ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 804/497/17
адміністративне провадження № К/9901/22186/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 804/497/17
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування наказу від 16 грудня 2016 року № 3754, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду (головуючий суддя О. В. Царікова) від 03 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: О. О. Круговий, Л. А. Божко, О. М. Лукманова) від 30 травня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 17 січня 2017 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області (далі - ГУНП у Дніпропетровській області), у якому з урахуванням уточнень, просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області від 16 грудня 2016 року № 3754 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності командира взводу РПСПОП "Січеcлав" ГУНП у Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 ";
- поновити ОСОБА_1 на посаді командира взводу РПСПОП "Січеслав" ГУНП у Дніпропетровській області
- стягнути на користь ОСОБА_1 з ГУНП у Дніпропетровській області 20000,00 гривень завданої моральної шкоди;
- стягнути на користь ОСОБА_1 з ГУНП у Дніпропетровській області середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі: 99061,93*3=27185,78 грн.
2. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 01 жовтня 2016 року позивача було ознайомлено з графіком несення служби особовим складом РПСПОП "Січеслав", затвердженого командиром підполковником поліції ОСОБА_2 . У цьому графіку було зазначено працювати особовому складу понад 40 годин на тиждень, що на думку позивача свідчить про незаконність наказу про затвердження графіку несення служби. Позивач не виконував затверджений керівництвом графік несення служби та з власної ініціативи працював в режимі чергування сутки через троє замість запропонованого сутки через двоє. Позивач вважає, що його звільнення зі служби в поліції через прогули є незаконним, оскільки він працюючи сутки через троє діяв в межах правового поля, а саме працював дещо більше 40 годин на тиждень, натомість наказ про затвердження графіку несення служби, який передбачає роботу понад 40 годин на тиждень є протиправним та не підлягає виконанню.
3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, 22 червня 2017 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання заперечення на касаційну скаргу.
6. 21 липня 2017 року на адресу Вищого адміністративного суду України надійшло заперечення на касаційну скаргу, у якому відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
9. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10. 14 лютого 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі № 804/497/17 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Білоус О. В. - головуючий суддя, Бевзенко В. М., Желтобрюх І. Л.).
11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 521/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О. В., що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.
12. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
13. Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2020 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі заяви позивача від 07 листопада 2015 року наказом по особовому складу ГУНП в Дніпропетровській області від 07 листопада 2015 року № 1о/с відповідно до пунктів 9 та 12 Розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" призначено тих, хто прибув з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та з установленням посадових окладів згідно штатного розпису, з 07 листопада 2015 року ОСОБА_1, який мав спеціальне звання майора міліції, призначено командиром взводу батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Січеслав" ГУНП в Дніпропетровській області, з присвоєнням йому спеціального звання майора поліції.
15. На підставі наказу від 25 лютого 2016 року № 48 о/с "По особовому складу" відповідно до пункту 2 частини першої статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" майора поліції ОСОБА_1 призначено командиром взводу роти патрульної служби поліції особливого призначення "Січеслав" ГУПН.
16. Командиром РПСПОП "Січеслав" ГУНП в Дніпропетровській області підполковником поліції ОСОБА_11. 30 вересня 2016 року затверджений графік несення служби особовим складом РПСПОП "Січеслав" на жовтень 2016 року. Означений графік особовому складу доведено до відома під підпис, що підтверджується підписами працівників у відповідній графі графіку.
17. Із вказаного графіку судами встановлено, що ОСОБА_1 повинен був заступити на добове чергування у жовтні 2016 року: 1, 3, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26 та 29 числа місяця. Позивач був ознайомлений із зазначеним порядком чергування, що підтверджується його особистим підписом у графіку.
18. Матеріалами справи підтверджується, що 08 жовтня 2016 року згідно графіка несення служби поліцейськими РПСПОП Січеслав" ГУНП на жовтень 2016 командир взводу РПСПОП "Січеслав" ГУНП майор поліції ОСОБА_1. повинен був заступити старшим добового наряду по охороні адміністративної будівлі РПСПОП "Січеслав" ГУНП (м. Дніпро, вул. Філософська, 5), але на ранкове шикування особового складу не прибув. Також, 11 та 14 жовтня 2016 року позивач знову не з`явився для несення служби в складі добового наряду відповідно до графіка несення служби.
19. На підставі рапорту командира РПСПОП "Січеслав" ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_11. від 10 жовтня 2016 року на ім`я т.в.о. начальника ГУНП в Дніпропетровській області генерала поліції третього рангу Репешка І. В. Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області наказом від 17 жовтня 2016 року № 3008 призначено службове розслідування за фактом невиходу на службу 08 жовтня 2016 року командира взводу РПСПОП "Січеслав" майора поліції ОСОБА_1.
