Постанова
Іменем України
13 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 643/11916/16-ц
провадження № 61-12348св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,
Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
особи, які не брали участі у справі та які зверталися з апеляційними скаргами: ОСОБА_3, Акціонерне товариство "ПроКредит Банк"
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 13 червня 2019 року у складі колегії суддів: Кругової С. С., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст заяви
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. Просив: розірвати шлюб укладений між ним та ОСОБА_2, зареєстрований 15 липня 1989 року; поділити спільне майно подружжя - визнавши за ним право власності на Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 575,5 кв. м.
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову до закінчення розгляду справи шляхом накладенняарешту на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Заява вмотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2016 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено; вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 575,5 кв. м з надвірними спорудами, що належить ОСОБА_2 до остаточного розгляду справи.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до подальшого відчуження майна, що, в свою чергу, ускладнить виконання рішення суду.
Постановою Харківського апеляційного суду від 13 червня 2019 року апеляційні скарги акціонерного товариства "ПроКредит Банк" та ОСОБА_4 (осіб, які не брали участі у справі, однак на права яких впливає оскаржувана ухвала суду першої інстанції) задоволено; ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що накладення арешту на спірне майно впливає на інтереси інших осіб, оскільки сторони у справі своїм майном спільно відповідають за борговими зобов`язаннями у розмірі, що перевищує 8 000 000,0 грн.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у червні 2019 року до Верховного Суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5,посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд належним чином не повідомив позивача про дату та час розгляду справи.
Короткий зміст вимог відзиву на касаційну скаргу
У вересні 2019 року АК "ПроКредит Банк" подало відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що у вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 575,5 кв. м з надвірними спорудами. Заява вмотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як убачається із матеріалів справи, предметом заявленого ОСОБА_1 позову є розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 .
Після накладення 18 листопада 2016 року судом першої інстанції арешту на майно позивач двічі (12 грудня 2016року та 14 червня 2017 року) звертався до суду із заявами про надання 6-ти місячного строку для примирення.
Установлено, що подружжя ОСОБА_1 є солідарними боржниками перед апелянтами за рішеннями суду, які знаходяться на виконанні і спірний житловий будинок, як спільне майно подружжя, було передано ОСОБА_2 в іпотеку ПАТ "ПроКредитБанк"за безумовною та безвідкличною згодою ОСОБА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У силу частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Статтею 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є заборона вчиняти певні дії, тощо.
Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків (пункт 4 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову").
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову апеляційний суд обгрунтовано виходив з того, що подружжя ОСОБА_1 є солідарними боржниками перед апелянтами за рішеннями суду, а спірний житловий будинок, як спільне майно подружжя було передано ОСОБА_2 в іпотеку ПАТ "ПроКредитБанк"за безумовною та безвідкличною згодою ОСОБА_1 .