ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 909/1190/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Белегая ігоря Богдановича на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2019 (суддя Скапровська І. М.) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 (головуючий суддя Матущак О. І., судді Бонк Т. Б., Якімець Г. Г.) у справі за позовом Рогатинської міської ради до Фізичної особи-підприємця Белегая Ігоря Богдановича про зобов`язання приватного підприємця Белегая Ігоря Богдановича у трьохмісячний термін звільнити орендовану ділянку від будівельних матеріалів та повернути її Рогатинській міській раді у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду за актом приймання-передачі від 29.06.2006.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 14.12.2017 Рогатинська міська рада Івано-Франківської області (далі - Позивач, Рада) звернулася до Приватного підприємця Белегая Ігоря Богдановича (далі - Відповідач) з позовом про розірвання зареєстрованого у Рогатинському районному відділі Івано-Франківської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 31.01.2007 за № 040730800009 договору оренди землі № 187 від 29.06.2006 (далі - Договір оренди) між Позивачем та Відповідачем; зобов`язання Відповідача у трьохмісячний термін звільнити орендовану земельну ділянку від будівельних матеріалів та повернути її Позивачу у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду за актом приймання-передачі від 29.06.2006.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не надав Позивачу документів, які б спростовували факт тривалого (більше десяти років) невикористання ним земельної ділянки за цільовим призначенням, що є порушенням умов Договору оренди та достатньою підставою для його дострокового розірвання згідно зі статтею 143 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статтею 32 Закону України "Про оренду землі". Таким чином невикористання орендарем земельної ділянки за цільовим призначенням протягом одинадцяти років є істотним порушенням умов Договору оренди та безумовною підставою для розірвання цього Договору. Крім того в Договорі крім істотних умов, визначених частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі", сторони визначили умову, що може вплинути на припинення дії Договору оренди - невикористання земельної ділянки протягом трьох років підряд для здійснення будівництва торгово-офісного приміщення.
2. Розгляд справи судами
2.1. 07.03.2018 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив закрити провадження у справі в частині вимоги про розірвання зареєстрованого у Рогатинському районному відділі Івано-Франківської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 31.01.2007 за № 040730800009 Договору оренди між Позивачем та Відповідачем.
2.2. 27.04.2018 Господарський суд Івано-Франківської області вирішив позов задовольнити; приватному підприємцю Белегаю Ігорю Богдановичу у трьохмісячний термін звільнити земельну ділянку, загальною площею 0,0625 га, яка знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Рогатин, вул. Галицька від будівельних матеріалів та повернути її Раді у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, за актом приймання-передачі від 29.06.2006.
2.3. Вказане рішення залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.07.2008 та постановою Верховного Суду від 27.11.2018.
2.4. Судові рішення мотивовані тим, що Договір № 5, на який посилається Відповідач, укладений на три роки, тобто до 04.01.2017, а з поданих Відповідачем витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 08.12.2017 та від 11.04.2018 випливає, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнято державним реєстратором 08.12.2017, тобто після закінчення дії договору, який є підставою виникнення іншого речового права - права оренди, що реєструється. Таким чином, державний реєстратор зареєстрував договір, строк дії якого закінчився і який втратив свою чинність, тобто реєстратор визнав і підтвердив неіснуюче право. При цьому, одночасна реєстрація основної та додаткової угоди, як це було здійснено у цьому випадку, не допускається відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Крім того договір оренди землі укладається на підставі рішення органу місцевого самоврядування (стаття 116 ЗК України), яке Відповідачем не надано, а представник Позивача факт існування такого рішення заперечив. Отже Договір № 5 та додаткова угода до нього від 24.02.2017 є недійсними (нікчемними) правочинами в силу закону, тому не створюють юридичних наслідків (статті 215 - 216 ЦК України). На час здійснення реєстрації незавершеного будівництва у Відповідача не було ні права користування, ні права власності на земельну ділянку, отже у Відповідача відсутні правові підстави для використання земельної ділянки, а доказів її повернення Позивачу матеріали справи не містять.
