ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2020 року
м. Київ
cправа № 908/807/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Кушнір І.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
та представників
позивача: Горбовий В.А.,
відповідача: Зубков А.В.,
третьої особи: не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті", що діє в Україні через представництво "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2019
та рішення Господарського суду Запорізької області від 13.11.2018
у справі № 908/807/18
за позовом Акціонерного товариства "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті" (Турецька республіка), що діє в Україні через представництво "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна транспортна компанія-1", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС",
про відшкодування шкоди у розмірі 2 929 831,10 грн., завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2018 року Акціонерне товариство "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті" (Турецька республіка), що діє в Україні через представництво "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті", звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна транспортна компанія - 1" про відшкодування шкоди у розмірі 2 929 831,10 грн., завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.07.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС".
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.11.2018 (колегія суддів у складі: Проскуряков К.В. - головуючий, Азізбекян Т.А., Мірошниченко М.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2019 (колегія суддів у складі: Іванов О.Г. - головуючий, Кощеєв І.М., Березкіна О.В.) змінено мотивувальну частину рішення місцевого господарського суду в редакції постанови, решту рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Судами обох інстанцій встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 378521, складеного 16.12.2017 о 09-00 год. поліцейським СРПП Запорізького РВП ст. сержантом поліції Голощаповим А.С., 16.12.2017 о 04-40 год., водій відповідача ОСОБА_2, на автомобільній дорозі 11-08 сполученням Запоріжжя-Дніпро-Бориспіль, керуючи вантажним автомобілем DAF д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом "KRONE" д.н.з. НОМЕР_4, не витримав безпечну швидкість руху, не врахував дорожні умови, внаслідок чого скоїв наїзд на припарковану спецтехніку, а в тому числі каток д.н.з. НОМЕР_6, після чого каток продовжив некерований рух та скоїв наїзд на каток д.н.з. НОМЕР_7, після чого некерований каток продовжив некерований рух та скоїв наїзд на асфальто-збиральник "WERGEN" д.н.з. НОМЕР_8, після чого асфальто-збиральник продовжив некерований рух та скоїв наїзд на каток д.н.з. НОМЕР_12.
В цьому протоколі встановлено, що ОСОБА_2 є водієм транспортного засобу DAF FT XF- 105.460, номерний знак НОМЕР_3, який належить відповідачу. Крім того, водій надав свої пояснення по суті порушення наступного змісту: у зв`язку із сильним туманом не побачив дорожнього знаку, з протоколом ознайомлений.
В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено про те, що будь-який колісний транспортний засіб, в тому числі спеціальна техніка, що належить АТ "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті" отримала механічні пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю водія відповідача.
Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 06/03 від 06.03.2018, проведеного судовим експертом автотоварознавцем ОСОБА_3, вартість матеріальних збитків, завданих власнику дорожнього катка Bomag BW202 AD-4, реєстраційний номер НОМЕР_9, з технічної точки зору, в результаті ДТП, в цінах станом на час звернення виконавця цієї експертизи, становить 2 929 831, 10 грн.
У висновку також зазначено, що виклик зацікавлених осіб на огляд, при необхідності, у відповідності до нормативно-правових документів здійснює замовник. Замовником було здійснено виклик другого учасника ДТП - ТОВ "Міжнародна транспортна компанія - 1", код 40926099, водій ОСОБА_2, автомобіль: DAF FT XF- 105, д.н.з. НОМЕР_3 ) телеграмою на 09.02.2018 на 12:00 год. на огляд за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 22, але представник вказаної сторони на огляд в зазначений час та місце не прибув, тому огляд було здійснено без його участі.
Крім того, у висновку вказано, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням втрати товарної вартості на момент оцінки перевищує дійсну (ринкову) вартість КТЗ без урахування аварійних пошкоджень, отже, даний КТЗ відновлювати економічно недоцільно і вартість матеріального збитку, заподіяної власнику, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент проведення дослідження.
В свою чергу, у постанові Іллічівського міського суду Одеської області від 13.03.2018 у справі №501/334/18 встановлено, що ОСОБА_2 своїми діями, які виразились в порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, скоїв правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП. ОСОБА_2 свою вину визнав. Зазначеною постановою суду ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 16.05.2018 у справі №501/334/18 постанову судді Іллічівського районного суду Одеської області від 13.03.2018 скасовано. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2, закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. При розгляді апеляційної скарги на постанову Іллічівського районного суду Одеської області від 13.03.2018 було встановлено, що "орган який склав протокол про адміністративне правопорушення та суддя суду першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення вимог ст. 268, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 277-2 КУпАП дотримались не в повному обсязі, - не надали належної оцінки доказам, що містяться в матеріалах справи, а також не встановили обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи".
