ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2020 року
м. Київ
справа №815/6693/17
адміністративне провадження №К/9901/51344/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 (суддя Свида Л.І.) та
постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 (колегія у складі головуючого судді Запорожана Д.В., суддів Яковлєва О.В., Танасогло Т.М.)
у справі № 815/6693/17
за позовом ОСОБА_1
до Комунальної установи "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи"
про визнання бездіяльності протиправною.
І. ПРОЦЕДУРА
1. У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Комунальної установи "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи", в якому просила про:
- визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо відновлення законного статусу ОСОБА_1 - інваліда з дитинства 2 групи, а також не належного виконання резолютивної частини судового рішення у справі №523/14909/15-а;
- визнання незаконними Витягу з Довідкою за 2000 рік серія 12ААА за №296384 та Витягу з Довідкою за 2002 рік серія 12ААА за №296385 у зв`язку з невідповідністю їх даних з даними первинних документів суворої звітності - Актами огляду в МСЕК, які зберігаються в медичній справі ОСОБА_1 . Комунальною установою "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи";
- встановлення факту, що в період з 23.01.1996 та по теперішній час ОСОБА_1 має один єдиний статус інвалідності - інвалід з дитинства 2 групи, встановлений у Акті огляду в МСЕК від 23.01.1996 №108 органами МСЕК №2, правонаступником якої є - Комунальна установа "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи";
- зобов`язання Комунальної установи "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи" надати ОСОБА_1 довідку Форми № 157-1/о оформлену належним чином, з зазначенням законного статусу ОСОБА_1 - інвалід з дитинства 2 групи;
- стягнення з Комунальної установи "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи" на користь ОСОБА_1 на підставі засад справедливості та розумності, на розсуд суду, завданої моральної та матеріальної шкоди за тривалі неправомірні дії відповідача, в сумі 30000 грн.
2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про встановлення факту, що в період з 23.01.1996 по теперішній час ОСОБА_1 має один єдиний статус інвалідності - інвалід з дитинства 2 групи, встановлений у Акті огляду МСЕК від 23.01.1996 № 108 органами МСЕК № 2, правонаступником якої є - Комунальна установа "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи". Роз`яснено позивачу, що з позовними вимогами про встановлення факту він може звернутися до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018
3. Не погоджуючись із судовим рішенням у частині відмови у відкритті провадження у справі, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою.
4. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 у частині відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи" про визнання бездіяльності протиправною - залишено без змін.
5. Відмовляючи у відкритті провадження у частині позовних вимог, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позовна заява у частині встановлення юридичного факту підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
6. 21.05.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на зазначені судові рішення.
7. Ухвалою Верховного Суду від 05.06.2018 у зазначеній справі було відкрито касаційне провадження.
ІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
8. ОСОБА_1 у касаційній скарзі не погоджується із рішеннями судів. Вважає, що судами порушено норми процесуального права, оскільки на її думку встановлення факту статусу інвалідності з дитинства позивача у зазначеній справі має розглядатися у порядку адміністративного судочинства. Просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на розгляд до суду першої інстанції.
ІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Оцінюючи наведені доводи, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
10. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
11. Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, а публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС).
12. Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.
13. Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.