ПОСТАНОВА
Іменем України
19 лютого 2020 року
Київ
справа №813/1770/17
адміністративне провадження №К/9901/40933/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року (суддя - Грень Н.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року (головуючий суддя - Попко Я.С., судді: Обрізко І.М., Хобор Р.Б.) у справі №813/1770/17 за позовом ОСОБА_1 до Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі також - відповідач) про визнання нечинними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати нечинним та скасувати наказ Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 16 грудня 2016 року №348/6-д про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 ;
- визнати нечинним та скасувати наказ Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 12 жовтня 2017 року №005/6-ч/вд про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Червоноградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги прийняти законний наказ.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що в порядку статті 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" від 02 червня 2011 року №3460-VI (далі - Закон №3460-VI) звернувся до Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Проте, оскаржуваними наказами йому відмовлено у наданні безоплатної правової допомоги. Відмову у наданні безоплатної правової допомоги ОСОБА_1 відповідач мотивував тим, що його вимоги про захист є неправомірними.
Не погоджуючись із зазначеними наказами відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 16 грудня 2016 року №348/6-д про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано наказ Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 12 жовтня 2017 року №005/6-д/вд про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач фактично відмовив у наданні безоплатної вторинної правової допомоги на підставі пункту 3 частини першої статті 20 Закону №3460-VI, однак з оскаржуваних наказів встановлено, що останні прийняті на підставі пункту 1 частини першої статті 17, частини третьої статті 19 та пункту 1 частини першої статті 20 Закону №3460-VI. Тобто, мотиви якими відповідач керувався при прийнятті рішення про відмову у наданні безоплатної вторинної правової допомоги суперечать фактично прийнятому рішенню. Щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання прийняти законний (чинний) наказ, суди попередніх інстанцій зазначили, що суд не повноважний перебирати на себе функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язувати його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального й порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року (в частині відмови у задоволенні позовних вимог) і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а саме зобов`язати відповідача прийняти законний наказ.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій зроблено невірний висновок про те, що його вимога про зобов`язання відповідача прийняти законний наказ належить до дискреційних повноважень Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Скаржник вказує, що обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. З огляду на зазначене та з метою ефективного захисту порушених прав, позивач вважає, що слід зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання йому безоплатної вторинної правової допомоги.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.
Рух касаційної скарги
19 березня 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Стрелець Т.Г., суддів Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.
Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2018 року було відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 12 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача у цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Соколову В.М., суддям: Єресько Л.О., Загороднюку А.Г.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
З метою отримання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 звернувся до Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Наказом Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 16 грудня 2016 року №348/6-д відмовлено ОСОБА_1 у наданні безоплатної вторинної правової допомоги на підставі пункту 1 частини першої статті 17, частини третьої статті 19, пункту 1 частини першої статті 20 Закону №3460-VI, оскільки його вимоги про захист є неправомірними.
Наказом відповідача від 12 жовтня 2017 року №005/6-ч/вд також відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 17, частини третьої статті 19 Закону №3460-VI, оскільки вимоги позивача про захист або відновлення його прав є неправомірними.
Не погодившись із зазначеними наказами ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом про визнання їх нечинними, скасування наказів та зобов`язання відповідача видати законний наказ про надання йому безоплатної вторинної правової допомоги.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон №460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Право на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги, визначені Законом №3460-VI.
Відповідно до статті 3 Закону №3460-VI, право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця, чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.
За приписами статті 13 Закону №3460-VI безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.
Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.
Пунктом 1 частини першої статті 14 Закону №3460-VI визначено, що право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо середньомісячний сукупний дохід їхньої сім`ї нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону.
Судами попередніх інстанцій встановлено та не оскаржується відповідачем, що ОСОБА_1 належить до категорії осіб, передбачених пунктом 1 частини першої статті 14 Закону №3460-VI.
Згідно із статтею 17 Закону №3460-VI центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги: приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги; забезпечує складення процесуальних документів за зверненням суб`єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу; забезпечує участь захисника при здійсненні досудового розслідування та судового провадження у випадках, коли захисник відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії; забезпечує участь захисника у розгляді справи про адміністративне правопорушення; забезпечує здійснення представництва інтересів суб`єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу в судах, інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; укладає контракти з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для надання такої допомоги на постійній основі; укладає договори з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для надання такої допомоги на тимчасовій основі (на підставі окремих договорів про надання послуг); видає доручення для підтвердження повноважень захисника або повноважень адвоката для здійснення представництва інтересів особи в судах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; приймає рішення про заміну адвоката відповідно до статті 24 цього Закону; подає клопотання до Координаційного центру з надання правової допомоги про виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 24 цього Закону; приймає рішення про припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги; подає Координаційному центру з надання правової допомоги звіти про свою діяльність; виконує інші функції, передбачені Положенням про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.