Постанова
Іменем України
17 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 428/5949/17
провадження № 61-32686св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Сєвєродонецького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 08 грудня 2017 року у складі судді Юзефовича І. О. та постанову Апеляційного суду Луганської області від 28 березня 2018 року у складі колегії суддів: Карташова О. Ю., Гаврилюка В. К., Дронської І. О.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (далі - Закон України № 460-IX).
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сєвєродонецького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області
(далі - Сєвєродонецьке МВ УВД ФССУ у Луганській області) про скасування постанови та зобов`язання призначити страхові виплати.
Позовна заява мотивована тим, що з 2003 року по 08 червня 2015 року ОСОБА_1 працював на Державному підприємстві шахта "Ніканор-Нова" (далі - ДП шахта "Ніканор-Нова"), яка у 2005 році була реорганізована
у Відокремлений структурний підрозділ "Шахта "Ніканор-Нова" Державного підприємства "Луганськвугілля" (далі - ВСП "Шахта "Ніканор-Нова"
ДП "Луганськвугілля").
З грудня 2014 року по квітень 2017 року позивач працював на Шахті
"Г. Г. Капустіна" ПАТ "Лисичанськвугілля" за професією - гірничий робітник очисного вибою(далі - ГРОВ).
З 14 по 30 квітня 2015 року ОСОБА_1 проходив обстеження в медичній установі, після чого у нього було вперше виявлено професійне захворювання, у зв`язку з чим 07 грудня 2015 року комісією з розслідування професійного захворювання було складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання.
З 02 березня 2016 року медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) позивачу було встановлено 25 % втрати професійної працездатності у зв`язку з професійним захворюванням, у тому числі 20 % по вібраційній хворобі та 5 % по сенсоневральній приглухуватості, а також визначено потребу в медикаментозному лікуванні за професійними захворюваннями.
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Сєвєродонецьку Луганської області (далі - ВВД ФССНВВПЗУ в місті Сєвєродонецьку Луганської області) з документами для призначення йому передбачених законодавством виплат у зв`язку з професійним захворюванням, однак листом його було повідомлено про нарахування одноразової допомоги у зв`язку з професійним захворюванням у розмірі 5 856,50 грн та щомісячної страхової виплати у розмірі 0,00 грн з посиланням на пункт 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
від 26 вересня 2001 року № 1266 (далі - Порядок № 1266 (у редакції
від 26 червня 2015 року).
Посилаючись на те, що відповідачем необґрунтовано та з порушенням норм чинного законодавства здійснено розрахунок щомісячної страхової виплати у розмірі 0,00 грн, що позбавляє позивача права на відшкодування шкоди у зв`язку з професійним захворюванням, ОСОБА_1 просив суд скасувати постанову ВВД ФССНВВПЗУ в місті Сєвєродонецьку Луганської області
від 11 травня 2016 року № 1211/9475/9475/3 про призначення йому щомісячної страхової виплати у розмірі 0,00 грн; зобов`язати відповідача призначити йому щомісячні страхові виплати з 02 березня 2016 року у розмірі 2 687,62 грн щомісячно з подальшим перерахуванням, виходячи із розміру середньомісячної заробітної плати в сумі 10 750,49 грн, визначеної відповідно до даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, без урахування сплати/несплати страхувальником за розрахунковий період страхових внесків.
У липні 2017 року ВВД ФССНВВПЗУ в місті Сєвєродонецьку Луганської області звернулось до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування акта розслідування причин виникнення хронічного захворювання.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що у квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ВВД ФССНВВПЗУ в місті Сєвєродонецьку Луганської області із заявою про призначення йому страхових виплат у зв`язку із професійним захворюванням, яке було отримане ним під час роботи у ВСП "Шахта "Ніканор-Нова" ДП "Луганськвугілля", повідомивши при цьому, що він не працює та надав трудову книжку з останнім записом про його звільнення.
Постановами від 11 травня 2016 року № 1211/9475/9475/2 та
№ 1211/9475/9475/3 ОСОБА_1 було призначено одноразову допомогу у разі стійкої втрати професійної працездатності у розмірі 5 856,50 грн та щомісячну страхову виплату у розмірі 0,00 грн. Розрахунок щомісячної страхової виплати був проведений виходячи з норм Порядку № 1266
(у редакції від 26 червня 2015 року).
Також ВВД ФССНВВПЗУ в місті Сєвєродонецьку Луганської області вказувало, що у жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду адміністративним позовом до ВВД ФССНВВПЗУ в місті Сєвєродонецьку Луганської області, при розгляд якого стало відомо, що ОСОБА_1 працює на посаді ГРОВ на ВП "Шахта "Г. Г. Капустіна" ПАТ "Лисичанськвугілля", а тому внаслідок подання ОСОБА_1 неправдивих даних
повідомлення П-3 було надіслано на неналежне підприємство, і як наслідок, акт проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 складено неналежним підприємством.
На підставі вищевказаного, ВВД ФССНВВПЗУ в місті Сєвєродонецьку Луганської області просило суд визнати недійсним та скасувати акт розслідування причин виникнення хронічного захворювання
від 07 грудня 2015 року.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 08 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано постанову ВВД ФССНВВПЗУ в місті Сєвєродонецьку Луганської області від 11 травня 2016 № 1211/9475/9475/3 про призначення потерпілому ОСОБА_1 щомісячної страхової виплати у розмірі 0,00 грн.
