ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2020 року
м. Київ
справа №500/1819/19
адміністративне провадження №К/9901/1481/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні справу
за касаційною скаргою Захарчука Андрія Петровича в інтересах члена Релігійної громади "Парафії Різдва Пресвятої Богородиці" села Людвище, Шумського району, Тернопільської єпархії Української Православної Церкви ОСОБА_2
на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 (головуючий суддя Хрущ В.Л.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 (колегія у складі суддів Сеника Р.П., Попка Я.С., Хобор Р.Б.)
у справі № 500/1819/19за позовом Члена Релігійної громади "Парафії Різдва Пресвятої Богородиці" села Людвище, Шумського району, Тернопільської єпархії Української Православної Церкви ОСОБА_2
до Тернопільської обласної державної адміністрації, Державного реєстратора управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації Ігнатюк Марії Павлівни,
третя особа - Релігійна організація "Парафія Різдва Пресвятої Богородиці" села Людвище Шумського району Тернопільської області Тернопільської єпархії Української Православної Церкви України,
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_2 як член Релігійної громади "Парафії Різдва Пресвятої Богородиці" села Людвище Шумського району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви в особі свого представника - адвоката Захарчука Андрія Петровича звернувся з позовною заявою до Тернопільської обласної державної адміністрації, Державного реєстратора управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації Ігнатюк Марії Павлівни, третя особа - Релігійна організація "Парафія Різдва Пресвятої Богородиці села Людвище Шумського району Тернопільської області Тернопільської єпархії Православної церкви України" про визнання протиправними дій Тернопільської обласної державної адміністрації, визнання протиправним та скасування пункту 2 розпорядження Голови Тернопільської обласної державної адміністрації "Про статути релігійних організацій ПЦУ сіл Залужжя та Людвище, Шумського району у новій редакції" № 261-од від 10.05.2019 року, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації Ігнатюк Марії Павлівни, визнання протиправним та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №16501050005000581 від 15.05.1019 року щодо державної реєстрації внесення змін до установчих документів юридичної особи - Релігійна громада "Парафія Різдва Пресвятої Богородиці" села Людвище Шумського району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви.
2. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 провадження у справі закрито у зв`язку з належністю спору до господарського судочинства.
3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 ухвалу суду першої інстанції змінено в частині визначення підсудності.
4. 20.04.2018 Позивач подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019. Просив їх скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити, справу розглядати за його участю.
5. Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2020 відкрито касаційне провадження у даній справі. 03.02.2020 надійшов відзив від Третьої особи, а 10.02.2020 - від Відповідача.
6. Позивач та третя особа заявляли клопотання про розгляд справи за участі сторін, однак відповідно до ч.1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.10.2013 за №16501200001000581 державним реєстратором Собчуком Віктором Костянтиновичем у порядку, визначеному чинним на той час законодавством України, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було включено відомості про Релігійну громаду "Парафія Різдва Пресвятої Богородиці" села Людвище Шумського району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви.
8. 10.05.2019 Тернопільською ОДА було ухвалено Розпорядження №261-од "Про статути релігійних організацій ПЦУ сіл Залужжя та Людвище Шумськоґо району у новій редакції", яким, зокрема, зареєстровано статут Релігійної громади в новій редакції.
9. На підставі вказаного розпорядження №261-од, державним реєстратором Управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації, Ігнатюк М.П. було прийнято рішення про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - Релігійної громади, на підставі чого внесено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №16501050005000581 від 15.05.2019. Крім того, також було здійснено внесення запису про зміну керівника Релігійної громади - запис №16501070006000581 від 15.05.2019.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
10. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що деякі мешканці, які не є членами Релігійної громади, звернулись до Православної Церкви України із заявою про перехід Релігійної громади до названої релігійної структури.
