ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2020 року
Київ
справа №817/2213/17
адміністративне провадження №К/9901/1504/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду (у складі головуючого судді Недашківської К. М.) від 16 березня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі головуючого судді Попка Я. С., суддів Іщук Л. П., Обрізка І. М.) від 11 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (далі - Уповноважена особа Фонду), третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, Фонд), у якому просив:
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду включити дані про поточний рахунок ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами у банку за рахунок ФГВФО.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що Уповноважена особа Фонду безпідставно не включила його до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський" (переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду).
Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 16 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року, адміністративний позов задовольнив.
Визнав протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо невключення ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ФГВФО.
Зобов`язав Уповноважену особу Фонду внести доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів в розмірі 90 000,00 грн за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" по договору банківського вкладу (депозиту) за рахунок ФГВФО, та надати до Фонду такі доповнення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО.
Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, у січні 2019 року Уповноважена особа Фонду подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 березня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року і ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначив, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права і не дослідили належним чином усіх обставин справи. За позицією скаржника, договір, укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Розрахунковий центр" (далі - ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр") від 08 квітня 2016 року №980- 058- 000218326, є договором позики, а тому такі кошти не є вкладом у розумінні Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI).
Також скаржник зазначив, що правочини, які вчинені під час дії відповідної заборони в банку, який віднесений Національним банком України до категорії проблемних, є нікчемними відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VІ.
Ухвалою від 11 лютого 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою, а ухвалою від 19 лютого 2020 року призначив її до розгляду.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
З матеріалів справи вбачається, що 08 квітня 2016 року ОСОБА_1 уклав договір з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" № НОМЕР_1, за умовами якого позивач передає ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" грошові кошти в розмірі 90 000,00 грн, та відповідно до умов договору ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" повертає грошові кошти позивачу на рахунок у ПАТ "Банк Михайлівський".
В подальшому, 19 травня 2016 року здійснено повернення коштів позивачу відповідно до вищезазначеного договору, включаючи відсотки за користування коштами, на поточний рахунок ОСОБА_1 в розмірі 90 730 грн 32 коп.
20 травня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір № 980-058-000242818 банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство" (далі - Депозитний договір), за умовами якого вкладник вносить, а банк приймає та зараховує грошові кошти на вкладний (депозитний) рахунок у розмірі 90 000,00 грн.
20 травня 2016 року позивач перерахував в безготівковому порядку з рахунку № НОМЕР_2 на депозитний рахунок № НОМЕР_3 суму коштів в розмірі 90 000,00 грн.
З матеріалів справи також убачається, що постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2015 року № 917/БТ про "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" установлені обмеження в діяльності банку, та банк визнано проблемним.
На підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року № 14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" 23 травня 2016 року виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
У зв`язку з прийняттям Правлінням Національного банку України рішення від 12 липня 2016 року № 124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" у той же день виконавчою дирекцією Фонду було ухвалено рішення № 1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку".
У подальшому тимчасовою адміністрацією ПАТ "Банк Михайлівський" складено акт від 01 червня 2016 року № 2 "Про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності", де вказано про виявлення правочинів, які мають ознаки нікчемності, а саме: виконання 19 травня 2016 року ПАТ "Банк Михайлівський" платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" з перерахування коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973,74 грн.
Згідно з витягом з Додатку 2 до Акту від 01 червня 2016 року № 2, складеного та підписаного Уповноваженою особою Фонду, у перелік вкладників, платіжні документи яких від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19 травня 2016 року були виконані ПАТ "Банк Михайлівський", входить й ОСОБА_1 із сумою коштів 90 730,32 грн.
01 червня 2016 року Тимчасовою адміністрацією ПАТ "Банк Михайлівський" винесено наказ № 42/2 "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними", відповідно до якого встановлена нікчемність Депозитного договору та застосовано наслідки такої нікчемності.
У листопаді 2017 року Уповноважена особа Фонду повідомила позивача про невключення його до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ГФВФО, оскільки Договір від 08 квітня 2016 року № 980-058-000218326 не відповідає вимогам Закону України від 15 листопада 2016 року № 1736-VІІІ "Про внесення змін до деяких Законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших послуг" (далі - Закон № 1736-VІІІ), оскільки цей договір укладено безпосередньо з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі ПАТ "Банк Михайлівський", як повіреного.
Вважаючи, що Уповноважена особа Фонду протиправно не включила його до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", що мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок ФГВФО, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Судові рішення, ухвалені за результатом розгляду цього позову, є предметом касаційного перегляду в даній справі.
Проаналізувавши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов таких висновків.
Задовольняючи адміністративний позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач, як вкладник ПАТ "Банк Михайлівський", має право на суму граничного розміру відшкодування коштів за своїм вкладом. За позицією судів, Уповноважена особа Фонду безпідставно віднесла до категорії нікчемних Договір від 08 квітня 2016 року № 980-058-000218326, укладений між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", оскільки такі операції були проведені до початку процедури ліквідації банку. Крім того, Уповноважена особа Фонду не надала доказів, які б свідчили, що зазначений правочин порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, і внаслідок укладання договору банківського вкладу (депозиту) банк взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, або умови договору передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо невстановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом № 4452-VI.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
За змістом ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. ФГВФО відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями ст. 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч. 4 ст. 26 цього Закону.
Гарантії ФГВФО є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченою Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії ФГВФО чи Уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (ст. 2, 25 Закону № 4452-VI).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200 000,00 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
У свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, установленому цим Законом, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI називається тимчасовою адміністрацією.