3. Короткий зміст заяви про перегляд за нововиявленими обставинами
3.1. 01.04.2019 Відповідач звернувся до місцевого господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, у якій просив відкрити провадження за цією заявою, викликати та допитати як свідка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.04.2018, ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
3.2. Заява мотивована тим, що колишній голова Ради ОСОБА_2 18.03.2019 повідомив Відповідача про те, що підставою укладення Договору № 5 від 04.01.2014 у зазначений період було рішення Ради, яке приймалося приблизно у період жовтень - листопад 2013 року, і це рішення має бути у володінні Ради. Про те, що перед укладенням вказаного Договору № 5 та додаткової угоди до нього Рада приймала відповідні рішення на пленарному засіданні сесії також зазначив ОСОБА_1 при зустрічі з Відповідачем у середині березня 2019 року. Також ОСОБА_1 передав Відповідачу ряд документів щодо будівництва об`єкта за 2008 - 2009 роки, які зберігалися у нього як генпідрядника. Суд першої інстанції під час розгляду цієї справи по суті не враховував наявний технічний паспорт об`єкта незавершеного будівництва торгівельно-офісного комплексу по АДРЕСА_1 . Наведені обставини, на думку заявника, є нововиявленими та мають істотне значення для цієї справи.
4. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4.1. 16.05.2019 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.11.2019, відмовив Відповідачу у задоволенні заяви про перегляд рішення від 27.04.2018 за нововиявленими обставинами; рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.04.2018 залишив у силі.
4.2. Прийняті у справі судові рішення мотивовані тим, що питання наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого Позивач міг би укласти/продовжити договір оренди, вже було предметом дослідження судами у цій справі, отже заяви колишнього голови ради ОСОБА_2 та генпідрядника ОСОБА_1 про наявність рішення сесії Ради, на підставі якого укладався Договір оренди № 5 від 04.01.2014, не можуть вважатися нововиявленими обставинами у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
5. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5.1. Відповідач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.11.2019, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі
6.1. Суд залишив поза увагою подане представником Відповідача 15.05.2019 клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на необхідність взяти участь в іншому судовому засіданні, призначеному на 16.05.2019 о 14 год 00 хв. в Золочівському районному суді міста Миколаєва.
6.2. Клопотання представника Відповідача, подане 06.11.2019, про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю перебувати протягом 07.11.2019 по 09.11.2019 у Харківській області при здійсненні слідчих дій у кримінальному провадженні № 12019220000001160 судом апеляційної інстанції проігнороване, що свідчить про порушення статті 59 Конституції України.
6.3. Суд не розглянув клопотання від 18.04.2019 про долучення доказів, поданих доказів до матеріалів справи, не долучив і зазначені доводи проігноровані судом апеляційної інстанції, наведене свідчить про порушення судами попередніх інстанцій вимог статей 13, 86, 238, 282 ГПК України.
6.4. Суд не виконав вимоги пункту 6 частини першої статті 267 ГПК України, оскільки не вирішив клопотання сторони справи про виклик свідка, а також не надав оцінку поданим у справі доказам, а саме висновку експертного дослідження № 709/710/19-28 від 31.05.2019, що є підставою для скасування судового рішення відповідно до частини третьої статті 310 ГПК України.
6.5. Судами не розглянуті клопотання про виклик та допит свідків, з яких вбачаються нововиявлені обставини, що також підтверджується у самому змісті оскаржуваних судових рішень.
6.6. Про докази щодо здійснення заходів із будівництва не було відомо сторонам та суду під час судового розгляду, оскільки зберігалися у ОСОБА_1, а судове рішення про зобов`язання звільнити земельну ділянку від будівельних матеріалів прямо порушує права останнього та свідчить про наявність нововиявлених обставин, які істотно впливають на розгляд цієї справи.
6.7. Нововиявлені обставини, що вбачається із висновку експертного дослідження № 709/710/19-28 від 31.05.2019, свідчать про те, що Позивачем неправильно обраний спосіб захисту, оскільки не є співрозмірним між його метою та порушеними правами і інтересами Скаржника та ОСОБА_1, якого не було залучено до участі у справі, що є підставою відповідно до вимог пункту 8 частини третьої статті 310 ГПК України для скасування судових рішень. Суди не навели жодного обґрунтування, які б одночасно виправдовували таке втручання та підтверджували б справедливу рівновагу між суспільним та приватним інтересами.
6.8. Дії Позивача, який спочатку уклав Договір оренди та у подальшому підписав додаткову угоду до цього договору, потім пред`явив позов про розірвання цього ж Договору оренди та про зобов`язання звільнити земельну ділянку суперечать його попередній поведінці та є недобросовісними.