Представництво "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті" 26.03.2018 звернулось до ТОВ "Міжнародна транспортна компанія - 1" з вимогою про відшкодування збитків, завданих в результаті ДТП 16.12.2017 в розмірі 2 929 831,10 грн.
Вказану вимогу відповідачем було отримано та направлено відповідь №310 від 24.04.2018, в якій він, крім іншого, просив надати інформацію, який саме із зазначених у постанові Іллічівського міського суду Одеської області від 13.03.2018 асфальтоукладник або каток є колісним транспортним засобом марки - каток дорожній Bomag BW202 AD-4. Однак, відповіді від позивача не отримав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що лише суд загальної юрисдикції наділений повноваженнями встановлювати наявність (відсутність) порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Оскільки у постанові Апеляційного суду Одеської області від 16.05.2018 у справі №501/334/18 не встановлено факту протиправної поведінки та вини ОСОБА_2 під час скоєння ДТП, яка сталась 16.12.2017, то позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності в діях водія відповідача протиправної поведінки та його вини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою, тому заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню. Судом також враховано, що у протоколі та схемі про ДТП відсутні дані, які б підтверджували правомірність перебування техніки позивача у місці ДТП та позивачем не надано суду відповідного ордеру для огляду. Також відсутні дані про освітлення техніки, яка перебувала на автомобільній дорозі 11 08 сполученням Запоріжжя - Дніпро - Бориспіль у місці ДТП, які б могли спростувати твердження відповідача, що він не мав змоги уникнути зіткнення.
Постановою суду апеляційної інстанції змінено мотивувальну частину рішення, та зазначено, що: постанова Апеляційного суду Одеської області від 16.05.2018 у справі №501/334/18 взагалі не є обов`язковою, оскільки нею не притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, а для господарського суду на час винесення оскаржуваного рішення дана постанова була обов`язковою лише в питанні, чи мало місце порушення правил дорожнього руху, внаслідок чого причинені механічні пошкодження транспортним засобам, що належать позивачу, тобто чи мала місце подія правопорушення, та чи вчинено це порушення саме громадянином ОСОБА_2 , тобто чи є в діях останнього склад правопорушення, передбаченого ст. 124КУпАП; висновком експерта за результатами проведення судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 1256/1257-19 від 09.08.2019 встановлена неправомірна (протиправна) діяльність (поведінка) відповідача, яка знаходиться у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою (зіткненням транспортних засобів); висновок господарського суду про те, що у протоколі та схемі про ДТП відсутні дані, які б підтверджували правомірність перебування техніки позивача у місці ДТП, суперечить Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015, оскільки даним нормативним актом не передбачено фіксування саме у протоколі та у схемі ДТП даних, які б підтверджували правомірність перебування автомобільної техніки у місці ДТП або даних про наявність/відсутність ордеру на право виконання ремонтних робіт; вина відповідача, який здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, презюмується, тому саме відповідач відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (відповідачем не доведено, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу позивача). Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджено причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою відповідача, тому саме з цієї підстави, а також з підстави не встановлення точного розміру майнової шкоди заявлені позовні вимоги щодо відшкодування збитків, завданих водієм ТОВ "МТК-1" в результаті експлуатації джерела підвищеної небезпеки майну позивача не підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про те, що: відповідач, як роботодавець, повинен відшкодовувати шкоду, завдану його працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків; висновком експерта за результатами проведення судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 1256/1257-19 від 09.08.2019 встановлена неправомірна (протиправна) діяльність (поведінка) відповідача, яка знаходиться у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою (зіткненням транспортних засобів), - проте безпідставно та необґрунтовано зазначив, що матеріалами справи не підтверджено причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою відповідача, а розмір майнової шкоди не відповідає ст. 30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (оскільки позивачем було обрано спосіб захисту у вигляді стягнення шкоди саме з її заподіювача, а не зі страховика).
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.12.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13.02.2020 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 16.01.2020.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 21.01.2020 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, поданий 16.01.2020, у якому він просить останню залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, зазначаючи, що хоча суд апеляційної інстанції і врахував висновок експерта, який виконаний з грубим порушення законодавства та на підставі непідтверджених та неправдивих даних, однак навіть отримані відповіді не доводять необхідного складу цивільного правопорушення для стягнення збитків, як і не містять відповідних доказів матеріали самої справи.
Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представників сторін, переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
За приписами ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що збитки визначаються як втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, підставою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків є повний склад правопорушення, як-то: неправомірна (протиправна) діяльність (бездіяльність) учасника господарських відносин; збитки, як результат такої діяльності; причинний зв`язок між неправомірною (протиправною) діяльністю (бездіяльністю) учасника господарських відносин та збитками; вина учасника господарських відносин.
Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Частинами 1 та 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що її було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК України, п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.
Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, тобто не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Апеляційним судом встановлено, що відповідач на момент дорожньо-транспортної пригоди володів транспортними засобами - вантажним автомобілем DAF д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом "KRONE" д.н.з. НОМЕР_4, використання, зберігання або утримання яких створює підвищену небезпеку, та фактично використовував їх у своїй господарській діяльності, а водій ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем та виконував трудові обов`язки, тому саме відповідач, як роботодавець, повинен відшкодувати шкоду, завдану його працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків джерелом підвищеної небезпеки згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України.
Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що постанова Апеляційного суду Одеської області від 16.05.2018 у справі №501/334/18 не має обов`язкового (преюдиціального) значення для вирішення справи № 908/807/18, оскільки у ній суд встановив лише недоліки протоколу про адміністративне правопорушення та порушення судом першої інстанції вимог ст. 268, 245, 280 КУпАП при розгляді справи, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, а не через відсутність події правопорушення чи відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення. При цьому у зазначеній вище постанові судом не встановлено обставин дій чи бездіяльності громадянина ОСОБА_2, стосовно якого ухвалена постанова, а саме не встановлено, чи мало місце порушення правил дорожнього руху, внаслідок чого спричинено механічні пошкодження транспортним засобам, що належать позивачу, тобто чи мала місце подія правопорушення, та чи вчинено це порушення саме громадянином ОСОБА_2, тобто чи є в діях останнього склад правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП.
З метою вирішення питання про відповідність чи невідповідність дій водія вимогам Правил дорожнього руху України та про наявність чи відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та заподіяною матеріальною шкодою, апеляційним господарським судом було призначено судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, і на вирішення експерта поставлено наступні питання: 1) як повинен був діяти в даній ситуації, враховуючи дорожню обстановку, водій ОСОБА_2 згідно з вимогами Правил дорожнього руху України?; 2) чи є невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України в діях водія вантажного автомобілю ОСОБА_2, якщо так, то чи знаходяться вони в причинному зв`язку з подією зіткнення транспортних засобів? 3) чи відбулось пошкодження асфальтоукладника д.н.з. 172497 (катка дорожнього Bomag BWAD02 AD-4) саме внаслідок зіткнення з ним вантажного автомобіля DAF д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом "KRONE" д.н.з. під керуванням ОСОБА_2 .? 4) чи мав водій ОСОБА_2 технічну можливість запобігти дорожньо-транспортну пригоду і зіткнення транспортних засобів? 5) чи були виставлені тимчасові дорожні знаки, бар`єри й інші технічні засоби організації руху згідно зі схемою, узгодженою із службою та органом безпеки дорожнього руху МВС України, відповідно до вимог СОУ 45.2-00018112-006:2006 та проектно-кошторисної документації, що передбачено пунктом 2 ордера №1030 від 19.09.2017, на ділянці автодороги Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через м. Кременчук)-Маріуполь на ділянці км 450+455-км 474+193 станом на момент ДТП 16.12.2017? 6) чи були укріплені кам`яними матеріалами узбіччя в місцях стоянки механізмів та устаткування, а також у місцях з`їзду з дороги, що передбачено пунктом 2 ордера №1030 від 19.09.2017 станом на момент ДТП 16.12.2017? 7) чи були виконані вимоги п.п. 1.37 п. 33.1 розділу 33 Правил дорожнього руху та інших підзаконних нормативно-правових актів, державних стандартів для перекриття ділянки автодороги Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через м. Кременчук)-Маріуполь на ділянці км 450+455-км 474+193 станом на момент ДТП 16.12.2017? 8) якщо були порушення будь-яких Законів, підзаконних нормативно-правових актів, державних стандартів, які встановлюють обов`язкові до виконання приписи для перекриття ділянки автодороги Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через м. Кременчук)-Маріуполь на ділянці км 450+455-км 474+193, то чи знаходяться такі порушення у причинно-наслідковому зв`язку з причиною ДТП, що сталася 16.12.2017? 9) чи можливо встановити точне місце ДТП, що сталася 16.12.2017, на підставі наявних матеріалів справи? Чи сталося ДТП 16.12.2017 року саме на ділянці автодороги Н-08 Бориспіль-Дніпро- Запоріжжя (через м. Кременчук)-Маріуполь на ділянці км 450+455-км 474+193? 10) чи можливо встановити точне місце розташування дорожньої техніки, зазначеної на схемі місця ДТП, яка сталася 16.12.2017, на підставі наявних матеріалів справи?