ПОСТАНОВА
Іменем України
18 лютого 2020 року
Київ
справа №826/1042/16
адміністративне провадження №К/9901/35554/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2016 (суддя - Шулежко В.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2017 (головуючий суддя - Карпушова О.В., судді: Епель О.В., Кобаль М.І.) у справі № 826/1042/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Беко Україна" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Беко Україна" (далі - ТОВ "Беко Україна") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) від 12.08.2015 №37426552209, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 168358,00 грн. за основним платежем та на 42090,00 грн. за штрафними санкціями; №37526552209, відповідно до якого зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 58849,00 грн.; №37626552209, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов`язання за податку на додану вартість на 138095,00 грн. за основним платежем та на 34524,00 грн. за штрафними санкціями.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2017, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 12.08.2015 №37626552209. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2017 в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
Доводи касаційної скарги дублюють висновки акту перевірки, які були підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено виїзну документальну планову перевірку ТОВ "Беко Україна" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21.05.2012 по 31.12.2014.
За наслідками проведеної перевірки складено акт від 29.07.2015 №238/26-55/22-09-38217716, в якому, зокрема, відображено висновок про порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до безпідставного формування у вересні 2013 року податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 138095,00 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.08.2015 №37626552209, згідно з яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 138095,00 грн. за основним платежем та 34524,00 грн. за штрафними санкціями.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.
В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.
Як встановлено судами та свідчить акт перевірки, між ТОВ "Беко Україна" та ТОВ "Комфі Трейд" було укладено договір поставки від 04.04.2013 №45403, відповідно до якого ТОВ "Беко Україна" виступає Постачальником, а ТОВ "Комфі Трейд" - Покупцем товарів. Згідно з умовами додаткової угоди від 04.04.2013 №1 сторони погодили, що для цілей збільшення власних продаж Постачальник, з метою заохочення покупця до закупівлі товарів Постачальника за договором поставки від 04.04.2013 №45403, нараховує та здійснює мотиваційні виплати Покупцеві за надання в звітному кварталі послуг по стимулюванню збуту товару з виконанням покупцем квартальних планів поставки-закупівлі товару за обсягом та асортиментом, розмір яких визначається Постачальником самостійно.