ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2020 року
м. Київ
cправа № 918/836/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
та представників
позивача: Хижняк А.В.,
відповідача: Цимбалюк О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Колективного підприємства "Будінвестсервіс"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2019
у справі № 918/836/18
за позовом Колективного підприємства "Будінвестсервіс"
до Служби автомобільних доріг у Рівненській області
про стягнення 1 463 726, 11 грн.,
(в судовому засіданні 21.01.2020 оголошувалась перерва до 18.02.2020),
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2018 року Колективне підприємство "Будінвестсервіс" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Служби автомобільних доріг у Рівненській області про стягнення 1 463 726, 11 грн., з яких: 1 339 516, 74 грн. основного боргу та 124 209, 37 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови укладеного договору №4 від 11.03.2015 в частині оплати наданих послуг.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 02.05.2019 (суддя Горплюк А.М.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 339 516, 74 грн. основного боргу та 124 209, 37 грн. інфляційних втрат.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 (колегія суддів у складі: Бучинська Г.Б. - головуючий, Олексюк Г.Є., Василишин А.Р.) рішення Господарського суду Рівненської області від 02.05.2019 скасовано в частині стягнення 1 014 113, 16 грн., в іншій частині рішення залишено без змін, у зв`язку з чим резолютивну частину рішення викладено в редакції, якою позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 449 612, 95 грн. основного боргу. В решті позову відмовлено.
Судами обох інстанцій встановлено, що між Колективним підприємством "Будінвестсервіс" (підрядником) та Службою автомобільних доріг в Рівненській області (замовником) 11.03.2015 укладено договір №4, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується у 2015 році на свій ризик надати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення в межах Рівненської області (обслуговування об`єктів зовнішнього освітлення, обслуговування світлофорних об`єктів) за рахунок коштів державного бюджету відповідно до умов договору, а замовник прийняти і оплатити такі послуги.
Відповідно до п. 1.3. договору обсяги послуг за цим договором, визначені в технічному завданні (додаток №1), надаються підрядником в межах фінансових ресурсів замовника, призначених на ці цілі. Обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.4. договору).
Визначення вартості послуг проводиться згідно з СОУ 42.1-37641918-085:2012 "Правила визначення вартості робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, мостів та інших транспортних споруд" (п. 3.2. договору).
Пунктами 3.3, 3.4, 3.5, 3.6 договору визначено, що вартість послуг є динамічною, при цьому не може перевищувати ціни договору і може бути змінена з дотриманням вимог законодавства за взаємною згодою сторін; замовник має право уточнити обсяг фінансування послуг протягом поточного року; у разі зміни обсягів фінансування та у випадках, визначених п.п. 3.3. договору, ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін, перегляд договірної ціни обґрунтовується розрахунками і оформлюється сторонами шляхом укладення додаткових угод, які є невід`ємною частиною договору; бюджетні зобов`язання за даним договором виникають у разі наявності в межах відповідних бюджетних асигнувань та фактичних надходжень.
Відповідно до п. 4.1 договору підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами акти приймання виконаних підрядних робіт (ф. №КБ-2в), довідка про вартість виконаних підрядних робіт (ф. №КБ-3), що складаються підрядником і подаються для підписання замовнику до 28 числа звітного місяця. Розрахунок проводиться протягом 7 робочих днів з дати підписання відповідних документів сторонами, за наявності на рахунку замовника коштів, призначених для фінансування послуг за договором.
Вартість наданих послуг, що підлягають оплаті, визначається в порядку, визначеному СОУ 42.1-37641918-085:2012 "Правила визначення вартості робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, мостів та інших транспортних споруд", по усіх складових вартості послуг, розрахованих у договірній ціні (п. 4.4. договору).
Згідно з п. 4.5 договору підрядник зобов`язується в першочерговому порядку здійснювати своєчасну оплату за використану електроенергію кожного місяця, протягом дії договору, згідно з виставленим рахунком ПАТ "Рівнеобленерго".
Пунктом 5.1 договору визначено, що строк (термін) надання послуг: січень-грудень 2015 року. Місце надання послуг автомобільні дороги державного значення в межах Рівненської області, обсяги та кількість надання послуг визначені в технічному завданні (додаток №1).
Підрядник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за використану елетроенергію (п. 6.3.5).
