Постанова
Іменем України
12 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 666/1229/16-ц
провадження № 61-22486св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 січня 2017 року у складі судді Рядчої Т. І. та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 04 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Орловської Н. В.,
Кутурланової О. В., Майданіка В. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про визнання права власності на нерухоме майно.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням виконкому Дніпровської районної ради від 12 грудня 1980 року матері ОСОБА_1 - ОСОБА_4, в постійне користування для будівництва житлового будинку виділено земельну ділянку площею 600 кв.м, на якій в 1980 році збудовано житловий будинок.
24 липня 1996 року ОСОБА_4, за згодою позивачки, подарувала будинок її дочці ОСОБА_2 Земельна ділянка площею 0,0661 га, на якій розташований вказаний будинок, приватизована на ім`я ОСОБА_2, та видано державний акт про право власності на земельну ділянку.
З 2009 року позивачка спільно з ОСОБА_2, на цій земельній ділянці почали будівництво одноповерхового будинку, який 28 жовтня 2010 року був зданий в експлуатацію та на ім`я відповідача видано свідоцтво про право власності.
Оскільки позивачем на будівництво вказаного будинку було витрачено 175 608,38 грн, що підтверджується квитанціями, ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на 1/2 частини збудованого житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 27 січня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано право власності за ОСОБА_1 на 38/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 .
Визнано право власності за ОСОБА_1 на 38/100 частин земельної ділянки під домоволодінням АДРЕСА_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 541,59 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що невід`ємні поліпшення житлового будинку, який належав до особистої власності відповідачки, складають 73/100 частин домоволодіння, здійснені за рахунок спільної праці і коштами членів сім`ї, до складу якої належить і позивачка -
ОСОБА_1 , внесок якої у будівництво становить вартість матеріалів і робіт в розмірі 354 159,00 грн. Суд дійшов висновку, що частка позивачки у спільному майні становить 38/100 частин спірного майна.
Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 04 квітня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відхилено.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 січня 2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
21 квітня 2017 року ОСОБА_3 через засоби поштового зв?язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 04 квітня 2017 року, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що участь ОСОБА_3 у справі в якості третьою особи, а не як співвідповідача, порушує його права та інтереси.
Суд не врахував наявність цивільної справи № 766/12169/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_1, про поділ спільного майна подружжя, предметом розгляду якої є спірний житловий будинок.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зацікавлені у тому, щоб ОСОБА_3 отримав максимально малу частку при поділі спільного майна подружжя.
Судами попередніх інстанцій було прийнято докази у справі з порушенням вимог процесуального законодавства та надана неналежна оцінка наявним в матеріалах справи доказам.
Справа розглянута з порушенням розумних строків.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Херсонського міського суду Херсонської області.
Зупинено виконання рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 січня 2017 року, залишене без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 04 квітня 2017 року, до закінчення касаційного провадження.
У червні 2017 року матеріали цивільної справи надійшли до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року касаційна скарга разом з матеріалами цивільної справи надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2018 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_3 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 04 квітня 2017 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Колегія суддів вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Короткий зміст фактичних обставин справи
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що рішенням виконкому Дніпровської районної ради народних депутатів від 12 грудня 1980 року № 664/23 ОСОБА_4 надано земельну ділянку площею 600 кв.м у безстрокове користування і 23 кв.м в тимчасове користування, та прийнято в експлуатацію житловий будинок по АДРЕСА_1 .