Постанова
Іменем України
18 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 552/1378/18
провадження № 61-11560св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторія Вікторівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду міста Полтави від 21 січня 2019 року у складі судді Самсонової О. А. та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2019 року у складі колегії суддів: Чумак О. В., Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, у якому просять визнати недійсним заповіт, вчинений ОСОБА_4 01 вересня 2015 року на користь ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В. В., зареєстрований в реєстрі за № 855.
Свої вимоги позивачі обґрунтовували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_4 . Відповідач ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_4 . Після смерті батька вони звернулись до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини та дізнались про наявність заповіту, посвідченого нотаріусом 01 вересня 2015 року, за яким все належне йому майно батько заповідав відповідачці. Позивачі вважають, що заповіт було посвідчено всупереч волі батька, який тяжко хворів. У нього стався інсульт, у зв`язку з чим він лікувався у неврологічному відділенні 1-ї МКЛ та у Полтавській обласній клінічній психіатричній лікарні імені О. Ф . Мальцева . Після перенесеного інсульту батько був позбавлений можливості рухатись, розмовляти, адекватно сприймати дійсність, орієнтуватись у часі, просторі. Відповідач та її мати ізолювали батька та не допускали їх та тітку до батька.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Київського районного суду міста Полтави від 21 січня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позов задоволено.
Визнано недійсним заповіт ОСОБА_4, посвідчений 01 вересня 2015 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В. В., зареєстрований в реєстрі за №855. Вирішено питання про стягнення судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що під час складання заповіту ОСОБА_4 страждав на хронічний, стійкий психічний розлад у вигляді судинної деменції, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Короткий зміст судового рішення апеляційної інстанції.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд виходив з того, що висновок експерта, яким встановлено, що на час вчинення оспореного заповіту ОСОБА_4 внаслідок психічної хвороби не розумів значення своїх дій і не міг керувати ними, відповідає зібраним у справі доказам, містить конкретні відповіді на поставлені питання в ухвалі суду, відповідачем не спростований та сумнівів щодо його достовірності не викликає.
Судом апеляційної інстанції відхилено як безпідставні доводи відповідача про неможливість подати клопотання про призначення повторної судової психіатричної чи додаткової експертизи щодо стану здоров`я ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю медичної документації, оскільки встановлено, що відповідач і її представник мали можливість і достатньо часу для заявлення вказаного клопотання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року ОСОБА_3 звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що висновок посмертної судово-психіатричної експертизи від 14 вересня 2018 року є неповним та не відповідає всім обставинам справи, у зв`язку з чим вона мала намір заявити клопотання про проведення повторної експертизи, але була позбавлений такої можливості через порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме у зв`язку з порушенням її права на представництво у суді.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2019 року відкрито касаційне провадження на рішення Київського районного суду міста Полтави від 21 січня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2019 року, зупинено дію цих рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, витребувано справу з суду першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, є синами ОСОБА_4 .
Відповідачка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, є дочкою ОСОБА_4 .
01 вересня 2015 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В. В. посвідчено заповіт ОСОБА_4 , згідно якого все належне йому майно, де б воно не було, та з чого б воно не складалося, яке належатиме йому на час смерті, і на що він за законом матиме право, він заповідав дочці - ОСОБА_3 .
За змістом вказаного заповіту, розпорядження щодо спадкового майна ОСОБА_4 зроблено в присутності двох свідків - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також, у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 переніс хворобу (інсульт), не володіє рукою і не може особисто підписати текст заповіту, за його дорученням, у його та нотаріуса присутності текст заповіту підписано ОСОБА_10
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
14 серпня 2017 року ОСОБА_3 подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 подано 18 вересня 2017 року ОСОБА_1 та 11 жовтня 2017 року - ОСОБА_2 .
Згідно акту судово-психіатричного експерта № 379 від 14 вересня 2018 року встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на час складення заповіту 01 вересня 2015 року страждав на хронічний, стійкий психічний розлад у вигляді судинної деменції. Наявний у нього хронічний, стійкий психічний розлад позбавляв його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними при складанні заповіту 01 вересня 2015 року.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Відповідно до статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із положеннями статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1234 ЦК України встановлено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.