Згідно з п.п. 6.4.1 п. 6.4 договору підрядник має право отримувати плату за надані послуги, виходячи з фактичного надходження коштів замовнику на фінансування цих послуг.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015, а щодо фінансових зобов`язань до повного і належного їх виконання (п. 10.1).
Додатком №1 до договору сторони погодили Технічне завдання "Експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного значення в межах Рівненської області (обслуговування об`єктів зовнішнього освітлення, обслуговування світлофорних об`єктів)".
Згідно з додатком №2 до договору договірна ціна складає 6 921 363, 59 грн., у тому числі ПДВ: 1 153 560, 60 грн.
Додатковою угодою №4/4 від 08.12.2015 до договору сторони дійшли згоди доповнити п. 3.1, а саме: бюджетні зобов`язання у 2015 році за цим договором у відповідності до плану використання бюджетних коштів станом на 08.12.2015 складають 4 888 563, 95 грн. з урахуванням ПДВ.
Вказаною додатковою угодою сторони підтвердили, що на момент підписання даної додаткової угоди в сторін немає будь-яких невиконаних сторонами зобов`язань, в т.ч. по оплаті наданих послуг.
На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення в межах Рівненської області, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат по формі КБ-3, актами прийому виконаних будівельних робіт по формі КБ-2.
Відповідач здійснив оплату в розмірі 4 888 563, 95 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, копією банківських виписок.
Крім того, у період з серпня по грудень 2015 року позивачем надано відповідачу послуги з оплати вартості спожитої електричної енергії та за перетікання реактивної електричної енергії на загальну суму 1 339 516, 74 грн., що підтверджується рахунками фактури за спожиту електричну енергію, рахунками фактурами за плату за перетікання реактивної електроенергії та банківськими виписками з рахунка позивача.
При цьому, послуги з оплати вартості спожитої електричної енергії та за перетікання реактивної електричної енергії з серпня по грудень 2015 року не були включені до Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат по формі КБ-3 та Актів прийому виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в, які оплачені Службою автомобільних доріг, а були враховані у відповідну документацію за грудень.
Посилаючись на те, що відповідач вартість спожитої електричної енергії та перетікання реактивної електричної енергії з серпня по грудень 2015 року не оплатив, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що послуги на суму 1 339 516, 74 грн. надавалися позивачем в межах основного договору, а тому не потребували додаткового погодження між сторонами. Враховуючи укладення між сторонами договору, надання на виконання його умов позивачем відповідачу послуг, не проведення відповідачем при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1 339 516, 74 грн. обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню. Також судом першої інстанції перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та визнано його обґрунтованим. В свою чергу, посилаючись на те, що відповідач не навів поважних причин, з яких заяву про застосування строку позовної давності від 18.04.2019 не було заявлено в підготовчому провадженні, в судовому засіданні 23.04.2019 вказана заява залишена судом без розгляду на підставі ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та постановляючи нове, яким позов задоволено частково, апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що враховуючи укладення між сторонами договору, надання на виконання його умов позивачем відповідачу послуг, не проведення відповідачем при цьому всіх належних розрахунків і платежів, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу за період серпень-грудень 2015 року в сумі 1 339 516,74 грн. є обґрунтованими. Разом з тим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява про застосування позовної давності не є заявою з процесуального питання та не може вважатись заявою по суті справи у розумінні норм ст. 161 ГПК України, оскільки до заяв по суті справи згідно ст. 161 ГПК України відносяться виключно заяви, визначені цим Кодексом, у зв`язку з чим суд першої інстанції помилково залишив заяву без розгляду з посиланням на норми ст. 207 ГПК України. Встановивши при цьому, що відповідачем не здійснено оплату послуг позивача з оплати електричної енергії, що є підставою для стягнення заборгованості, водночас строк позовної давності за вимогою позивача за період серпень-листопад 2015 року сплив, що є підставою для відмови в позові в частині стягнення заборгованості за вказаний період, з урахуванням застосування наслідків спливу строків позовної давності відносно здійснених позивачем нарахувань за період серпень-листопад 2015 року, апеляційний суд зазначив, що до стягнення з відповідача підлягають кошти за електричну енергію на загальну суму 449 612, 95 грн., яка складається з вартості спожитої теплової енергії та плати за перетікання реактивної електроенергії за грудень 2015 року. Що ж до заявленої до стягнення суми інфляційних втрат суд дійшов висновку, що вони з визначеним позивачем індексом інфляції 3% (що не відповідає індексу інфляції за період з 01.01.2016 по 31.12.2018) не ґрунтуються на вимогах закону, а тому задоволенню не підлягають.