ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2020 року
Київ
справа №423/2874/16-а
адміністративне провадження №К/9901/20329/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Саприкіної І.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області
про визнання дій неправомірними та зобов`язання призначити пенсію
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області
на постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 14 листопада 2016 року (прийняту у складі головуючого судді Закопайло В.А) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Васильєвої І.А., суддів Василенко Л.А., Гайдар А.В.),
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
12 вересня 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Попаснянського районного суду Луганської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі - відповідач, Управління, УПФУ в Попаснянському районі) з вимогами:
визнати неправомірними дії Управління щодо відмови в призначенні неповнолітньому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії у зв`язку з втратою годувальника;
зобов`язати відповідача призначити неповнолітньому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію у зв`язку з втратою годувальника з 30 серпня 2016 року
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Попаснянського районного суду Луганської області від 14 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, адміністративний позов задоволено.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови позивачці у призначенні пенсії на її малолітню дитини у зв`язку з втратою годувальника є неправомірними та такими, що порушують право позивачки на отримання відповідної пенсії на свою дитину, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована відсутністю підстав для призначення пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2 (дитині померлого ОСОБА_3 ) у відповідності до статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" без підтвердження (та як наслідок, зарахування) страхового стажу застрахованої особи - ОСОБА_3, який встановлений статтею 32 вказаного Закону.
Позиція інших учасників справи
10 липня 2017 року до суду надійшли заперечення позивача на касаційну скаргу відповідача, в яких зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №423/2874/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 19 лютого 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №423/2874/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 20 лютого 2020 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що в період з 2010 року по кінець 2012 року позивачка перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачка народила сина ОСОБА_2, про що виконавчим комітетом Гірської міської ради м. Первомайська Луганської області 27 грудня 2011 року у Книзі реєстрації народжень був зроблений відповідний запис про народження № 84, при цьому батьком дитини був записаний ОСОБА_3, що підтверджується відмітками в копіях паспортів позивачки та ОСОБА_3 та копією свідоцтва про народження дитини.
З 2008 року ОСОБА_4 був інвалідом 3-ої групи, у зв`язку з чим отримував пенсію по інвалідності, що підтверджується копією пенсійного посвідчення та копіями довідок МСЕК. При цьому відповідно до відомостей, зазначених у довідці МСЕК ОСОБА_4 останній раз проходив медичний огляд для встановлення групи інвалідності 6 грудня 2013 року, за наслідками чого останньому була повторно встановлена третя група інвалідності на строк до 1 січня 2015 року із датою чергового переогляду 7 грудня 2014 року. Разом з тим, як встановлено судами з пояснень позивача, в липні 2014 року після початку проведення на території Луганської області антитерористичної операції ОСОБА_4 разом із своїми батьками переїхав проживати в Антрацитівський район Луганської області, який знаходиться на тимчасово непідконтрольній українській владі території Луганської області, де ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 28 років і причиною його смерті стали панкреонекроз та інтоксикація, що підтверджується відповідною копією свідоцтва про смерть, виданого 13 липня 2016 року Попаснянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, та довідкою про причину смерті. При цьому, на час смерті виплата пенсії по інвалідності була припинена з 1 січня 2015 року, так як ОСОБА_4 своєчасно в грудні 2014 року не пройшов медичний переогляд з метою підтвердження групи інвалідності, що підтверджується відповідною довідкою управління ПФУ в Попаснянському районі Луганської області.
30 серпня 2016 року позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії її сину у зв`язку з втратою годувальника, але відповідач рішенням від 9 вересня 2016 року відмовив позивачу у призначенні пенсії по втраті годувальника посилаючись на відсутність у померлого ОСОБА_4 відповідного трьохрічного страхового стажу, необхідного для призначення такого виду пенсії.
Таким чином, спірним питанням даної справи є документальне підтвердження в межах статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" трьохрічного страхового стажу станом на дату смерті у померлого ОСОБА_3, та як наслідок наявність підстав для призначення пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2 (дитині померлого ОСОБА_3 ) у відповідності до статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанції доводів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Попаснянського районного суду Луганської області від 14 листопада 2016 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року відповідають, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.