ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2020 року
Київ
справа №815/5271/16
адміністративне провадження №К/9901/21342/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Одеського обласного військового комісаріату
про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Одеського обласного військового комісаріату
на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року (постановлену у складі головуючого судді Шляхтицького О.І.),
В С Т А Н О В И В :
11 жовтня 2016 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про визнання протиправним рішення ТВО військового комісара Одеського обласного військового комісаріату Боброва Д.В. №7337 від 26 вересня 2016 року про відмову у задоволенні заяви про визнання ОСОБА_1 ветераном військової служби; зобов`язання Одеського обласного військового комісаріату визнати ОСОБА_1 на підставі пункту п`ятого частини першої статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" та пункту 12 статті 1 Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей", ветераном військової служби.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року позов задоволений.
На зазначену постанову суду Одеський обласний військовий комісаріат подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року апеляційну скаргу Одеського обласного військового комісаріату залишено без руху. Запропоновано Одеському обласному військовому комісаріату у тридцятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Одеського обласного військового комісаріату від 19 грудня 2016 року та докази підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказаної постанови.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у відкритті провадження за апеляційною скаргою відповідача відмовлено.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач звернувся з апеляційною скаргою із пропуском строків на апеляційне оскарження та відсутністю поважних підстав для поновлення такого строку. Зокрема, судом апеляційної інстанції було зазначено, що відсутність та/або обмежене фінансування установи не може бути підставою як для звільнення його від сплати судового збору, так і для поновлення процесуального строку, встановленого законом.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до цього суду.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що на час подання військкоматом апеляційної скарги по даній судовій справі та в подальшому у час наданий судом для усунення недоліків апеляційної скарги судовий збір військкоматом сплачено не було у зв`язку із відсутністю відповідних коштів на рахунку військкомату на ці цілі. Саме несплата судового збору була причиною повернення апеляційної скарги, жодних інших процесуальних порушень відповідачем допущено не було. Відповідач зазначає, що відсутність відповідних коштів на рахунках військкомату призвело до неможливості здійснити оплату судового збору за подачу апеляційної скарги та є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Тому, на його думку, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції є необґрунтованою та незаконною, прийнятою на підставі однобічного та неповного вивчення даної судової справи, у зв`язку із чим підлягає скасуванню.
Позиція інших учасників справи
Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 815/5271/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Згідно з пунктом 4 Перехідних положень КАС України касаційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду.
Верховний Суд ухвалою від 19 лютого 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу № 815/5271/16 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 20 лютого 2020 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків суду апеляційної інстанції та доводів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року відповідає, а викладені в касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Згідно з частиною другою статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У відповідності до частини четвертої статті 189 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до частини другої статті 49 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Згідно з частиною першою статті 71 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як було зазначено вище, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року адміністративний позов було задоволено.
З матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваної постанови скаржником було отримано 5 січня 2017 року, а отже, у відповідності до статті 186 КАС України, останнім днем подачі апеляційної скарги було 15 січня 2017 року.
З апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції скаржник звернувся до суду лише 30 березня 2017 року, а отже, з пропуском строку звернення, визначеного частиною другою статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення), що не заперечується відповідачем.