1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції


Постанова

Іменем України

09 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 709/1089/17

провадження № 61-12745сво18

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Висоцької В. С., Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Силікат-1",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2017 року у складі судді Кваші І. М. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 17 січня 2018 року у складі колегії суддів: Фетісової Т. Л., Карпенко О. В., Нерушак Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувсядо суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Силікат-1" (далі - ТОВ "Силікат-1") про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати та відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що після смерті матері він успадкував земельну ділянку кадастровий номер 7125155100:04:000:0594, що знаходиться на території Чорнобаївської селищної ради Чорнобаївського району Черкаської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Після оформлення права власності на земельну ділянку йому стало відомо, що земельна ділянка на підставі договору оренди від 09 листопада 2010 року, який укладено від імені його матері представником, перебуває у користуванні ТОВ "Силікат-1".

Спадкодавець померла у 2012 році і з 2013 року орендна плата не сплачувалася. Також він має сумніви щодо сплати орендної плати у період із 2009 до 2012 року. Вважав, що такими діями, відповідно, йому завдано моральну шкоду.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ТОВ "Силікат-1" на свою користь орендну плату за період із 2009 року до 2013 року включно у розмірі 12 563,35 грн; нараховану, але частково невиплачену орендну плату за 2014, 2015, 2016 роки в розмірі 4 047,79 грн; відшкодувати моральну шкоду в розмірі 16 000,00 грн; розірвати договіроренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Силікат-1 і зареєстрований у Чорнобаївському РВ Черкаської РФ "Центр ДЗК" 09 листопада 2010 року за № 041079700064.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 17 січня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог у частині стягнення орендної плати, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки після смерті матері у 2012 році він своєчасно звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак з позовом про стягнення орендної плати за вказані роки звернувся лише у травні 2017 року.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог про стягнення орендної плати за період із 2013 по 2016 рік, суд виходив з встановлених обставин сплати відповідачем орендної плати за ці роки під час розгляду справи. При цьому суд виходив із того, що відповідальність за несплату відповідачем орендної плати за вказаний період несе позивач, оскільки він повідомив відповідача про свої права на спадкове майно лише 13 січня 2017 року та саме тоді надав платіжні реквізити для перерахунку грошових коштів. За відсутності в орендаря даних про нового власника земельної ділянки товариство було позбавлене можливості сплатити орендну плату за 2013-2016 роки у встановлений договором строк.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині розірвання договору оренди, суд виходив із відсутності систематичності несплати товариством орендної плати.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

14 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 17 січня 2018 року,

а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди безпідставно застосували строки позовної давності в частині вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за 2011-2012 роки, оскільки право на позов про стягнення цих сум виникло у ОСОБА_1 лише у 2016 року після оформлення спадкових прав.

Факт систематичної несплати орендної плати мав місце також у 2013-2015 роках та частково у 2016 році, що є підставою розірвання договору оренди землі. Відмовляючи в частині позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки, суди не врахували висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12, відповідно до якого у разі систематичної несплати орендної плати, тобто систематичного порушення умов договору, наявні підстави для розірвання такого правочину.

Судами також не досліджено оригінал договору оренди і відмовлено позивачу в його витребуванні. На підставі недостовірних доказів суди визначили суми заборгованості з орендної плати і тому дійшли помилкового висновку про повну виплату орендної плати позивачу відповідачем. Безпідставно судами не враховані докази про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для розрахунку орендної плати та застосування індексації орендної плати.

Аргументи інших учасників справи

У травні 2018 року ТОВ "Силікат" подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 17 січня 2018 року - без змін.

Відзив мотивовано безпідставністю та необґрунтованістю доводів касаційної скарги та законністю оскаржуваних судових рішень, ухвалених на підставі повного та об`єктивного вивчення всіх обставин, що мають значення для справи, із застосуванням норм процесуального та матеріального права.

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 709/1089/17 та витребувано її матеріали з Чорнобаївського районного суду Черкаської області.

Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2019 року цивільну справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2019 року справу № 709/1089/17 (провадження № 61-12745св18) передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2019 року прийнято та призначено до розгляду справу Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

12 лютого 2010 року між представником ОСОБА_2 за довіреністю від 11 січня 2010 року ОСОБА_3 та ТОВ "Силікат-1" як орендарем укладено договір оренди земельної ділянки строком на 49 років. Вказаний договір згідно з відміткою на останньому аркуші 09 листопада 2010 року зареєстрований у Чорнобаївському РВ Черкаської РФ ДП "Центр ДЗК" № НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, яка є матір`ю ОСОБА_1

ОСОБА_1 своєчасно звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак свідоцтво про право на спадщину не отримав. Звернення до суду для визнання права власності на спадкове майно було обумовлене відсутністю правовстановлюючих документів на нього, що перешкодило оформити спадщину у нотаріальному порядку. Право власності він зареєстрував 25 липня 2016 року, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01 липня 2016 року за ОСОБА_1 визнано право власності у порядку спадкування за законом на земельну ділянку кадастровий номер 7125155100:04:000:0594 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,45 га, що знаходиться на території Чорнобаївської селищної ради Чорнобаївського району Черкаської області та належала його матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

21 листопада 2017 року представник ТОВ "Силікат-1" Цинда Л. Г. звернулася до суду із заявою про застосування строків позовної давності у цій справі.

Мотиви передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

У частині другій статті 403 ЦПК України встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду виходила із того, що існує різний підхід до розуміння та тлумачення поняття "систематична несплата орендної плати" та змісту частини першої статті 537 ЦК України, якою передбачено, що боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса між судовими колегіями різних судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду при ухваленні постанов у подібних правовідносинах.

Прикладом наявності протилежних за змістом правових висновків у судових рішеннях Верховного Суду є постанова від 17 квітня 2019 року у справі № 365/315/16 (провадження № 61-23532св18), ухвалена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, та постанова від 21 травня 2018 року у справі № 479/187/17 (провадження № 61-4907св18), ухвалена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

У постанові від 17 квітня 2019 року суд, виходячи з тлумачення частини першою статті 537 ЦК України, якою передбачено, що боржник у випадках передбачених цією статтею, має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних із нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, дійшов до висновку, що не внесення таких платежів є порушенням з боку орендаря умов договору оренди.

У постанові від 21 травня 2018 року у справі № 479/187/17 (провадження № 61-4907св18), суд, дійшовши до висновку про систематичне порушення обов`язку зі сплати орендної плати з боку орендаря, виходив із того, що орендар не надав суду доказів щодо відсутності даних про орендодавця, що він сплатив суми орендної плати у депозит нотаріуса, або відкрив для перерахування коштів рахунок

"На вимогу".

Передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зазначала, що за змістом частини першої статті 537 ЦК України в разі відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; відсутності представника недієздатного кредитора боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних із нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори. При цьому колегія суддів виходила із того, що ця норма матеріального права передбачає право, а не обов`язок перерахування коштів.

З огляду на зазначене, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважавза необхідне відступити від висновків колегій суддів інших судових палат Касаційного цивільного суду, викладених у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного від 17 квітня 2019 року у справі № 365/315/16 (провадження № 61-23532св18) та постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 травня 2018 року у справі № 479/187/17 (провадження № 61-4907св18),про порушення орендарями умов договору щодо сплати орендної плати у зв`язку з невиконанням передбаченої цією нормою права можливості сплати орендної плати у депозит нотаріуса.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Аналіз норми матеріального права та їх застосування

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк,

а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно


................
Перейти до повного тексту