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на те, що підрядник зобов`язується здійснювати своєчасну оплату за використану електроенергію, відповідно до виставленого рахунку ПАТ "Рівнеобленерго". Умовами договору № 4 не передбачено, що послуги позивача по оплаті за спожиту електричну енергію та перетікання реактивної електроенергії повинні бути виставлені відповідачу у період фактичного споживання електроенергії, а не з моменту проведення позивачем оплати на підставі спірних рахунків. Скаржник вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що в спірних правовідносинах закінчився строк позовної давності, оскільки суд помилково відраховує перебіг строку від дати зазначено в рахунку фактурі, тоді як правильно відраховувати з дати підписання відповідних документів. Також зазначає, що суд не врахував положення п. 10.1 договору, згідно з якими останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015, а щодо фінансових зобов`язань - до повного і належного їх виконання.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.01.2020 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 10.01.2020.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 10.01.2020 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач просить останню залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись правильність висновків, викладених у ній, та помилковість доводів скаржника.
Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представників сторін, переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного, а також рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За положеннями ст.ст. 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судами обох інстанцій встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, які за своєю правовою природою є договором підряду.
Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 4 ст. 882 ЦК України ввизначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Разом з тим, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
Так умовами договору погоджено, що підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами акти приймання виконаних підрядних робіт (ф. №КБ-2в), довідка про вартість виконаних підрядних робіт (ф. №КБ-3), що складаються підрядником і подаються для підписання замовнику до 28 числа звітного місяця. Розрахунок проводиться протягом 7 робочих днів з дати підписання відповідних документів сторонами, за наявності на рахунку замовника коштів, призначених для фінансування послуг за договором (п. 4.1).
Згідно з п. 4.5 договору підрядник зобов`язується в першочерговому порядку здійснювати своєчасну оплату за використану електроенергію кожного місяця, протягом дії договору, згідно виставленого рахунку ПАТ "Рівнеобленерго".
Пунктом 6.1.2 договору передбачено, що замовник зобов`язаний оплатити надані підрядником послуги, виходячи з фактичного надходження коштів замовнику та фінансування цих послуг.
При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що з пояснень працівників КП "Будінвестсервіс" вбачається наступний порядок ведення господарської діяльності з відповідачем в межах виконання робіт за договором № 4, а саме: до 25-го числа місяця працівники позивача подавали звіт про спожиту електроенергію у підрозділи Рівнеобленерго (Радивилівський, Корецький, Гощанський, Дубенський, Рівненський, Здолбунівський, Рівненський міський район електричних мереж); після 25-го числа отримували рахунки-фактури за спожиту активну та реактивну електроенергію та вносили дані з рахунків у акти виконаних робіт КБ-2в; до 28-го числа місяця позивач подавав відповідачу, підписані акти, які в подальшому зберігались у відповідача до надходження відповідних сум для оплати (покази свідка в судовому засіданні 12.04.2019, письмові пояснення КП "Будінвестсервіс").
Крім того, з показів свідків вбачається, що акти КБ-2в, в які врахована електроенергія за серпень-грудень 2015 року, подавались відповідачу вчасно до 28-го числа звітного місяця, але без зазначення місяця, в якому ці роботи були виконані по вказівці керівництва відповідача. Однак, станом на кінець грудня 2015 року відповідач роботи не оплатив та не повернув підписані акти КБ-2в, які знаходились у нього. За таких обставин, позивач був змушений повторно роздрукувати акти, в які врахована електроенергія за серпень-грудень 2015 року та надати відповідачу для підпису та оплати (письмові пояснення КП "Будінвестсервіс"). Даними поясненнями спростовано твердження позивача, викладені в відповіді на відзив, щодо неможливості сформувати акти, на підставі яких просить стягнути вартість спожитої електроенергії у період серпень-листопад 2015 року у зв`язку з отриманням рахунків-фактур за серпнень-грудень у грудні 2015 року.