ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2020 року
Київ
справа №826/14370/18
адміністративне провадження №К/9901/23270/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач Гусак М. Б.,
судді Гімон М. М., Пасічник С. С.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2019 року (суддя ШейкоТ. І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2019 року (судді Файдюк В. В., Мєзєнцев Є. І., Чаку Є. В.) у справі №826/14370/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИЛА:
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) від 12 липня 2018 року № 0036621409.
На обґрунтування своїх вимог позивачка посилалась на те, що нею не здійснюється торгівля технічно складним товаром, тому відсутній обов`язок при продажу товару використовувати реєстратор розрахункових операцій.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 19 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2019 року, позовні вимоги задовольнив.
Не погодившись із цими судовими рішеннями, ГУ ДФС у м. Києві подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права цими судами при розгляді справи, просить їх скасувати та відмовити у задоволенні позову.
ОСОБА_1 правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалась.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення - скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення в повній мірі не відповідають.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що з 31 травня 2018 року по 5 червня 2018 року уповноваженими особами відповідача згідно з наказом від 26 квітня 2018 року №7619 та на підставі направлень від 8 травня 2018 року №2769/26-15-14-09 і від 14 травня 2018 року №2807/26-15-14-09 проведено перевірку магазину за адресою: АДРЕСА_3, суб?єкта господарювання (платника податків) - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ).
За результатами проведеної перевірки складено акт (довідку) фактичної перевірки від 5 червня 2018 року №0946/26/15/14/ НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки від 5 червня 2018 року).
У Акті перевірки від 5 червня 2018 року зазначено, що в магазині позивача здійснюється торгівля технічно складним товаром, який відноситься до групи УКТЗЕД 9503, а саме: триколісними велосипедами, самокатами, ляльковими колясками, ляльками, діючими моделями зменшеного розміру, іншими іграшками, за готівкові кошти, без використання належним чином зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій.
Вчинене порушення є повторним.
На підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та пункту 1 частини першої статті 17 Закону № 265/95-ВР прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2018 року №0036621409, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 505647,38 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов послався як на те, що відповідачем неправильно застосовано розмір штрафу - 100 відсотків всього проданого ФОП ОСОБА_1 товару без застосування реєстратора розрахункових операцій, а не того, що проданий з порушенням, так і на те, що відповідачем не було спростовано факту повторного продажу технічно складного товару, зокрема мотоцикла, який відноситься до УКТЗЕД 9503, але не входить до відповідних його підгруп і на який не передбачені експлуатаційні документи, наявність яких є необхідною умовою в контексті вимог пункту 7 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 506) та відповідно до пункту 25-1 статті 1 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII "Про захист прав споживачів" для визначення такого товару технічно складним.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що позивачкою здійснювалася торгівля технічно складним товаром, тому при продажу такого товару необхідно використовувати реєстратор розрахункових операцій; на підтвердження свого висновку він навів відповідні мотиви та правове обґрунтування. Водночас, апеляційний суд указав, що пунктом 1 частини першої статті 17 Закону № 265/95-ВР передбачена відповідальність суб`єкта господарювання за повторне порушення положень цього Закону у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), однак всупереч положень зазначеного Закону до позивачки застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі суми всіх проданих товарів без використання реєстратора розрахункових операцій за весь перевіряємий період, натомість розмір штрафу повинен був розраховуватися в обсязі вартості товарів (послуг) проданих саме з порушеннями, встановленими Законом.
При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права колегія суддів виходить з такого.
Законом № 265/95-ВР встановлено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до абзацу 1 преамбули Закону № 265/95-ВР його дія поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп?ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо (стаття 2 Закону № 265/95-ВР).
Статтею 15 Закону № 265/95-ВР передбачено, що контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до ПК України.
За правилами пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Пунктом 296.10 статті 296 ПК України передбачено, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку: першої групи; другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обовʼязковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації субʼєкта господарювання як платника єдиного податку.