Короткий зміст скарги

У вересні 2017 року Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго" (далі - ЛМКП "Львівтеплоенерго") звернулось до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Зубика О. І., визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова, у складі судді

Румілової Н. М., від 01 грудня 2017 року скаргу ЛМКП "Львівтеплоенерго" задоволено. Визнано дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Зубика О. І. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження

ВП № 54191947 від 21 серпня 2017 року неправомірними. Скасовано постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження ВП № 54191947 від 21 серпня 2017 року.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у державного виконавця були відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження, оскільки рішення суду не виконано, стягувача на роботі не поновлено.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 24 квітня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на ухвалу Залізничного районного суду Львівської області від 01 грудня

2017 року відмовлено.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявник пропустив строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, а наведені підстави для поновлення строку визнані судом неповажними.


Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та вирішити питання щодо відкриття апеляційного провадження, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що в судовому засіданні суду першої інстанції, яке відбулось 01 грудня 2017 року, було проголошено лише вступну та резолютивну частину оскарженої ухвали суду першої інстанції, у той час як повний текст ухвали було отримано заявником лише 07 березня 2018 року, отже строк на апеляційне оскарження не пропущено.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

05 лютого 2020 року справу передано судді-доповідачу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 01 грудня 2017 року скаргу ЛМКП "Львівтеплоенерго" задоволено. Визнано дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Зубика О. І. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 54191947 від 21 серпня 2017 року неправомірними. Скасовано постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження ВП № 54191947 від 21 серпня

2017 року.

14 березня 2018 року відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській областінаправив апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду першої інстанції до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 26 березня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 01 грудня 2017 року. Апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк десять днів з дня отримання ухвали для надання суду заяви із зазначенням причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

17 квітня 2018 року управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області направило до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 01 грудня 2017 року. Заява обґрунтована тим, що повний текст оскарженої ухвали було отримано заявником лише 07 березня 2018 року, отже строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


................
Перейти до повного тексту