Постанова
Іменем України
12 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 760/565/13-ц
провадження № 61-36362св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Сведбанк",
відповідач - ОСОБА_1,
представник відповідача - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 05 лютого 2018 року у складі судді Кушнір С. І. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 02 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. ф., Кравець В. А., Кулікової С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Заява мотивована тим, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 30 липня 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (далі - ПАТ "Сведбанк") заборгованість за кредитним договором від 26 жовтня 2007 року № 1022-Ф в розмірі 5 623 786,06 грн, заборгованість за кредитним договором від 20 листопада 2007 року № 1007-Ф в розмірі 11 114 050,53 грн та судові витрати в сумі 3 441,00 грн, а всього стягнуто 16 741 277,59 грн.
Відповідно до пункту 1.1 статуту публічного акціонерного товариства "Омега Банк" (далі - ПАТ "Омега Банк"), рішенням Позачергових загальних зборів акціонерів від 29 квітня 2013 року ПАТ "Сведбанк" змінив найменування на ПАТ "Омега Банк".
Відповідно до договору купівлі-продажу прав вимоги від 18 червня 2013 року № 1, укладеного між ПАТ "Омега Банк" та ПАТ "Дельта Банк", право вимоги за цими кредитними договорами від 26 жовтня 2007 року № 1022-Ф, від 20 листопада 2007 року № 1007-Ф, укладеними між ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 , перейшло до ПАТ "Дельта Банк".
Заявник зазначав, що відповідно до умов договору та згідно із статями 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України у зобов`язанні позичальника за кредитними договорами відбулась заміна кредитора, а ПАТ "Дельта Банк" набуло статусу нового кредитора.
Просило суд замінити сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, а саме стягувача - ПАТ "Омега Банк (ПАТ "Сведбанк") на його правонаступника ПАТ "Дельта Банк" .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 05 лютого 2018 року у задоволенні заяви відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що на дату ухвалення рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 30 липня 2013 року ПАТ "Дельта Банк", отримавши право вимоги за кредитними договорами укладеними з ОСОБА_1, не порушив перед судом питання про заміну позивача ПАТ "Сведбанк" на правонаступника - ПАТ "Дельта Банк", тобто належного кредитора, а право вимоги ПАТ "Дельта Банк", згідно з договором купівлі-продажу прав вимоги № 1, є меншим, ніж заборгованість стягнута судом за відповідними зобов`язаннями ОСОБА_1 згідно з кредитними договорами від 26 жовтня 2007 року № 1022-Ф та від 20 листопада 2007 року № 1007-Ф.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 02 квітня 2018 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду щодо відсутності визначених чинним законодавством підстав для заміни сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/565/13, а саме з ПАТ "Омега Банк" на ПАТ "Дельта Банк", є обґрунтованими.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ПАТ "Дельта Банк" у касаційній скарзі просить, посилаючись на порушення норм процесуального права, скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, постановити нову ухвалу про задоволення заяви.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією; боржник підтвердив факт заміни кредитора у зобов`язанні; за договором купівлі продажу банк відступив заявнику усі права вимоги, як існуючі так і майбутні; заявник неодноразово звертався до суду із заявами для реалізації своїх прав правонаступника, однак не набув статусу стягувача.
У вересні 2018 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
У жовтні 2015 року до Верховного Суду надійшла відповідь ПАТ "Дельта Банк" на відзив, у якій заявник підтримав касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 26 жовтня 2007 року між закритим акціонерним товариством "ТАС-Інвестбанк" (далі - ЗАТ "ТАС-Інвестбанк"), правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1022-Ф з додатками до нього, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику кредитну лінію, що відновлюється, відповідно до якої надає позичальнику кредит у розмірі 550 000,00 дол. США, з процентною ставкою за користування коштами кредиту 12 % річних, строком з 26 жовтня 2007 року до 25 жовтня 2010 року включно, на споживчі цілі, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші дії.
20 листопада 2007 року між ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1007-Ф з додатками до нього, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит у вигляді мультивалютної відновлювальної кредитної лінії у доларах США та гривнях з лімітом заборгованості 1 250 000,00 дол. США, на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати кошти кредиту у строки, визначені пунктом 1.3. договору, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 30 липня 2013 року задоволено позов ПАТ "Сведбанк" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами від 26 жовтня 2007 року № 1022-Ф у розмірі 5 623 786,06 грн та від 20 листопада 2007 року № 1007-Ф у розмірі 11 114 050,53 грн, судові витрати у справі, а всього - 16 741 227,59 грн.
Відповідно до пункту 1.1 статуту ПАТ "Омега Банк", рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 29 квітня 2013 року ПАТ "Сведбанк" змінив найменування на ПАТ "Омега Банк".
18 червня 2013 року між ПАТ "Омега Банк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги № 1, за умовами якого право вимоги за укладеними між ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 кредитними договорами згідно з додатком, у тому числі і за кредитними договорами від 26 жовтня 2007 року № 1022-Ф та від 20 листопада 2007 року № 1007-Ф, з усіма змінами та доповненнями до нього, перейшло до ПАТ "Дельта Банк".
Відповідно до акта приймання передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу прав вимоги від 18 червня 2013 року № 1 та додатку до нього, ПАТ "Омега Банк" передав право вимоги ПАТ "Дельта Банк" за кредитним договором укладеним з ОСОБА_1 від 26 жовтня 2007 року № 1022-Ф у розмірі 4 258 483,70 грн (3 423 657,74 грн - заборгованість за кредитом, 834 826,02 грн - заборгованість за відсотками), за кредитним договором від 20 листопада 2007 року № 1007-Ф в розмірі 11 380 595,02 грн (6 394 019,00 грн - заборгованість за кредитом, 4 986 576,02 грн - заборгованість за відсотками).
ПАТ "Дельта Банк" маючи право вимоги, на час ухвалення рішення суду 30 липня 2013 року про стягнення заборгованості за кредитними договорами з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Сведбанк" (ПАТ "Омега Банк"), не порушувало перед судом питання про заміну позивача ПАТ "Сведбанк" на ПАТ "Дельта Банк".
Представник заявника не оспорював факт того, що відступлення права вимоги відбулося до ухвалення рішення суду на користь ПАТ "Сведбанк", яке ПАТ "Дельта Банк" не оскаржувало.
Представник ПАТ "Омега Банк" отримав виконавчий лист на виконання рішення суду.
08 листопада 2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження № 40595367.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 17 січня 2014 року визнано постанову про відкриття виконавчого провадження від 08 листопада 2013 року неправомірною.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 жовтня 2015 року вказану ухвалу залишено без змін.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О. В. від 01 грудня 2015 року скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 08 листопада 2013 року. Того ж дня винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим 04 жовтня 2013 року.
06 липня 2015 року ПАТ "Дельта Банк" звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та просив замінити сторону за виконавчим листом - стягувача ПАТ "Омега Банк" на ПАТ "Дельта Банк", посилаючись на те, що він 18 червня 2013 року уклав з ПАТ "Омега Банк" договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами, внаслідок чого відбулась заміна кредитора у зобов`язанні.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 28 липня 2015 року відмовлено в задоволенні вказаної заяви, з підстав відсутності відкритого виконавчого провадження.
13 січня 2016 року ПАТ "Дельта Банк" звернувся до суду із заявою про заміну стягувача за виконавчим листом, а саме ПАТ "Омега Банк" на ПАТ "Дельта Банк".
17 лютого 2016 року представник заявника подав заяву про уточнення заявлених вимог та просив замінити сторону у справі за позовом ПАТ "Сведбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а саме первісного стягувача ПАТ "Омега Банк" на його правонаступника ПАТ "Дельта-Банк".
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 22 листопада 2016 року відмовлено в задоволенні заяви ПАТ "Дельта-Банк" про заміну стягувача в цивільній справі за позовом ПАТ "Сведбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2017 року ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 22 листопада 2016 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 22 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2017 року залишено без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.