ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2020 року
м. Київ
справа №564/806/17
адміністративне провадження №К/9901/1006/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Охрімчук І.Г., суддів Моніча Б.С., Капустинського М.М.)
у справі № 564/806/17
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України,
третя особа - Рівненський обласний військовий комісаріат,
про визнання протиправним рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, зобов`язання вчинити певні дії,
I. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України третя особа - Рівненський обласний військовий комісаріат, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 24 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва, інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України від 21.10.2016 № 89 про відмову в призначенні і виплаті йому одноразової грошової допомоги;
- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити йому одноразову грошову допомогу, в розмірі встановленому Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
2. Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 13.06.2017 у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 скасовано рішення суду першої інстанції, прийнято нову постанову про часткове задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано пункт 24 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва, інвалідності військослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України від 21.10.2016 № 89 про відмову в призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги. Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути питання про призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі, встановленому Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
4. У касаційній скарзі Міністерство оборони України із посиланням на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 10.04.1986 по 10.10.1987 проходив строкову військову службу в лавах збройних сил СРСР, що підтверджується довідкою Костопільського районного військового комісаріату від 03.09.2015 за № 3008. 25.05.1987 при виконанні бойового завдання позивач отримав тяжке поранення - відкритий багато уламковий перелом обох кісток правої голені з масивним руйнуванням м`яких тканин голені і правого колінного суглобу, рваної обширної рани м`яких тканин лівої голені з гострою масивною крововтратою, шоком ІІ-ІІІ ступеня, про що свідчить довідка військової частини №10450 від 05.10.1987 за №1798.
6. 16.09.1987 позивач був освідуваний госпітальною військово-лікарською комісією в/ч 10450, яка встановила діагноз: відсутність правої нижньої кінцівки на рівні середньої третини стегна після ампутації з приводу відкритого багато уламкового перелому обох кісток правої голені та масового руйнування м`яких тканин правої голені і правого колінного суглобу та визнала позивача непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку та підтвердила зв`язок поранення із виконанням обов`язків військової служби (копія свідоцтва про хворобу № НОМЕР_1 ).
7. 10.10.1987 на підставі наказу МО СРСР №315-4/590 від 16.07.1980 позивач був звільнений зі строкової служби в запас по хворобі.
8. З протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України від 21.10.2016 № 89 вбачається, що позивача 20.11.1987 р. було визнано інвалідом 1 групи внаслідок поранення, отриманого при виконанні обов`язків військової служби (довідка МСЕК серія РОВ-Р-82 № 026132), а 14.11.2002 під час повторного огляду йому встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок поранення, отриманого при виконанні обов`язків військової служби.
9. 06.11.2008 обласною медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 було встановлено ІІ групу інвалідності довічно внаслідок поранення, отриманого при виконанні обов`язків військової служби, що підтверджено довідкою МСЕК серія МСЕ № 129797 від 06.11.2008.
10. 17.09.2015 позивач звернувся з заявою до Рівненського обласного військового комісаріату про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із пораненням отриманим під час виконання бойового завдання.
11. Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 15.06.2016, яка набрала законною сили, було зобов`язано Міністерство оборони України розглянути у встановленому порядку документи про призначення і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму як інваліду ІІ групи, отриманої при виконанні обов`язків військової служби, відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", згідно поданої заяви до Рівненського обласного військового комісаріату від 17.09.2015.
12. 26.10.2016 протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України від 21.10.2016 р. № 89 було відмовлено у виплаті одноразової грошової у зв`язку з відсутністю правових підстав, а саме тому, що ІІ групу інвалідності встановлено в 2002 році та її причинний зв`язок не змінено.
13. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відмова Міністерства оборони України у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової є правомірною, оскільки II групу інвалідності позивачу встановлено в 2002 році та її причинний зв`язок при проведенні 06.11.2008 повторного огляду не змінено. Відтак, і права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до довідки MCEK від 06.11.2008 позивач не має. Крім того, на час проведення щодо позивача первинного огляду та встановлення йому інвалідності не існувало правової норми щодо призначення одноразової грошової допомоги.
15. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 має право на отримання вказаної допомоги. При цьому зазначив, що у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов`язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги, якщо така була виплачена військовослужбовцю.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Відповідач у касаційній скарзі наголошує, що на час встановлення позивачу II групи інвалідності не існувало правової норми щодо призначення одноразової грошової допомоги.
17. Зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував того, що "обов`язкове особисте державне страхування" та "одноразова грошова допомога" є двома рівнозначними, але самостійними компенсаційними механізмами соціального захисту військовослужбовців, проведення яких законодавством покладено на різних суб`єктів. Оскільки II групу інвалідності встановлено в 2002 році та її причинний зв`язок під час проведення в 2008 році повторного огляду не змінено, немає підстав стверджувати, що встановлення II групи інвалідності довічно є окремим страховим випадком, за яким має здійснюватися нова виплата допомоги.
18. Позивачем подано відзив на касаційну скаргу. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
20. Статтею 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-XII встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ.