1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



19 лютого 2020 року

Київ

справа №826/1502/15

адміністративне провадження №К/9901/43941/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Саприкіної І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2015 (головуючий суддя: Кузьменко В.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 (головуючий суддя: Земляна Г.В., судді: Межевич М.В., Сорочко Є.О.) у справі № 826/1502/15 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" Чернявської О.С., Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" Тимошенка К.В., третя особа: Публічне акціонерне товариство "Міський комерційний банк" про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,



В С Т А Н О В И В:

31.01.2015 ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-1, Фонд), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк" Чернявської О.С. (далі - відповідач-2, Уповноважена особа Фонду Чернявська О.С.), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

визнати протиправною бездіяльність відповідач-2 щодо невнесення позивачки до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором строкового банківського вкладу від 26.05.2014 №2630/09/185364, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ "Міський комерційний банк";

визнати протиправною бездіяльність Фонду щодо невнесення позивачки до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за договором строкового банківського вкладу від 26.05.2014 №2630/09/185364, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ "Міський комерційний банк";

зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк" Тимошенка К.В. включити позивачку до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, шляхом надання до Фонду інформації стосовно долучення позивачки до переліку вкладників ПАТ "Міський комерційний банк", яким необхідно здійснити виплати відшкодування у межах ліміту 200 000,00 грн;

зобов`язати Фонд включити позивачку до загального реєстру вкладників для здійснення виплати коштів за вкладами в ПАТ "Міський комерційний банк" за рахунок Фонду за договором строкового банківського вкладу від 26.05.2014 №2630/09/185364, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ "Міський комерційний банк".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПАТ "Міський комерційний банк".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2015 залучено до участі у справі в якості відповідача Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" Тимошенка К.В. (далі - відповідач-3, Уповноважена особа Фонду Тимошенко К.В.).

Постановою Окружного адміністративного суду від 20.04.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017, в задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що ні позивачкою, ні на користь позивачки не укладались договори банківського вкладу (депозиту) або банківського рахунку, позивачка не є власником іменного депозитного сертифіката.

Водночас акцентували увагу, що вкладником ПАТ "Міський комерційний банк" відповідно до Договору строкового банківського вкладу №2630/09/185364 від 26.05.2014, є саме ОСОБА_2 - представник позивача.

За позицією судів попередніх інстанцій, в розумінні Закону України від 23.02.2012 №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI), ОСОБА_1 не є вкладником ПАТ "Міський комерційний банк", а тому не має права на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 25.07.2017 подала на адресу Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017, ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що переуступка права вимоги відбулась до запровадження в ньому тимчасової адміністрації, про що було повідомлено банк. Скаржниця звертає увагу, що строк дії договору строкового банківського вкладу №2630/09/185364 закінчився 26.08.2014, та вважає, що відповідно до пункту 1 частини 6 статті 36 Закону № 4452-VI має право отримати кошти в межах гарантованої суми за договором банківського вкладу, строк дії якого закінчився під час дії тимчасової адміністрації.

Також скаржниця стверджує, що після укладення договору про відступлення права вимоги на частину вкладу за договором № 2630/09/185364 набула всі права первісного кредитора, які належали ОСОБА_2, та вважає, що вона є вкладником за зазначеним договором.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.07.2017 відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу із суду першої інстанції.

14.08.2017 від Уповноваженої особи Фонду надійшло заперечення, де вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення за відсутності підстав для включення позивачки до реєстру вкладників, оскільки між нею та банком не укладався договір банківського вкладу або рахунку. Також стверджує, що вимоги позивачки до відповідачів не підлягають задоволенню, так як задоволення вимог кредиторів банку здійснюється виключно в порядку черговості, передбаченому Законом № 4452-VI.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

22.03.2018 цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

В порядку статті 31, пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О. (головуючий суддя) за результатами автоматизованого розподілу від 14.06.2019 у справі визначений новий склад суду (головуючий суддя: Чиркін С.М., судді: Саприкіна І.В., Єзеров А.А.).

Ухвалою Верховного Суду від 17.02.2020 справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту встановлення судами фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ОСОБА_2 (вкладник) та ПАТ "Міський комерційний банк" укладено договір строкового банківського вкладу "Ваш стабільний" (з виплатою відсотків щомісячно) від 26.05.2014 №2630/09/185364, за умовами якого банк приймає від вкладника грошові кошти на строковий депозитний рахунок на наступних умовах: валюта депозиту: долар; строк депозиту: 92 дні; процентна ставка: 11%; сума вкладу: 81 800,00 доларів США.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 27.08.2014, укладеного між ОСОБА_2 (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор, позивачка), первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає вимоги до ПАТ "Міський комерційний банк" і стає кредитором за договором строкового банківського вкладу "Ваш стабільний" від 26.05.2014 №2630/09/185364; за цим договором новий кредитор одержує право вимагати від ПАТ "Міський комерційний банк" належного виконання зобов`язань за основним договором щодо повернення частини вкладу у розмірі 13 677,95 доларів США, що на момент укладання даного договору за курсом Національного банку України становить 195 000,00 грн.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 №732 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 20.11.2014 №124 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Міський комерційний банк", згідно з яким з 21.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ "Міський комерційний банк".

Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Міський комерційний банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Рязанцева А.В.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 27.01.2015 №17 з 27.01.2015 виконання обов`язків уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Міський комерційний банк" покладено на заступника начальника відділу супроводження виведення банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду Чернявську О.С.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 №187 відкликано банківську ліцензію та вирішено ліквідувати ПАТ "Міський комерційний банк".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 20.03.2015 №64 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Міський комерційний банк" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку Тимошенка К.В. строком на один рік з 20.03.2015 по 19.03.2016.

Позивачка під час процедури тимчасової адміністрації ПАТ "Міський комерційний банк" через свого представника зверталася до Фонду та банку із вимогою про виплату гарантованої суму відшкодування за договором строкового банківського вкладу "Ваш стабільний" (з виплатою відсотків щомісячно) від 26.05.2014 №2630/09/185364.

За результатами розгляду звернень позивачки Фонд та ПАТ "Міський комерційний банк" повідомили про відсутність підстав для виплати коштів за вкладом під час тимчасової адміністрації банку.

Позивачка, вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо невнесення її до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів по вкладам за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та до відповідного Загального реєстру вкладників, звернулася до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме: бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.


................
Перейти до повного тексту