ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 496/3667/15
провадження № 61-41349 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Тавровського Сергія Григоровича, який діє в інтересах публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", на постанову апеляційного суду Одеської області від 26 червня 2018 року у складі колегії суддів Цюри Т. В., Сегеди С. М., Кононенко Н. А.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 року ПАТ "Дельта Банк" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 та просило у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 27 березня 2008 року № 1501/0308/71-039 у розмірі 2 728 793,8 грн звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на житловий будинок загальною площею 199,7 м2 та на земельну ділянку площею 0,342 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які належать відповідачу, шляхом визнання за позивачем права власності на це майно.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27 березня 2008 року ВАТ "Сведбанк", правонаступником якого стало ПАТ "Дельта Банк", та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 1501/0308/71-039, за яким банк надав відповідачу кредит в сумі 110 000 доларів США зі сплатою 11,9 % річних строком до 26 березня 2038 року.
У забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором банк уклав з нею 27 березня 2008 року договір іпотеки, предметом якого є вищезазначене нерухоме майно, належне відповідачу.
Боржник ОСОБА_1 не виконує належним чином своє зобов`язання по поверненню кредиту та процентів, тому позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 18 вересня 2015 року позовну заяву ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.
У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 27 березня 2008 року № 1501/0308/71-039, яка станом на 13 липня 2015 року становить 2 728 793,8 грн, звернуто стягнення на житловий будинок загальною площею 199,7 м2, житловою площею 123 м2, та земельну ділянку площею 0,032 га, кадастровий номер 5121085200:02:003:0278, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та належать ОСОБА_1 на праві власності, шляхом визнання права власності на це майно за ПАТ "Дельта Банк".
Визнано за ПАТ "Дельта Банк" право власності на житловий будинок загальною площею 199,7 м2, житловою площею 123 м2, та земельну ділянку площею 0,032 га, кадастровий номер 5121085200:02:003:0278, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції виходив із того, що встановлено факт наявності заборгованості відповідача перед банком, позивач дотримався процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою апеляційного суду Одеської області від 26 червня 2018 року апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 задоволено частково, заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 18 вересня 2015 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
Апеляційний суд виходив із того, що передача у власність предмету іпотеки іпотекодержателю, про що заявлена позовна вимога ПАТ "Дельта Банк", є позасудовим способом задоволення вимог кредитора, а не судовим. Відповідний спосіб передбачений у застереженні до іпотечного договору.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2018 року Тавровський С. Г., який діє в інтересах ПАТ "Дельта Банк", подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення апеляційного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення апеляційного суду як таке, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Представник позивача зазначає, що пунктом 12.1 договору іпотеки серед способів звернення стягнення на вибір іпотекодержателя передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду, тому позивач має право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на підставі рішення суду.
Заперечення/відзив на касаційну скаргу
Заперечення/відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 27 березня 2008 року ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 1501/0308/71-039, за яким банк надав відповідачу кредит в сумі 110 000 доларів США зі сплатою 11,9 % річних строком до 26 березня 2038 року. ОСОБА_1 зобов`язалась повернути кредит у встановлений термін та сплатити нараховані по ньому проценти.
Для забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором 27 березня 2008 року ВАТ "Сведбанк" та позичальник уклали іпотечний договір (зі змінами та доповненнями від 31 березня 2009 року), відповідно до якого ОСОБА_1 передала в іпотеку житловий будинок загальною площею 199,7 м2 та земельну ділянку площею 0,032 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до пунктів 11, 12 іпотечного договору від 27 березня 2008 року іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання іпотекодавцем основного зобов`язання повністю або частково, у тому числі якщо іпотекодавець не поверне іпотекодержателю суму кредиту, проценти за користування кредитом, пеню, іншу заборгованість, не сплатить платежі та штрафи, що передбачені та/або випливають з основного зобов`язання, а також в інших випадках передбачених основним зобов`язанням та цим договором.
При настанні зазначених випадків іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов`язання у строк, що не перевищує тридцяти календарних днів, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов іпотечного договору, при цьому сторони за взаємною згодою встановили, що визначений тридцятиденний строк починає відліковуватись з дати, що зазначена на квитанції, яка надається іпотекодержателю відділенням зв`язку при відправленні іпотекодавцю листа з вимогою про усунення порушення основного зобов`язання з повідомленням про вручення, або дата, зазначена на такому листі, що отриманий іпотекодавцем особисто у іпотекодержателя.