ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2020 року
Київ
справа №816/868/17
адміністративне провадження №К/9901/38413/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року (судді: Жигилій С.П., Перцова Т.С., Дюкарева С.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд Україна" до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування вимоги,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
Товариство з обмеженою відповідальністю "Променергобуд Україна" звернулося до суду з адміністративним позовом до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування вимоги від 18 квітня 2017 року № 02/1980 про надання інформації.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що вимога про надання інформації є неправомірною, оскільки відсутні докази законності її направлення (інформація про порушення справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції або інформація про проведення перевірки із зазначенням реквізитів розпорядчого акту). При цьому запитувана відповідачем інформація має конфіденційний характер про господарську діяльність товариства, що у свою чергу зачіпає права та законні інтереси контрагентів товариства.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 червня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні вимоги діяв на підставах, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Законами України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції" з використанням цих повноважень з метою, з якою вони надані.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволені. Скасовано вимогу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18 квітня 2017 року № 02/1980 про надання інформації.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що перелік питань, щодо яких вимагалось надати інформацію, суперечить предмету дослідження, а саме для дослідження ринку закупівель товарів, робіт та послуг.
Витребувані відповідачем документи направлені виключно на дослідження конкретних торгів та свідчать виключно про те, що факт витребування документів є підставою проведення перевірки та жодним чином не для дослідження ринку відповідно до статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України".
Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг.
Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України вказує на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Скаржник вказує на те, що положення Закону України "Про Антимонопольний комітет" вказують на можливість запиту будь-якої інформації у суб`єктів господарювання та органів владних повноважень, для встановлення наявності або відсутності порушень конкурентного законодавства, тобто, перелік питань, зазначених у вимозі про надання інформації, що надсилається до суб`єкта господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, іншим юридичним особам, їх структурним підрозділам, філіям, представництвам, або їх посадовим особам та працівникам, фізичним особам формується у зв`язку з необхідністю отримання певної інформації для проведення конкретного дослідження.
Позиція інших учасників справи.
Відзиву на касаційну скаргу надходило.
Рух касаційної скарги
Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України ухвалою від 07 листопада 2017 року відкрив касаційне провадження на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року.
05 лютого 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (суддя-доповідач) Анцупова Т.О., (судді) Стародуб О.П., Кравчук В.М.
За результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (суддя-доповідач) Загороднюк А.Г. (судді), Єресько Л.О., Соколов В.М.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
18 квітня 2017 Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України на адресу позивача направило вимогу про надання інформації, якою зобов`язано протягом 10 днів з дня отримання надати відповідну інформацію визначену у вимозі № 02/1980.
Не погодившись із зазначеною вимогою, ТОВ "Променергобуд Україна" звернулося до адміністративного суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства згідно частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Статтею четвертою КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними у статті 19 КАС, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).
Відповідно до статті 3 Закону України від 26 листопада 1993 року № 3659-XII "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон № 3659-XII) основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно з частинами першою та другою статті 12 Закону № 3659-XII для реалізації завдань, покладених на АМК, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення АМК, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення.
За приписами статті 22 Закону № 3659-XII розпорядження, рішення та вимоги органу АМК, голови територіального відділення АМК, вимоги уповноважених ними працівників АМК, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу АМК, голови територіального відділення АМК, вимог уповноважених ними працівників АМК, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.