Постанова
Іменем України
13 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 686/23963/17
провадження № 61-41112св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 травня 2018 року у складі судді Карплюка О. І. та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 19 червня 2018 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Гринчука Р. С., Ярмолюка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виселення.
Позовна заява мотивована тим, що з 15 квітня 1998 року він є власником квартири АДРЕСА_1 . З 20 липня 2000 року він перебував у шлюбі з відповідачем, який розірвано рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 травня 2016 року. Відповідач зареєстрована у цій квартирі як член сім`ї власника житла. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка ОСОБА_3, яка і на даний час проживає з позивачем та є членом його сім`ї.
Оскільки відповідач перестала бути членом сім`ї ОСОБА_1 у зв`язку з розірванням шлюбу та припиненням між ними відносин найму вказаного житла, допускає систематичне порушення правил співжиття, позивач просив виселити її з належної йому квартири без надання іншого житла.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач має право користування квартирою позивача, до якої вона вселилася як член його сім`ї, підстав для її виселення з квартири немає.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 19 червня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права та обов`язки сторін, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін і надав їм належну правову оцінку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають з ним і ведуть спільне господарство, усунення свого порушеного права власності у будь-який час. Фактично між сторонами існують відносини найму житла, до яких мають застосовуватись норми глави 59 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 158-170 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК Української РСР). Відсутність у відповідача іншого житла не є підставою для користування нею житлом власника на правах колишнього члена сім`ї.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . За цією адресою зареєстрована й фактично проживає відповідач, яка з 20 липня 2000 року до 19 травня 2016 року перебувала в шлюбі з ОСОБА_1, а також їхня дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.