Зобов`язано ВВД ФССНВВПЗУ в місті Сєвєродонецьку Луганської області призначити ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати з 02 березня 2016 року по 01 квітня 2018 року у розмірі 2 687,62 грн щомісячно, виходячи із розміру середньомісячної заробітної плати в сумі 10 750,49 грн, визначеної із даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, без урахування сплати або несплати страхувальником за розрахунковий період страхових внесків.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Зустрічний позов ВВД ФССНВВПЗУ в місті Сєвєродонецьку Луганської області залишено без задоволення.
Постановою Апеляційного суду Луганської області від 28 березня 2018 року рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 08 грудня 2017 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що ОСОБА_1 є застрахованою від нещасного випадку особою, в той час як ВСП "Шахта "Ніканор-Нова" ДП "Луганськвугілля" є страхувальником, з яким позивач перебував у трудових відносинах на підставі трудового договору станом на час виникнення у позивача хронічного професійного захворювання. Таким чином, несплата страхових внесків ВСП "Шахта "Ніканор-Нова" ДП "Луганськвугілля" не може бути підставою для відмови у виплаті позивачу страхових виплат, оскільки вичерпний перелік підстав для такої відмови передбачено статтею 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування"
Разом з тим, відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснювати подальше перерахування щомісячних виплат позивачу, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з неможливості вирішення таких вимог на майбутнє та наявності у суду підстав для визначення точного розміру щомісячних виплат позивачу лише по 01 квітня 2018 року.
Відмовляючи у задоволені зустрічних позовних вимог, суди дійшли висновку, що виконавчі органи ФССНВВПЗУ мають право звертатися до суду лише за вирішенням спорів щодо сум страхових внесків, розміру шкоди та прав на відшкодування, накладення штрафів та з інших питань.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі УВД ФССУ у Луганській області в особі Сєвєродонецького МВ УВД ФССУ у Луганській області просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині зустрічних позовних вимог не оскаржуються, тому перегляду в касаційному порядку не підлягають.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанції не взято до уваги, що розрахунок щомісячної страхової виплати здійснюється відповідно до Порядку № 1266 (у редакції від 26 червня 2015 року). Постановами від 11 травня 2016 року № 1211/9475/9475/2, 1211/9475/9475/3 потерпілому було призначено одноразову допомогу у разі стійкої втрати професійної працездатності у розмірі 5 856,50 грн та щомісячну страхову виплату у розмірі 0,00 грн. згідно з довідкою про індивідуальні відомості про застраховану особу.
Крім того, суди попередніх інстанції не врахували, що призначення страхових виплат ОСОБА_1 із розрахунку середнього заробітку по Шахті "Ніканор-Нова" суперечить чинному законодавству, тому що згідно зі статтею 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я. До ушкодження здоров`я (07 грудня 2015 року) позивач працював на ВП "Шахта "Г.Г. Капустіна" на посаді ГРОВ і мав заробітну плату, з якої сплачені внески, саме з цієї заробітної плати необхідно призначати страхові виплати позивачу.
Доводи інших учасників справи
У серпні 2018 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що з 29 вересня 2003 року по 08 червня 2015 року
ОСОБА_1 працював на ДП шахта "Ніканор-Нова", яку у 2005 році було реорганізовано у ВСП "Шахта "Ніканор-Нова" ДП "Луганськвугілля".
Відповідно до медичного висновку Центральної лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання
від 28 квітня 2015 року № 15/326 ОСОБА_1, останнє місце роботи якого є ВСП "Шахта Ніканор-Нова" ДП "Луганськвугілля", ГРОВ, вперше було виявлено та встановлено професійне захворювання.
07 грудня 2015 року складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, відповідно до якого ОСОБА_1 тривалий час (близько 24 роки) працював в умовах дії шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища робочих міст, які знаходяться у підземних гірничих виробках (гірничий майстер, гірник з ремонту гірничих виробок та гірничих очисного вибою), неефективності роботи систем вентиляції, засобів колективного та індивідуального захисту тощо, що призвело до професійного захворювання.
Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, виданої 16 березня 2016 року обласною МСЕК,
ОСОБА_1 був первинно оглянутий та йому встановлено 25 % втрати професійної працездатності з 02 березня 2016 року до 01 квітня 2017 року
у зв`язку з професійним захворюванням, у тому числі 20 % по вібраційній хворобі та 5 % по сенсоневральній приглухуватості.
Листом від 04 травня 2016 року ВВД ФССНВВПЗУ в місті Сєвєродонецьку Луганської області повідомило ОСОБА_1 про те, що йому належить одноразова страхова виплата у розмірі 5 856,50 грн. Щомісячна страхова виплата згідно з пунктом 14 Порядку № 1266 (у редакції від 26 червня
2015 року) складатиме 0,00 грн., оскільки для розрахунку виплат використовується розмір заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за розрахунковий період.
Страхові внески ДП "Луганськвугілля" сплачені не були. Постановами
ВВД ФССНВВПЗУ в місті Сєвєродонецьку Луганської області від 11 травня 2016 року № 1211/9475/9475/3 призначено потерпілому ОСОБА_1 щомісячну страхову виплату в розмірі 0,00 грн. Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, виданої
15 березня 2017 року обласною МСЕК, ОСОБА_1 був повторно оглянутий та йому встановлено 25 % втрати професійної працездатності з 01 квітня 2017 року до 01 квітня 2018 року у зв`язку з професійним захворюванням,
у тому числі 20 % по вібраційній хворобі та 5 % по сенсоневральній приглухуватості.
Також суди встановили, що ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ВВД ФССНВВПЗУ в місті Сєвєродонецьку Луганської області про скасування постанови та зобов`язання призначити страхові виплати (№ 428/11236/16-а).