ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2020 року
Київ
справа №808/3180/17
адміністративне провадження №К/9901/64026/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.05.2018 у складі судді Калашник Ю.В. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018 у складі колегії суддів: Щербак А.А., Баранник Н.П., Малиш Н.І. у справі №808/3180/17 за позовом ОСОБА_1 до Ради прокурорів України, третя особа - Генеральна прокуратура України, про визнання протиправним та скасування рішення,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Ради прокурорів України (далі - відповідач), третя особа - Генеральна прокуратура України, в якому просила скасувати рішення ВКДКА №27 від 20.09.2017 "Про розгляд питання щодо внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області".
2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.05.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 12.09.2018 року, в задоволенні позову відмовлено.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Прокуратурою Запорізької області 27.07.2018 було внесене подання до Ради прокурорів України про звільнення з адміністративної посади керівника Бердянської місцевої прокуратури радника юстиції ОСОБА_1
3.2. 20.09.2018 Радою прокурорів України прийняте рішення №27 "Про розгляд питання щодо внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області".
3.3. Пунктом 2 цього рішення, відповідачем вирішено рекомендувати звільнення позивача з посади керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області.
3.4. Уважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодиться суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуване рішення не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) та не створює для позивача обов`язків та наслідків за результатами його прийняття.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. ОСОБА_1 подав до суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з підстав їх незаконності та необгрунтованості і прийняти нове рішення про задоволення позову.
5.1. Зазначає, що спір у цій справі з приводу оскарження акту індивідуальної дії є публічно-правовим, оскільки стосується вирішення питання щодо законності звільнення позивача. Крім того вказував на підстави незаконності оскаржуваного рішення відповідача.
6. У відзиві на касаційну скаргу Генеральна прокуратура України просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Відповідно до статті 41 Закону України "Про прокуратуру" 1697-VII від 14.10.2014 (далі - Закон №1697-VII) звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 2, 3, 6-8, 11 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором за рекомендацією Ради прокурорів України з таких підстав, зокрема, неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади.
8. Згідно зі статтею 65 Закону №1697-VII прокурорське самоврядування - це самостійне колективне вирішення прокурорами питань внутрішньої діяльності прокуратури з метою: 1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів прокуратури, підвищення якості роботи прокурорів; 2) зміцнення незалежності прокурорів, захисту від втручання в їх діяльність; 3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення прокурорів, а також контролю за додержанням установлених нормативів такого забезпечення; 4) обрання чи призначення прокурорів до складу інших органів у випадках та в порядку, встановлених законом.
До питань внутрішньої діяльності прокуратури належать питання організаційного забезпечення прокуратури та діяльності прокурорів, соціального захисту прокурорів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов`язані з виконанням повноважень прокурорів.
9. Статтею 66 Закону №1697-VII передбачено, що прокурорське самоврядування здійснюється через всеукраїнську конференцію прокурорів та Раду прокурорів України.
Організаційні засади діяльності, повноваження та порядок роботи Ради прокурорів України визначає Положення про Раду прокурорів України, яке затверджене 27.04.2017 Всеукраїнською конференцією прокурорів (далі - Положення).
10. У пункті 1 частини 9 статті 71 Закону України "Про прокуратуру" закріплено, що Рада прокурорів України вносить рекомендації про призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених цим Законом. У разі якщо Генеральний прокурор не погоджується з рекомендованою Радою прокурорів України кандидатурою і відмовляє у призначенні на посаду, він вносить на розгляд Ради прокурорів України іншу кандидатуру.