20. Поясненнями співробітників РПСПОП "Січеслав": сержанта поліції ОСОБА_3, капрала поліції ОСОБА_4, капрала поліції ОСОБА_5, сержанта поліції ОСОБА_6, сержанта поліції ОСОБА_7, капрала поліції ОСОБА_8, капрала поліції ОСОБА_9 (опитаних в ході проведення службового розслідування) підтверджується невихід командира взводу РПСПОП "Січеслав" майора поліції ОСОБА_1 на чергування згідно графіку у дні: 08 жовтня 2016 року, 10 жовтня 2016 року та 14 жовтня 2016 року.
21. У зв`язку з невиходом позивача на роботу у вказані дати, його наряди виконувалися іншими співробітниками РПСПОП "Січеслав". Так, наряд 08 жовтня 2016 року замість ОСОБА_1 виконував сержант поліції ОСОБА_7, наряди 11 жовтня 2016 року та 14 жовтня 2016 року замість командира взводу РПСПОП "Січеслав" майора поліції ОСОБА_1 виконував сержант поліції ОСОБА_3 .
22. На запити заступника командира капітана поліції РПСПОП "Січеслав" Вишнівецького М. В. отримані довідки від 08 грудня 2016 року № 1418 Комунального закладу "Дніпропетровської міської клінічної лікарні № 2" та від 07 грудня 2016 року № 33/24-479 Державної установи "Територіального медичного об`єднання МВС України по Дніпропетровській області", відповідно до яких встановлено, що у період з 01 жовтня 2016 року по 18 жовтня 2016 року ОСОБА_1 на лікарняному не перебував, за медичною допомогою не звертався.
23. Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 16 грудня 2016 року № 3754 за грубе порушення службової дисципліни, недотримання вимог статей 7, 8 Дисциплінарного статуту, статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, що виразилося у не виході на службу без поважних причин 08, 11 та 14 жовтня 2016 року, накладено на командира взводу РПСПОП "Січеслав" майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Згідно пункту 2 означеного наказу, дні не виходу на службу без поважних причин 08, 11 та 14 жовтня 2016 року командира взводу РПСПОП "Січеслав" ГУНП майора поліції ОСОБА_1 вважаються прогулами.
24. На підставі наказу від 16 грудня 2016 року № 3754 ГУНП в Дніпропетровській області винесений наказ від 19 грудня 2016 року № 357 о/с, за яким майора поліції ОСОБА_1, командира взводу роти патрульної служби поліції особливого призначення "Січеслав" ГУНП у Дніпропетровській області звільнено зі служби поліції особливого призначення "Січаслав" ГУНП, з 21 грудня 2016 року на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
25. Як пояснив позивач під час службового розслідування, про що зазначено в рапорті від 21 жовтня 2016 року на ім`я голови комісії з проведення службового розслідування полковника поліції Манзи С. В., так і під час судового розгляду справи, його невихід на роботу для заступлення на чергування 08, 11 та 14 жовтня 2016 року обумовлений тим, що Законом України "Про Національну поліцію", наказом МВС України № 404 від 28 липня 1994 року та Кодексом Законів про працю України середня тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень, а тому в жовтні 2016 року він заступав на службу 1, 5, 9 та 13 числа. Окрім того, відповідно до пункту 55 "б" Статуту патрульно-постової служби міліції України позивач, як командир взводу, не призначав себе старшим добового наряду з охорони адміністративної будівлі.
26. Не погодившись з притягненням до дисциплінарної відповідальності та звільненням зі служби в поліції, позивач звернувся з цим позовом до суду.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
27. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з правомірності винесеного наказу від 19 грудня 2016 року № 357 о/с про звільнення позивача з роботи, оскільки проведеним службовим розслідуванням було встановлено факти невиходу позивача на службу, що є грубим порушенням обов`язків несення служби в органах внутрішніх справ. Також, суди зазначили, що відсутніми є об`єктивні підстави вважати, що графік чергувань затверджений командиром позивача ОСОБА_2 за яким співробітники поліції мають працювати в режимі "доба через дві", оскільки в випадках обґрунтованою необхідності в органах внутрішніх справ може бути встановлені спеціальні умови роботи.
28. При цьому, оскільки під час розгляду справи судами попередніх інстанцій не встановлено протиправності звільнення майора поліції ОСОБА_1 командира взводу роти патрульної служби поліції особливого призначення "Січеслав" ГУНП з органів поліції, то, відповідно і підстави для відшкодування моральної шкоди, спричиненої таким звільненням відсутні, а отже зазначена позовна вимога не підлягає задоволенню.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
29. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
30. Зокрема, скаржник наводить доводи аналогічні доводам адміністративного позову, апеляційної скарги, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитую норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
31. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
32. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
33. Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
34. Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
35. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII), відповідно до статті 3 якого у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
36. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
37. Відповідно до частин першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
38. Частинами першою, другою статті 19 Закону № 580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом..
39. Частина перша статті 59 Закону № 580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.