ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 140/3152/17
провадження № 61-42636св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Вінницької області від 26 липня 2018 року в складі колегії суддів Зайцева А. Ю., Ковальчука О. В., Панасюка О. С.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та просила змінити черговість її спадкування після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, визнавши її спадкоємцем другої черги за законом.
ОСОБА_1 обґрунтовувала свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її племінниця ОСОБА_4, над якою позивач тривалий час до моменту смерті здійснювала опіку, надавала їй матеріальну допомогу в зв`зяку з хворобою, іншими тяжкими особистими обставинами, оскільки спадкодавець перебувала в безпорадному стані. Окрім того, ОСОБА_4 перебувала в лікарні на лікуванні, яке оплатила ОСОБА_1 в розмірі 20 000 грн.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина,спадкоємців першої черги за законом після її смерті немає.
Спадкоємцями другої черги є її рідний брат ОСОБА_2 та її бабуся ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 вказувала, що брат і бабуся не доглядали й не турбувалися про спадкодавця, а тому з урахуванням того, що весь догляд та матеріальне забезпечення здійснювала позивач, вона просила змінити черговість спадкування та вирішити даний спір у судовому порядку.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 19 квітня 2018 року позов задоволено, змінено черговість спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, визнано ОСОБА_1, спадкоємцем другої черги після смерті ОСОБА_4 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач здійснювала опіку над спадкодавцем, постійно приїздила до останньої, телефонувала та спілкувалася, надавала також грошову допомогу та лікувала померлу, а після смерті спадкодавця, позивачка взяла витрати, пов`язані з похованням, повністю на себе й такі обставини підтверджуються показаннями свідків.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою апеляційного суду Вінницької області від 26 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 19 квітня 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Апеляційний суд установив недоведеність обставин, на які посилається в обґрунтування своїх вимог позивач, а саме, що вона здійснювала опіку над спадкодавцем протягом тривалого часу, матеріально забезпечувала її, а показання свідків не є належним і допустимим доказом на підтвердження обставин у даній справі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
20 серпня 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду Вінницької області від 26 липня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Указує, що показаннями свідків підтверджується факт надання матеріальної допомоги та догляду за спадкодавцем, а тому висновок апеляційного суду не ґрунтується на обставинах справи.
Відзив на касаційну скаргу
Відзив на дану касаційну скаргу до Верховного Суду від інших учасників справи не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Апеляційний суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 і після її смерті відкрилася спадщина.
Похорони спадкодавця за власний рахунок провела ОСОБА_1 .
Із 1996 року ОСОБА_1 зареєстрована та постійно проживає в м. Києві.
У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження наявності в спадкодавця тяжкої хвороби, її діагнозу, форми та тривалості лікування, а також на підтвердження факту перебування спадкодавця в безпорадному стані.
Свідок ОСОБА_5 пояснила суду першої інстанції, що була лікарем ОСОБА_4, остання тяжко хворіла й потребувала догляду та матеріальної допомоги, яку надавала тільки ОСОБА_1, вона постійно була з хворою та забезпечувала її всім необхідним, а відповідач ОСОБА_2 спадкодавця не відвідував жодного разу, матеріально не допомагав, не забезпечував ліками.
ОСОБА_1 є спадкоємцем третьої черги за законом після смерті ОСОБА_4 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права