11. В той же час, за твердженням Позивача, членами Релігійної громади у відповідності до положень Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" та Статуту Релігійної громади загальні збори членів релігійної громади - Парафіяльні збори щодо прийняття рішень про внесення змін до Статуту Релігійної громади - не проводились, а відповідні рішення - не приймались.
12. У позовній заяві Позивач посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного розпорядження та при реєстрації змін до Статуту не було дотримано норм Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" і Статуту релігійної громади, який визначає певне коло осіб, які можуть скликати парафіяльні збори та порядок внесення змін до Статуту.
13. Зважаючи на те, що членами Релігійної громади, членом якої є Позивач, у відповідності до положень Статуту загальні збори членів релігійної громади - Парафіяльні збори не проводились та жодні рішення про внесення змін до Статуту Релігійної громади не приймались, у Позивача існують підстави вважати, що Розпорядження, за яким і було зареєстровано Статут Заявника в новій редакції, є протиправним та підлягає скасуванню в частині державної реєстрації змін до Статуту.
14. Так само, на думку Позивача, є протиправним і внесення змін до Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно відповідної юридичної особи.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що предметом спору у даній справі, визначеним Позивачем, є правомірність рішення органу виконавчої влади - Тернопільської обласної державної адміністрації щодо реєстрації статусу релігійної організації (позивача) у новій редакції, а також рішення державного реєстратора Управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації про державну реєстрацію внесення змін до установчих документів юридичної особи та запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації внесення змін до установчих документів юридичної особи.
16. В даному випадку підлягають з`ясуванню та доказуванню обставини, які виникли у спорі між членом релігійної громади "Парафія Різдва Пресвятої Богородиці села Людвище Шумського району Тернопільської області Тернопільської єпархії Православної церкви України", який до прийняття оскаржуваних рішень та внесення до Реєстру відомостей про юридичну особу був керівником такої юридичної особи, та релігійною громадою, яка вирішила змінити канонічне підпорядкування, подавши заяву про реєстрацію змін.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Позивач у касаційній скарзі відзначає, що суди першої та апеляційної інстанції неповно дослідили докази, невірно встановили фактичні обставини, що призвело до порушення норм матеріального і процесуального права, зокрема справу належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки предметом спору є безпідставність реєстрації релігійної громади з новою юридичною назвою і керівником; порушення порядку реєстрації статуту релігійної громади; порушення порядку подання документів для реєстрації статуту.
18. Третя особа у своєму відзиві зазначає про необґрунтованість доводів Позивача, оскільки спір не є публічно-правовим та виник між членом релігійної громади "Парафія Різдва Пресвятої Богородиці села Людвище Шумського району Тернопільської області Тернопільської єпархії Православної церкви України" та релігійною громадою. Спір належить розглядати у порядку цивільного судочинства.
19. Відповідач у своєму відзиві також покликається на те, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Оцінюючи доводи сторін, Суд доходить висновку, що фактичною підставою звернення до суду стали протиправні, на думку позивача, реєстраційні дії державного реєстратора Собчука Віктора Костянтиновича від 28.10.2013 №16501200001000581 щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про Релігійну громаду "Парафія Різдва Пресвятої Богородиці" села Людвище Шумського району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви .
21. Позивач оскаржує до адміністративного суду дії суб`єкта владних повноважень - державного реєстратора, посилаючись при цьому на недотримання цими суб`єктами встановленого законом порядку проведення такої реєстрації.
22. Однак з підстав позову вбачається, що незаконність, на думку позивача, реєстрації таких змін пов`язана з тим, що при прийнятті оскаржуваного розпорядження та при реєстрації змін до Статуту не було дотримано норм Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" і Статуту релігійної громади, який визначає певне коло осіб, які можуть скликати парафіяльні збори та порядок внесення змін до Статуту, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
23. За таких обставин Суд вважає, що права, які позивач вважає порушеними, порушені не державною реєстрацією, а діями третьої особи, тому без правової оцінки відносин між позивачем та третьою особою спір не може бути вирішено, а майнове право не може бути захищене ефективно.