1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


17 лютого 2020 року

м. Київ


справа № 757/50179/16-ц

провадження № 61-24949св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О.,

Русинчука М. М.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Державна іпотечна установа, Публічне акціонерне товариство Банк "Київська Русь"


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 червня 2017 року в складі судді Цокол Л. І. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 жовтня 2017 року

в складі колегії суддів:Чобіток А. О., Немировської О. В., Соколової В. В.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної іпотечної установи, Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (далі - ПАТ "Банк "Київська Русь", Банк) про визнання договору про іпотечний кредит недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що 29 грудня 2014 року між нею та ПАТ "Банк "Київська Русь" укладено договір про іпотечний кредит № 144136-30-14-2, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався надати грошові кошти в сумі 385 000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути кошти в порядку, на умовах, які визначені кредитним договором, у строк до 10 грудня 2019 року.

06 лютого 2015 року між відповідачами укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого Державна іпотечна установа прийняла від ПАТ "Банк "Київська Русь" право вимоги за договором № 144136-30-14-2.

Посилаючись на те, що умови кредитного договору № 144136-30-14-2 порушують її права як споживача продукції, Банком при укладенні договору не виконані вимоги Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 (далі - Правила), ОСОБА_1 просила визнати договір про іпотечний кредит недійсним з підстав, передбачених частиною другою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (далі - Закон).

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 07 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12 жовтня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оспорюваний кредитний договір відповідає вимогам чинного законодавства, підстави до визнання договору недійсним відсутні.

Аргументи учасників справи

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що Банком при укладанні кредитного договору порушені вимоги частин другої - четвертої статті 11 Закону, пунктів 2.1 - 2.3, 3.1 - 3.4 Правил. Крім того, Банком порушені її права як споживача фінансових послуг в галузі споживчого кредитування.

У листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення Державної іпотечної установи на касаційну скаргу, в якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Рух справи

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 10 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справу передано до Касаційного цивільного суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

29 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк "Київська Русь" укладено договір про іпотечний кредит № 144136-30-14-2, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався надати грошові кошти в сумі 385 000,00 грн,

а кредитоодержувач зобов`язався повернути кошти в порядку, на умовах, які визначені кредитним договором, у строк до 10 грудня 2019 року.

Детальний розпис загальної вартості платежів за цим договором, що включає

в себе суму щомісячних платежів з повернення кредиту, процентів, інших супутніх платежів та розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки визначається цим договором та додатком 1 до нього (пункт 1.5 договору)

Позичальник зобов`язався до 10 числа кожного місяця, починаючи з наступного місяця після укладання договору, здійснювати погашення кредиту рівними частинами в сумі не менше 6 416,67 грн та сплачувати проценти, нараховані на залишок заборгованості за кредитом, відповідно до графіку погашення кредиту, шляхом внесення готівки до каси кредитора або шляхом безготівкових перерахувань на рахунок, відкритий кредитором. Останній платіж позичальник зобов`язався здійснити не пізніше 10 грудня 2019 року. Заборгованість за кредитом зменшується у день, передбачений графіком (пункт 2.4 договору).

Підписанням договору позичальник підтверджує, що перед укладенням договору він отримав від кредитора інформацію, зазначену в частині другій статті 11 Закону та у частині другій статті 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (пункт 8.9 договору).

Кожна із сторінок договору іпотечного кредиту, графік погашення іпотечного кредиту та додаток 1, яким є розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту, підписані власноручно ОСОБА_1


................
Перейти до повного тексту